Постанова

від 07.04.2014 по справі 2а/0570/5061/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 р. Справа №2а/0570/5061/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скріпніка А.І.,

при секретарі Гусєвій Л.С.,

за участю представників:

позивача Новикова В.М. - згідно довіреності;

відповідача Лапик О.В. - згідно довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області до державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 5 538,83 грн.,

В С Т А Н О В И В:

26.04.2012 року відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області (надалі - позивач) звернувся до суду із вищевказаним позовом.

В обґрунтування позову позивач посилається на приписи ч. 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, якими передбачене стягнення пені за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Всупереч вимогам цього Закону відповідачем не сплачено до фонду соціального страхування нараховану пеню.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, проти чого заперечував представник відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську Донецької області була проведена перевірка відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» державного підприємства «Шахтарськантрацит» щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.10.2010 року по 22.11.2011 року , на підставі якої складено акт № 221 від 23.11.2011 року (а.с. 8).

За результатами перевірки встановлені факти порушення сплати страхових внесків, за що нарахована пеня у розмірі 5 538, 83 грн.

Отже, суть спору полягає у можливості стягнення з відповідача, як страхувальника, нарахованої у 2011 році пені по заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України, яка виникла за період з 01 жовтня 2010 року по 22 листопада 2011 року.

Частиною другою статті 52 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду зі страхувальника стягується пеня згідно із законом. З прийняттям і вступом у дію Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI наведена вище норма матеріального права була скасована.

З 1 січня 2011 року на підставі постанови правління Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 втратила чинність і Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134), відповідно до якої відділення Фонду виявило порушення порядку сплати страхових внесків.

У той же час відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи наведене, вбачається, що після набрання чинності Законом № 2464-УІ за органами Фонду збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій (пені) за несплату заборгованості зі страхових внесків, яка виникла до 1 січня 2011 року.

Окрім того, частиною третьою статті 25 Закону № 2464-УІ передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Отже, нарахована підприємству у зв'язку з несплатою страхових внесків при виплаті заробітної плати за період з 1 березня по 31 грудня 2010 року, має бути стягнута і після 1 січня 2011 року, оскільки така заборгованість зі сплати внесків та пеня виникли в період дії частини другої статті 52 Закону № 1105-ХІУ.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 19 лютого, 1 та 15 жовтня, 19 листопада 2013 року (№№ 432а12, 323а13, 332а13, 327а13 відповідно).

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року за клопотанням представника відповідача провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судового рішення у справі № 2а/0570/22741/2011 за позовом державного підприємства «Шахтарськантрацит» до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області про визнання неправомірними дій, скасування акту перевірки в частині нарахування пені.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року у справі № 2а/0570/22741/2011 було задоволено позов державного підприємства «Шахтарськантрацит» до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року було скасовано, у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.02.2014 року касаційну скаргу державного підприємства «Шахтарськантрацит» було задоволено частково, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 92-95).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 року апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/22741/2011 було задоволено частково, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року - скасовано. Позов державного підприємства "Шахтарськантрацит" до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську Донецької області про визнання неправомірними дій, скасування акту перевірки в частині нарахування пені - задоволено частково. Визнано неправомірними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціальної страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Шахтарську Донецької області при складанні акту перевірки від 23.11.2011 року № 221 в частині нарахування пені у сумі 4290,80 грн. за несвоєчасну сплату Відокремленим підрозділом "Центральна збагачувальна фабрика "Шахтарська" Державного підприємства "Шахтарськантрацит" страхових внесків за період з 01.01.2011 року по 22.11.2011 року. Скасовано акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 23.11.2011 року №221 відносно Відокремленого підрозділу "Центральна збагачувальна фабрика "Шахтарська" Державного підприємства "Шахтарськантрацит" в частині нарахування пені у сумі 4290,80 грн. за період з 01.01.2011 року по 22.11.2011 року. У задоволенні решти позовних вимог державного підприємства "Шахтарськантрацит" було відмовлено (а.с. 87-91).

За приписами частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області до державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 5 538,83 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Центральна збагачувальна фабрика «Шахтарська» на користь відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області пеню в сумі 1 248 (одна тисяча двісті сорок вісім) грн. 03 (три) коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 07 квітня 2014 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів згідно ч. 3 ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скріпнік А.І.