Постанова

від 02.04.2014 по справі 1570/6063/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/6063/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О. судді -Домусчі С.Д. судді -Шеметенко Л.П. за участю секретаря Левицької З.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 р. по справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Підприємство Чорноморської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№74)" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ДП "Підприємство Чорноморської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№74)" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0008692301 від 28 травня 2012 року .

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 р. позов був задоволений.

Не погоджуючись з постановою суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2013 року було залучено правонаступника апелянта - ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів у Одеської області.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та оргзчи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що на підставі наказу начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 03.04.2012 № 263, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС Янакі В.К проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП "Підприємство Чорноморської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№74)", код за ЄДРПОУ 8680595 )"з питань взаєморозрахунків та правових відносин з ПП "Агроресурс-Південь"код за ЄДРПОУ - 37222505 за грудень 2010 року, лютий 2011 року та березень 2011 року та ПП "Юніком Плюс"код за ЄДРПОУ-36919295 за серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року та листопад 2010 року.

На запит щодо надання пояснення та підтверджуючих документів стосовно господарської діяльності платника податку за перевіряємий період від 15.02.2012 р. № 5800/23-208, суб'єктом господарювання було надані завірені печаткою підприємства копії первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій по ПП "Агроресурс-Південь"за грудень 2010 року, лютий 2011 року та березень 2011 року та по ПП "Юніком Плюс"за серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року та листопад 2010 року.

Перевірку проведено з відома директора ДП "Підприємство Чорноморської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№74)"- Шукряр Т.М. та головного бухгалтера -Некрасової А.О.

За результатами перевірки було складено акт № 103/23-214/8680595/141 від 18.02\5.2012р. яким встановлено порушення: п.п.14.1.36, п.п. 14.1.191, п.п. 14.1.202 п.14.1 ст.14, п. 198.3 ст.198 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення задекларованих ДП"ПІДПРИЄМСТВО ЧОРНОМОРСЬКОЇ ВИПРАВНОЇ КОЛОНІЇ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО ДЕПАРТАМЕНТУ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ (№ 74)»; показників у рядку 10.1 Декларацій „Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% ", рядку 17 Декларацій «Усього податкового кредиту» в сумі 70684,41грн., що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України податку на додану вартість у розмірі 70684грн., у т.ч. ПП «Юніком Плюс» - 62710грн. та .ПП «Агроресурс-Південь» - 7974грн.

Вказаний акт посилається на акт перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області від 24.03.2011 року № 305/23-5/37222505 "Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Агроресурс - Південь", код за ЄДРПОУ 37222505 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків відомостей за грудень 2010 року, січень 2011 року та на акт від 24.02.2012 року №530/23-5/37222505 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Агроресурс - Південь"щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами відомостей за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 рік,якими встановлено відсутність у ПП "Агроресурс-Південь"необхідних основних ресурсів для здійснення господарських операцій.

ДПІ у Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС на підставі акту перевірки було , прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008692301 від 28 лютого 2012 року яким ДП "Підприємство Чорноморської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№74)"збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 70684, 00 грн. і застосовано штрафні санкції з цього податку у розмірі 16604 грн.

Згідно з п/п 14.1.36 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно з п/п 14.1.191 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п/п 14.1.202 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари;

Згідно з п/п 14.1.181 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п/п 14.1.156 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 198.1ст. 198 ПК України від 02.12.10 №2756-VІ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно п.п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Підпунктом 5.9.2. п. 5.9 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 (із змінами і доповненнями) (далі - Порядок №166) визначено, якщо в результаті розрахунку значення різниці рядків 18 і 19 менше 0, то платник повинен заповнити рядок 21 декларації.

А згідно п. 5.11 Порядку №166 встановлено, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що між ДП "Підприємство Чорноморської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№74)"та ПП "Юніком Плюс"був укладений договір поставки №7/66 від 29.06.2010 року та №169 від 17.08.2010 року, відповідно до якого ПП "Юніком Плюс"(Продавець) зобов'язаний поставити та передати у власність (Покупця) ДП "Підприємство Чорноморської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№74)"товари різного асортименту, відповідно з попередньо узгодженою заявкою, а саме: трикотажне полотно кулірної в'язки щільності 140-150 гр./м (цифровий код категорії - 17.60.1) в кількості 2120 кг.

Факт здійснення поставки сировини підтверджується видатковими накладними постачальника, складськими прибутковими ордерами, актами та податковими накладними, регістрами бухгалтерського обліку (журнали ордери та відомості) по рахункам бухгалтерського обліку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", та 201 "Сировина й матеріали", які підтверджують факт відображення у бухгалтерському обліку позивача операцій з придбання сировини у ПП "Юніком Плюс», платіжні доручення, за якими відбувалось оплата товару.

Між позивачем та Державним департаментом України з питань виконання покарань укладено договір №39/60 від 28.05.2010 року та додаткові угоди від 18.10.2010 року, 12.11.2011 року на придбання готової продукції, що виготовлено з сировини придбаної у ПП "Юніком Плюс". Готова продукція (фуфайка трикотажна літня камуфльована) виготовлялася в рамках державного замовлення, що підтверджується заказами-нарядами. Передання ПП "Юніком Плюс"сировини позивача у власність підтверджується також плановою калькуляцією, картками розкрою тканини, розхідною відомості на переробку сировини, картками складського обліку готової продукції.

