Постанова

від 07.04.2014 по справі 805/2954/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 р. Справа № 805/2954/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Скріпніка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Сніжнянського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми отриманого матеріального забезпечення у розмірі 1 460,29 грн.,

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2014 року Сніжнянський міський центр зайнятості (надалі - позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми отриманого матеріального забезпечення у розмірі 1 460,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачеві на підставі його заяви призначено допомогу по безробіттю з 27.02.2013 року.

За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним Сніжнянським міським центром зайнятості було встановлено, що ОСОБА_1 знаходився за період з 11.02.2013 року по 29.09.2013 року, у трудових відношеннях із дочірнім підприємством «Ейвон Косметікс Юкрейн», у зв'язку з чим, на підставі частини 3 статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», позивач просив суд стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю.

Представником позивача через канцелярію суду надано письмове клопотання від 07 квітня 2014 року про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач через канцелярію суду надав заперечення на адміністративний позов, у яких просив суд відмовити у задоволенні позову, також останній просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 ст. 128 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Сніжнянсього міського центру зайнятості із заявою про вирішення питання про працевлаштування та надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю (а.с. 20-21).

За результатами проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному, було встановлено, що ОСОБА_1 працював в дочірньому підприємстві «Ейвон Косметікс Юкрейн», тобто був працевлаштованим та належав до зайнятого населення, що підтверджується, зокрема, цивільно-правовим договором № 23559002 від 11.02.2013 року (а.с. 8-11).

Пунктом 4 акту прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2013 року визначено, що сторони домовились, що за надані послуги (виконані роботи) замовник сплачує виконавцеві винагороду в розмірі 1 437,30 грн. (а.с.7).

Згідно ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Також суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 18 Закону України від 1 березня 1991 року N 803-XII «Про зайнятість населення» встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

У статті 19 цього Закону визначено обов'язки та права державної служби зайнятості, до яких, зокрема відносяться: розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі - Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 даного Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідач своєчасно не подав до центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний він був працевлаштованим та належав до зайнятого населення.

Внаслідок цього йому зайве сплачено допомогу по безробіттю з 27.02.2013 року по 19.05.2013 року в сумі 1 460,29 грн.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Крім того, суд зазначає, що названа норма Закону є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести постанову Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року N 357, якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за правилами пункту 7 якого, у разі відмови особи повернути суми незаконно виплачених коштів, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 12), позивачем відповідачу було направлено претензію № 01-05/143 від 24.01.2014 року із пропозицією сплати зайвої сплаченої допомоги по безробіттю, проте борг на момент подання позовної заяви так і не був сплачений.

Статтею 39 Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Крім того, суд вважає доречним звернути увагу на той факт, що відповідно до ст. 4 Закону України, від 02.03.2000, № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Сніжнянського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми отриманого матеріального забезпечення у розмірі 1 460,29 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) на користь Сніжнянського міського центру зайнятості (р/р 37176300901078, банк одержувача ГУ ДКСУ Донецької області, ЗКПО 21970151, МФО 834016) суму отриманого матеріального забезпечення у розмірі 1 460 (одна тисяча чотириста шістдесят) грн. 29 (двадцять дев'ять) коп.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скріпнік А.І.