Постанова

від 02.04.2014 по справі 817/615/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/615/14

02 квітня 2014 року 10год. 48хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Ляшук Г.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник Чобітько Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі доКолективного сільськогосподарського підприємства "Пісківське" про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі звернулося в суд з позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства "Пісківське" про стягнення заборгованості із фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за січень 2014 року в сумі в сумі 2243,20грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання, в якому, підтримавши позовні вимоги, просив розглянути справу без його участі (а.с.32).

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов (а.с.17-25), в судовому засіданні позов не визнав, вказавши, що ОСОБА_2, 1957 року народження, по якій, в тому числі, пред'явлено підприємству суму до відшкодування, є особою, що в 2012 році досягла загального пенсійного віку - 55 років. Відповідно до цього в 2013 році Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі вже не виставляло Колективному сільськогосподарському підприємству "Пісківське" витрати на виплату і доставку їй пільгової пенсії. Разом з тим, з незрозумілих причин, в 2014 році позивач знову включив цю жінку в розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. За наведеного, вважає дії позивача протиправними і просив в позові відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, Колективне сільськогосподарське підприємство "Пісківське", код ЄДРПОУ 03774133, з 30.07.1997 року є зареєстрованою юридичною особою, з 22.12.1999 рік і по даний час перебуває в стадії припинення (а.с.19).

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До таких категорій, згідно з пунктом "ж" ст.13 Закону, віднесено жінок, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей. В редакції до 17.02.2000 року вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" №1461-III від 17.02.2000 року, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено шляхом виключення зі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року відповідної регулюючої норми, а порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників, крім тих, що є платниками фіксованого сільськогосподарського податку.

Згідно з довідкою Костопільської ОДПІ, Колективне сільськогосподарське підприємство "Пісківське" в 2014 році не було платником фіксованого сільського-подарського податку (а.с.37 на звороті).

Згідно з абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 % від об'єкта оподаткування.

Таким чином, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року.

В силу вимог підпункту 1 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року для відповідних платників збору.

Абзацом 5 пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до підпунктів "б" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, однак він не змінює порядку такого відшкодування та не звільняє підприємства, зазначені у статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

З огляду на викладені норми законодавчих актів, суд приходить до висновку, що Колективне сільськогосподарське підприємство "Пісківське" як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівниці якого: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вийшли на пільгову пенсію, згідно з пунктом "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року (а.с.33-35), зобов'язане сплачувати Пенсійному фонду збір у 100% розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку їй пенсії, що призначена на пільгових умовах.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат управління Пенсійного фонду України у Рівненському районі на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з січня 2014 року місячний розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 становить 2243,20 грн. (а.с.6). Вказаний розрахунок направлявся відповідачу 20.01.2014 року (а.с.6 на звороті).

Виплата пенсії за вказаний період вказаним пенсіонерам підтверджена поштамтом (а.с.36).

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами.

Що стосується заперечень відповідача з приводу не включення ОСОБА_2 в розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за 2013 рік та досягнення нею в 2012 році загального пенсійного віку - 55 років, слід зазначити наступне.

ОСОБА_2 призначено пенсію на пільгових умовах 07.04.1997 року і, з огляду на те, що дата досягнення даною особою пенсійного віку на той час була визначена як 17.11.2012 року, в розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених, відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 року, пред'явлених до сплати Колективному сільськогосподарському підприємству "Пісківське" з січня 2013 року, по вказаній особі відшкодування не заявлялось (а.с.38).

Це сталося тому, що на час призначення їй пенсії на пільгових умовах, дата досягнення даною особою пенсійного віку була визначена згідно зі статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року, яка надавала право на пенсію за віком жінкам після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, стаття 26 якого надавала право на пенсію за віком жінкам після досягнення 55 років і при наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Пунктом 16 розділу XV "Прикінцеві положення" даного Закону (в редакції від 13.12.2005 року згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №3108-IV від 17.11.2005 року) визначено: "До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років."

Таким чином, з 13.12.2005 року положення статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року не застосовуються, оскільки застосовуються положення статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, що по-іншому регулюють набуття права на пенсію за віком на загальних умовах.

В той же час, стаття 26 даного Закону, була викладена в новій редакції згідно з Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.10.2011 року. За цією редакцією: "Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року ; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року".

ОСОБА_2, уродженка села Пісків Костопільського району, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21-22).

Оскільки на 01.10.2011року вона не досягнула віку 55 років, то право на пенсію за віком на загальних умовах вона набуде лише ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто коли їй виповниться 56 років 6 місяців.

Відповідно, до цього часу її пенсійне забезпечення є таким, що здійснюється на пільгових умовах. А відтак, Колективне сільськогосподарське підприємство "Пісківське" несе обов'язок по відшкодуванню Пенсійному фонду фактичних витрат на виплату і доставку вказаній особі пенсії до17 травня 2014 року.

Та обставина, що УПФ в Костопільському районі помилково виключило відшкодування по даній особі з розрахунку фактичних витрат з січня 2013 року, жодним чином не доводить протиправність включення такого відшкодування в розрахунок фактичних витрат з січня 2014 року, тим більше що помилка була виправлена позивачем шляхом складання нового розрахунку фактичних витрат, а саме з листопада 2013 року (а.с.39).

Крім того, в межах даного позову фактичні витрати за 2013 рік до стягнення не заявлені.

Що стосується фактичних витрат за січень 2014 року то такі в повній мірі підтверджені і пред'явлені відповідачу на законних підставах.

Відтак позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судові витрати по справі згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства "Пісківське" (код ЄДРПОУ 03774133, вул.Колгоспна,8, с.Пісків, Костопільського району) на користь Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі (р/р 256023014371 в РФ ОУ ПАТ "Державний ощадний банк України" МФО 333368, код 22553805) заборгованість по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за січень 2014 року в сумі 2243 (дві тисячі двісті сорок три) гривні 20 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Друзенко Н.В.