Постанова

від 21.12.2006 по справі а25/407-06(а18/318-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А25/407-06(А18/318-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

21.12.06р.

Справа № А25/407-06(А18/318-06)

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Червона рута", м.Дніпропетровськ 

до  Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

третя особа-1, якане заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів, м.Дніпропетровськ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Пивоварний двір", м.Дніпропетровськ 

про визнання нечинним рішення

Суддя  Чередко А.Є.

Секретар Бугрім Г.О.

Представники сторін:

  від позивача: Горб О. В., довіреність від 01.08.2006 р.; Булат-Корнейчук Ю.Ю., директор за протоколом №14-2005 від 26.12.05р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи-1 : Лапшик М.П., довіреність № 1492-8 від 06.02.06р.

від третьої особи-2: Поляков О.М. - дов. від 20.09.2006 р.  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання нечинним рішення Дніпропетровської міської ради від 08.12.2004р. № 341/22 „Про передачу земельної ділянки по пр. Гагаріна в районі будинку № 165 (Жовтневий район) в оренду Приватному підприємству „Пивоварний Двір”, код ЄДРПОУ 32838794, для проектування та будівництва будівлі торговельного призначення з офісними приміщеннями”.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на порушення  відповідачем при прийнятті спірного рішення прав позивача, як суміжного землекористувача земельної ділянки, яка надається третій особі-2, оскільки вибір земельної ділянки здійснювався без участі позивача та без погодження з ним місця розташування земельної ділянки, що є порушенням вимог ст. 377 ЦК України, ст.ст. 152, 198 ЗК України, ст. 23 Закону України „Про планування та забудову територій”.

Відповідач не надав відзив на позов та не забезпечив явку представника до судового засідання. Враховуючи належне повідомлення судом відповідача про час та місце судових засідань у справі, що підтверджується наявними у справі доказами, закінчення встановленого законом строку на вирішення спору у справі та приписи ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Третя особа-1 проти позову заперечує та вважає спірне рішення відповідаючим чинному законодавству України, оскільки спірне рішення не надає третій особі-2 права на проведення будівельних робіт на спірній земельній ділянці, отже не порушує прав позивача, а встановлення меж землекористування здійснювалося без участі позивача на підставі вимоги Дніпропетровської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 16.09.2004р. Також, третя особа-1 вважає, що  оскільки позивач набув право власності на належне йому нерухоме майно раніше ніж набрав чинності ЦК України, то посилання позивача на ст.. 377 ЦК України є безпідставними, як і посилання на ст. 23 Закону України „Про планування та забудову територій”, оскільки спірне рішення не стосується планування спірної земельної ділянки.

Третя особа-2, також заперечує проти позову та зазначає,  що межі земельної ділянки, яка використовується позивачем не збігаються з межею земельної ділянки наданої в оренду третій особі-2 за спірним рішенням. Отже позивач не землекористувачем земельної ділянки, що надана ПП „Пивоварний двір”, тому його посилання на ст.. 152 ЗК України є безпідставними. Окрім того, надання спірної земельної ділянки в оренду третій особі-2 не перешкоджає позивачеві у користуванні належним йому нерухомим майном.   

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, господарський суд, -

           ВСТАНОВИВ:

08.12.2004р. Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення за № 341/22 „Про передачу земельної ділянки по пр. Гагаріна в районі будинку № 165 (Жовтневий район) в оренду Приватному підприємству „Пивоварний Двір”, код ЄДРПОУ 32838794, для проектування та будівництва будівлі торговельного призначення з офісними приміщеннями”, яким було  затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,0484га. (кадастровий номер 1210100000:03:124:0074) та вирішено передати її в оренду строком на два роки ПП „Пивоварний Двір” для проектування та будівництва будівлі торговельного призначення з офісними приміщеннями по просп. Гагаріна в районі будинку № 165 за рахунок земель не переданих у власність або користування.  

Між тим, позивач є власником нежитлових приміщень на 1 поверсі будинку № 165 по пр. Гагаріна, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 2720 виданого 27.07.2006р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та постійним співземлекористувачем земельної ділянки площею 0,042га. по фактичному розміщенню будинку № 165  по пр. Гагаріна, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серія ДПД 69, виданого 26.10.1995р. Дніпропетровською міською радою.    

Отже, як вбачається з матеріалів справи, зокрема проекту відведення земельної ділянки ПП „Пивоварний Двір”, земельна ділянка, яка  знаходиться у постійному користуванні позивача безпосередньо межує  зі спірною земельною ділянкою, яка надана в оренду третій особі-2.

Відповідно до частині 2 статті 377 Цивільного Кодексу України, у випадку відчуження будівлі або споруди, які розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

При цьому, суд враховує, що спірні правовідносини виникли у 2004р., тому в силу ст.. 5 ЦК України та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до цих правовідносин застосовуються саме норми ЦК України (2003р.).

Оскільки  позивачеві надана в користування земельна ділянка лише по фактичному розміщенню будинку № 165  по пр. Гагаріна, то відповідно позивач має право на користування  земельною ділянкою необхідною для його обслуговування , тобто тією земельною ділянкою, яка передана в оренду третій особі-2, а спірне рішення унеможливлює реалізацію позивачем свого права на землекористування для обслуговування  належної йому на праві власності будівлі..

