Рішення

від 03.04.2014 по справі 905/1206/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.04.2014 Справа № 905/1206/14

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Колективного підприємства «Магістраль» м.Горлівка Донецької області

до відповідача: Департаменту житлово-комунального господарства Горлівської міської ради м.Горлівка Донецької області

про стягнення 5380,63грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

22.02.2014року Колективне підприємство «Магістраль» м.Горлівка Донецької області (далі - КП «Магістраль») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Департаменту житлово-комунального господарства Горлівської міської ради м.Горлівка Донецької області (далі - Департамент) з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 5380,63грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного підрядного договору №1 від 04.01.1998р. позивачем у 1998 році виконані роботи з утримання автодоріг на загальну суму 99325,00грн., відповідач оплатив виконані роботи лише частково, додатковою угодою б/н від 27.11.2003року до договору сторони продовжили строк погашення заборгованості в сумі 53800,90грн. на 10 років та встановили, що погашення заборгованості буде проведено рівними частинами починаючи з 2004 року, сторонами складений графік погашення заборгованості на період 2004-2013років, заборгованість за 2004-2012р. стягнута з відповідача в судовому порядку, однак заборгованість за 2013рік на суму 5380,63грн. відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою господарського суду від 26.02.2014р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/1206/14.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: підрядного договору №1 від 04.01.1998р., додаткових угод до договору б/н від 27.11.2003р., б/н від 11.12.2001р., актів приймання-передачі виконаних робіт №47 за жовтень 1998р., №42 за вересень 1998р., №53 за листопад 1998р., №58 за грудень 1998р., графіку погашення заборгованості, акту звірки станом на 12.04.2013року, вимоги №142 від 17.12.2013року, доказів її направлення, листа № №147 від 17.12.2013року, доказів його направлення, виписки з банківського рахунку, рішень господарського суду Донецької області від 28.01.2008р. по справі №3/351, від 09.10.2008р. по справі №11/115, від 16.03.2010р. по справі №30/47, від 14.01.2013р. у справі №5006/33/128/2012, від 30.05.2013р. у справі №905/3034/13, рішень Горлівської міської ради №IV/22-12 від 25.03.2005року, №IV/13-8 від 29.07.2011р.,правовстановлюючих документів підприємства.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 526, 837, 854 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 1, 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У судове засідання 03.04.2014року уповноважені представники сторін не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвал суду).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача та ненадання відповідачем певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи, відповідачеві судом надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності).

Відповідно до положень статті 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не звертались.

Вислухавши пояснення представників позивача, які з'явилися у судове засідання 18.03.2014року, дослідивши представлені в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

04.01.1998року між Міським управлінням комунальної власності та міського господарства м.Горлівки (Замовник) та КП «Магістраль» (Підрядник) укладено підрядний договір №1 на утримання міських автодоріг та споруджень.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін без складання протоколу розбіжностей.

Відповідно до рішення Горлівської міської ради №IV/22-12 від 25.03.2005року управління комунальної власності та міського господарства міської ради перейменовано в управління житлово-комунального господарства міської ради.

Рішенням Горлівської міської ради №IV/13-8 від 29.07.2011р. управління житлово-комунального господарства перейменоване з 04.10.2011р. в департамент житлово-комунального господарства міської ради.

Таким чином, Департамент є належним відповідачем у справі.

Відповідно до п.9 договору роботи передбачені цим договором мають бути розпочаті 01.01.1998року та закінчені 31.12.1998року.

Замовник щомісячно, до початку здійснення робіт перераховує Підряднику аванс у розмірі не менше 50% вартості виконаних робіт попереднього місяця для придбання товарно-матеріальних цінностей та оплати послуг, необхідних для здійснення технологічного процесу або забезпечує рішення цих питань без оплати (підпункт б пункту 1 договору).

Відповідно до п.3 договору вартість робіт за поточним ремонтом визначається у відповідності з порядком визначення вартості ремонту житла, об'єктів благоустрою, які виконуються на території України.

У п. 4 договору прийомка, виконаних робіт здійснюється щомісячно по мірі виконання робіт, але не пізніше 30/31 числа звітного місяця, згідно актів форми №2. День підписання форми №2 вважається днем прийомки робіт. У випадку необґрунтованої відмови від підписання форми №2 Підрядник організує контроль обмір за участю представників незацікавленої сторони. Акт, складений за результатами обмірів є підставами для стягнення вартості робіт в примусовому порядку.

Відповідно до умов договору підряду №1 від 04.01.1998р. Підрядник виконав роботи на загальну суму 99325,00грн., що підтверджено актами прийомки виконаних робіт №42 за вересень 1998р. на суму 52242,00грн., №47 за жовтень 1998р. на суму 38820,00грн., №53 за листопад 1998р. на суму 5549,00грн., №58 за грудень 1998р. на суму 2714,00грн.

Розрахунок за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Замовника (п.5 договору).

Проте, відповідач оплату виконаних робіт здійснив лише частково, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 53800,90грн.

У зв'язку із відсутністю у Замовника необхідних грошових коштів для виконання зобов'язань за договором підряду №1 від 04.01.1998р., між сторонами була укладена додаткова угода б/н від 27.11.2003р. до договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити на 10 років строк виконання зобов'язань по оплаті виконаних у 1998 році робіт з утримання міських автодоріг, споруд на суму 53800,90грн. Сторони домовились, що погашення зобов'язань буде здійснюватись рівними частинами протягом 10 років, починаючи з 2004р., грошовими коштами на поточний рахунок Підрядника.