Витрати матеріалів та випуск готової продукції підтверджується регістрами бухгалтерського обліку (журнали ордери та відомості) по рахункам бухгалтерського обліку 23 "Виробництво"та 26 "Готова продукція", на відображення у бухгалтерському обліку позивача операцій по реалізації готової продукції судом досліджені регістри бухгалтерського обліку по рахунку бухгалтерського обліку 36 "Рахунки з покупцями та замовниками.

Між ДП "Підприємство Чорноморської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№74)" та ПП "Агроресурс-Південь"був укладений договір поставки 207 від 02.12.2010 року, відповідно до якого продавець - ПП "Агроресурс-Південь"зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві - ДП "Підприємство Чорноморської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№74)"товари різного асортименту, відповідно з попередньою узгодженою заявкою, а саме: нитки, ґудзики, тканини та фактури.

Факт здійснення господарської операції підтверджується видатковими накладними , складськими прибутковими ордерами, актами та податковими накладними, регістрами бухгалтерського обліку (журнали ордери та відомості) по рахункам бухгалтерського обліку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", та 201 "Сировина й матеріали", які підтверджують факт відображення у бухгалтерському обліку позивача операцій з придбання сировини у ПП "Юніком Плюс», платіжними дорученнями, за якими відбувалось оплата товару. заказом-нарядом, плановою калькуляцією, картками розкрою ,договором поставки №46 від 25.03.2011 року зі специфікацією з ДП "Одеський морський торгівельний порт"на закупівлю готової продукції, договір купівлі продажу форменого одягу №54/54 від 02.04.2011 року з покупцем -Одеським державним університетом внутрішніх справ на виготовлення та продаж форменого одягу виготовленого з сировини, що постачалася від ПП "Агроресурс Південь", договори від 27.04.2011 року №67/109, від 21.03.2011 року №70/44, від 05.10.2010 року №206/186, від 13.10.2010 року №189/215, від 27.12.2010 року №213 з покупцем -Чорноморська виправна колонія Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області на купівлю продаж виробів із текстилю, договор №39/60 від 28.05.2010 року та додаткова угода від 18.10.2010 року та від 12.11.2011 року з Державним департаментом України з питань виконання покарань на закупівлю готової продукції у позивача, яка виготовлена з сировини (фурнітури), придбаної у ПП "Агроресурс-Південь", у бухгалтерському обліку відображено операції по реалізації готової продукції у регістрі бухгалтерського обліку по рахунку бухгалтерського обліку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"

Відповідно до ст.205 ЦК України вказаного кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ст.ст.206,218 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ст.639 означеного кодексу договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Приписами ст.640 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Отже в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати право на податковий кредит.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (частина 1 статті 208 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)).

Отже, судом першої інстанції було встановлено, що на час укладання та виконання господарських зобов'язань контрагенти були належним чином зареєстрованими та відносилися до платників податку на додану вартість.

Крім того, згідно п.9.8 ст.9 Закону України №168/97-ВР реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання. А відповідно до п.25 „Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість ", затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79 (із змінами і доповненнями), реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п.9.8 ст.9 Закону України „Про податок на додану вартість ". Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Відповідно до п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. Згідно п.1 розділу V "Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №978 (далі - Положення №978), реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 ст.184 розділу V Податкового кодексу України.

А пунктом 2 розділу V Положення №978 встановлено, що анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з реєстру платників ПДВ. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Так, санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Однак зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину.

Але , апеляційним судом було встановлено ,що згідно з вироком Приморського райсуду м.Одеси від 06.11.2012 року по кримінальній справі № 1522/20582/12 ,який набув законної сили 21.11.2012 року ,ОСОБА_8,директора та засновника ПП "Агроресурс-Південь"код за ЄДРПОУ - 37222505 була визнана винною у скоєнні злочину , відповідальність за який встановлена ч.2 ст.205 та ч.5 ст.27 КК України

А згідно з вироком Приморського райсуду м.Одеси від 25.07.2013 року по кримінальній справі № 522/5115/13-к,який набув законної сили 24.08.2013 року , ОСОБА_9 ,директора та засновника ПП "Юніком Плюс"код за ЄДРПОУ-36919295 було визнано винним у скоєнні злочину , відповідальність за який встановлена ч.2 ст.205 , ч.5 ст.27,ч.5 ст.27,ч.3 ст.212 КК України

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України було доведено, що позивач та ПП "Агроресурс-Південь", та ПП "Юніком Плюс" , укладаючи господарські зобов'язання мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, так як термін « фіктивне підприємство»,застосований у акті перевірки , визначений Кримінальним Кодексом України ,як злочин , відповідальність за який встановлена ст.205 КК України та є створенням або придбанням суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності щодо яких є заборона , а так як факт скоєння вказаного злочину в порядку ст.72 КАС України був підтверджений вироком суду ,який набув законної сили

Відповідно до частин 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Таким чином, апеляційний суд вважає ,що повідомлення-рішення № 0008692301 від 28 лютого 2012 року є правомірним , а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. п. 3, 4. ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду1-ої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ч.1 ст. 195, 196,ч. 3 ст. 198, п. 3, 4 ч. 1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ч.1 ст.207, ст. 210, ст.211, ст. 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби - задовольнити .

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2012 р.- скасувати.

Прийняти нову постанову:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Підприємство Чорноморської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№74)" -відмовити.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 03.04.2014 року.

Головуючий суддя Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Шеметенко Л.П.