Так, 09.09.2004р.  за вих.. № 16 позивач звернувся до Дніпропетровської міської ради з листом про виділення земельної ділянки по пр. Гагаріна, 165 для благоустрію території, однак  відповіді не отримав, а вже 08.12.2004р. Дніпропетровською міською радою було прийнято спірне рішення „Про передачу земельної ділянки по пр. Гагаріна в районі будинку № 165 в оренду Приватному підприємству „Пивоварний Двір”.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки,  що перебуває  в  державній або  комунальній власності,  відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття   права   оренди   земельної   ділянки,  якщо  законом  не встановлено інший порядок.

ПП „Пивоварний Двір” звернулося до відповідача з листом за № 009/04 від 20.07.2004р. про надання в оренду земельної ділянки, але за іншою адресою: пр. Гагаріна в районі буд. № 169. Проект відведення земельної ділянки для надання в оренду ПП „Пивоварний Двір” також розроблявся за адресою: пр. Гагаріна в районі буд. № 169, однак спірним рішенням, яким до того-ж було затверджено проект відведення земельної ділянки біля буд. № 169 в оренду третій особі-2 передана земельна ділянка за адресою: пр. Гагаріна в районі буд. № 165, що суперечить вимогам ст.. 123 ЗК України, якою передбачено надання в оренду земельних ділянок саме за проектами відведення.

Також, рішенням Дніпропетровської міської ради від 14.07.2004р. № 48/18 „Про погодження місця розташування об'єктів цивільного призначення у місті”, на підставі якого було прийнято спірне рішення,  було погоджено місце розташування будівлі підприємства торгівлі з офісними приміщеннями за адресою: пр. Гагаріна в районі буд. № 169 та з іншим кадастровим номером земельної ділянки.

Окрім того, враховуючи, що земельна ділянка, яка передана в оренду третій особі-2 безпосередньо межує з будинком позивача, неврахування його відношення до порядку та засобу використання суміжних земельних ділянок порушують принцип добросусідства, що встановлений главою 17 Земельного кодексу України.

Так, стаття 103 Земельного кодексу України встановлює обов'язок власників та землекористувачів земельних ділянок обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

           Згідно з ч. 5 ст. 23 Закону України „Про планування і забудову територій”, планування окремої  земельної  ділянки,  будівництво  на  ній будинків і споруд  власниками  або  користувачами  здійснюється  з урахуванням  інтересів  інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

Пунктом 5.4. рішення Дніпропетровської міської ради від 14.07.2004р. № 48/18 „Про погодження місця розташування об'єктів цивільного призначення у місті” замовників було зобов'язано до початку розроблення проектів відведення земельних ділянок привести у відповідність до чинного законодавства правові відносини з третіми особами у разі виникнення їх прав на території або їх частки та на будівлі та споруди, що розташовані на цих територіях.

Однак, як вбачається з проекту відведення земельної ділянки ПП „Пивоварний Двір”, зокрема з акту № 166 від 01.09.2004р. встановлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі ПП „Пивоварний Двір” та плану встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування до цього акту позивач, як суміжний землекористувач не брав участі у узгодженні меж земельної ділянки та не погоджував її.

Отже,  при встановлені та узгодженні меж земельної ділянки в натурі ПП „Пивоварний Двір” та наданні в оренду цієї земельної ділянки третій особі-2 відповідач не врахував законні права та інтереси суміжного землекористувача, яким є позивач, чим порушив права та інтереси останнього, які захищенні законом.

Так, стаття 391 Цивільного кодексу України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За ст. 48 Закону України «Про власність»встановлює, що власник чи особа, яка володіє майном на підставі, передбаченій законом, може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Стаття 152 Земельного кодексу України надає право позивачу вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою шляхом визнання незаконного рішення недійсним, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Суд, також враховує, що відповідач спірним рішенням надав ПП „Пивоварний Двір” в оренду спірну земельну ділянку для проектування та будівництва будівлі торговельного призначення з офісними приміщеннями, а її будівництво  з огляду на обставини справи призведе  до  позбавлення позивача   можливості обслуговування та експлуатації його частини будинку по пр. Гагаріна, 165.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ст. 2 КАС України, у  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності

суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:      1) на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України; 2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано; 3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За п. 1 ст. 8 КАС України, суд  при вирішенні справи керується принципом верховенства права,  відповідно до якого зокрема людина,  її права  та  свободи визнаються    найвищими   цінностями   та   визначають   зміст   і спрямованість діяльності держави.

Враховуючи вищенаведене та обставини справи, суд вважає, що відповідачем при прийнятті спірного рішення не було дотримано вищенаведених засад, а спірне рішення винесено з порушенням ст..ст. 103, 123 ЗК України, ст.. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст.. 377 ЦК України, ст.. 23 Закону України „Про планування та забудову територій”, без врахування інтересів позивача, що є безумовним порушенням прав останнього, як землекористувача суміжної земельної ділянки.

З підстав наведеного, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а відповідні заперечення третіх осіб безпідставними. Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40грн. слід стягнути з місцевого бюджету.

Враховуючи усе вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 8, 17-19, 87, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                                                     ПОСТАНОВИВ:

          Визнати нечинним рішення Дніпропетровської міської ради від 08.12.2004р. № 341/22 „Про передачу земельної ділянки по пр. Гагаріна в районі будинку № 165 (Жовтневий район) в оренду Приватному підприємству „Пивоварний Двір”, код ЄДРПОУ 32838794, для проектування та будівництва будівлі торговельного призначення з офісними приміщеннями”.

Стягнути з місцевого бюджету м. Дніпропетровська судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Червона Рута” (м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 165, код ЄДРПОУ 13448067, п/р 26005121306001 в КБ „Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299).

Постанова може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст. 186 КАСУ.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАСУ.

Суддя

А.Є. Чередко

27.12.2006р.