Виходячи із зазначеної додаткової угоди, щорічна плата, яку Замовник зобов'язався сплачувати протягом 10 років становить 5380,09грн. на рік.

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зазначені вище факти встановленні рішеннями господарського суду Донецької області від 28.01.2008р. по справі №3/351, від 09.10.2008р. по справі №11/115, від 16.03.2010р. по справі №30/47, від 14.01.2013р. у справі №5006/16/128/2012, від 30.05.2013р. у справі №905/3034/13 якими вирішено спори між тими ж сторонами. Відповідно дані факти не потребують доведення в процесі розгляду справи №905/1206/14.

В матеріалах справи №905/1206/14 міститься також засвідчена копія графіку погашення відповідачем заборгованості минулих років за виконані роботи Колективному підприємству "Магістраль", серед іншого, за договором підряду №1 від 04.01.1998р. Зазначений графік погоджений з першим заступником міського голови м.Горлівки.

Однак, відповідач в добровільному порядку не здійснив оплати виконаних в 1998 році робіт з утримання міських автодоріг, споруд відповідно до укладеної додаткової угоди від 27.11.2003р. до договору.

Вищезазначеними рішеннями суду з відповідача стягнуто заборгованість за контрактом (з урахуванням додаткової угоди) за 2004-2012роки.

Позивач звертався до Департаменту з вимогою №142 від 17.12.2013року, згідно з якою просив відповідача сплатити заборгованість за договором підряду №1 від 04.01.1998р. та додатковою угодою до нього за 2013р. в сумі 5380,63грн.

Оскільки заборгованість за договором та додатковою угодою до нього за 2013 рік відповідачем не була сплачена, це стало підставою для звернення до суду з позовом.

Департамент в процесі розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів оплати заборгованості за 2013рік.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Пунктом 1 ч. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які вступили в силу з 01.01.2004р., встановлено, що вони застосовуються до правовідносин, які виникли після набрання ними чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Позов заявлений по взаємовідносинах сторін, що виникли на підставі підрядного договору №1 від 04.01.1998р., коли діяли положення Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963р., та продовжив свою дію після набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції 2003р., тому судом при розгляді справи застосовані норми, чинні на час спірних правовідносин з урахуванням продовження дії договорів після набрання чинності Цивільним Кодексом України в редакції 2003р.

До підрядного договору №1 від 04.01.1998р., як до договору підряду, застосовуються положення глави 28 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, та глави 61 Цивільного Кодексу України 2003 року.

Відповідно ст.332 Цивільного Кодексу УРСР за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Статтею 345 Цивільного кодексу УРСР встановлено, що замовник зобов'язаний оплатити виконану підрядником роботу після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлене законом або договором.

Згідно ст.161 Цивільного кодексу УРСР, ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.162 Цивільного кодексу УРСР, ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до підрядного договору №1 від 04.01.1998р.

Факт прийняття Замовником виконаних підрядних робіт за договором підтверджується матеріалами справи.

Додатковою угодою від 27.11.2003року до договору сторони встановили строки виконання зобов'язання з оплати виконаних у 1998 році робіт з утримання міських автодоріг та споруд на суму 53800,90грн. та домовились, що погашення зобов'язань буде проведено рівними частинами потягом 10 років, починаючи з 2004року.

Отже, починаючи з 2004року відповідач зобов'язався сплачувати по 5380,09грн. на рік протягом 10 років.

При цьому, згідно погодженого графіку, відповідач мав сплачувати протягом 2004 - 2012 років по 5380,00грн. та 5380,90грн. у 2013році, всього 53800,90грн.

Виходячи з викладеного, сторони умовами графіку фактично змінили розмір сум, які було потрібно сплачувати щорічно, зазначивши, що у 2013році відповідач повинен був сплатити 5380,90грн.

В судовому порядку з відповідача стягнуто заборгованість за договором (з урахуванням додаткової угоди) за 2004-2012роки.

Судом встановлено, що заборгованість за договором за 2004-2012роки відповідачем сплачена на виконання відповідних рішень суду.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором та додатковою угодою до нього за 2013рік в сумі 5380,63грн.

Матеріалами справи доведено порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати заборгованості за 2013 рік у порядку, встановленому підрядним договором та додатковою угодою до нього. Строк виконання зобов'язання відповідача з оплати зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з позовом до суду настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 5380,90грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості у вказаному розмірі.

Відповідно Департаментом в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання в частині оплати вартості виконаних робіт з утримання міських автодоріг та споруд за 2013рік у порядку, встановленому підрядним договором та додатковою угодою до нього.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за 2013 рік на суму 5380,90грн. доведені позивачем та обґрунтовані матеріалами справи.

Однак позивач просить стягнути з відповідача суму 5380,63грн., суд не вбачає згідно приписів ст. 83 ГПК України підстав для виходу за межі позовних вимог, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 5380,63грн.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на суму 5380,63грн., стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1827,00грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 332, 345, 161, 162 Цивільного кодексу УРСР, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49,75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Колективного підприємства «Магістраль» м.Горлівка Донецької області до Департаменту житлово-комунального господарства Горлівської міської ради м.Горлівка Донецької області про стягнення 5380,63грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства Горлівської міської ради м.Горлівка Донецької області (84646, м. Горлівка, Донецька область, пр.Перемоги, 67, ідентифікаційний код 03364783) на користь Колективного підприємства «Магістраль» м.Горлівка Донецької області (84601, Донецька обл., м.Горлівка, вул.Планерна, буд. 1-а, ідентифікаційний код 20351428) заборгованість в сумі 5380,63грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1827,00грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 03.04.2014року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 07.04.2014року.

Суддя А.М. Осадча