Рішення

від 04.04.2014 по справі 916/667/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2014 р. Справа № 916/667/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ЛЮКС"

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер"

про стягнення 163828,93 грн.

Суддя Гут С.Ф.

Представники:

Від позивача: Пономаренко М.С., довіреність від 17.02.2014р.;

Від відповідача: Галушко О.М., довіреність від 30.12.2013р.

В судовому засіданні 01.04.14р. по справі було оголошено перерву до 04.04.14р. о 10:15., в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "М-ЛЮКС", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" про стягнення заборгованості у розмірі 163828,93грн., а саме: основного боргу у розмірі 157455грн., пені у розмірі 5178,84грн. та 3% річних у розмірі 1195,09грн..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.14р. порушено провадження у справі №916/667/14.

14.03.2014р. відповідач надав клопотання (вх. ГСОО№6388/14 від 14.03.2014р.), відповідно до якого, у зв'язку з терміновим відрядженням представника Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" просить суд відкласти розгляд справи призначений о 11год. 30 хв. 14.03.2014р.

Надане клопотання судом задоволено та залучено до матеріалів справи.

01.04.2014р. позивач надав клопотання про залучення до матеріалів справи документів (вх.ГСОО№8153/14 від 01.04.2014р.), відповідно до якого просить суд залучити до матеріалів справи копії податкових накладних.

Надане клопотання судом розглянуто, задоволено та залучено з доданими документами до матеріалів справи.

01.04.2014р. відповідач надав клопотання про залучення до матеріалів справи документів (вх.ГСОО№8154/14 від 01.04.2014р.), відповідно до якого просить суд залучити до матеріалів справи копію платіжного доручення №8667 від 01.04.2014р.

Надане клопотання судом задоволено та залучено з доданими документами до матеріалів справи.

01.04.2014р. відповідач надав відзив на позовну заяву (вх. ГСОО№8155/14 від 01.04.2014р.), відповідно до якого зазначає, що між сторонами 04.01.2012 р. було укладено Договір поставки № 1/26 на поставку борошна пшеничного. На даний час у зв'язку з здійсненням відповідачем часткової проплати на суму 5000грн., сума основного боргу зменшилась та становить 152455грн. Також, як вбачається з наведених розрахунків позивача, сума штрафних санкцій є значною для відповідача. До того ж відповідач намагався провести розрахунок з позивачем, однак не зміг зробити це своєчасно зважаючи на те, що в ході господарської діяльності отримав значні збитки, які можуть бути покриті тільки за рахунок майбутніх періодів. Вказана інформація знаходиться в загальнодоступному режимі, зокрема на сайті відповідача, у зв'язку з чим позивач міг самостійно пересвідчитися в скрутному матеріальному становищі відповідача та надати час для закриття боргу без застосування санкцій. У зв'язку з чим, відповідач просить суд задовольнити позов ТОВ «М-ЛЮКС» частково, а саме в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства «Одесакондитер» суми основної заборгованості у розмірі 152455 грн. та суми трьох відсотків річних у розмірі 1195,09грн. та зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з ЗАТ „Одесакондитер".

Суд залучив наданий відзив до матеріалів справи.

04.04.2014р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог (вх.ГСОО№2-1300/14 від 04.04.2014р.), відповідно до якої, у зв'язку з здійснення відповідачем проплат 01.04.2014р. на суму 5000грн, 02.04.2014р. на суму 10000грн., 03.04.2014р. на суму 5500грн., в рахунок погашення суми основної заборгованості за договором поставки від 04.01.2012р., просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 146605,51грн, яка складається з суми основного боргу у розмірі 136955грн., пені у розмірі 5178,84грн. та 3% річних у розмірі 1195,09грн.

Надана заява судом задоволена та залучена до матеріалів справи.

04.04.2014р. відповідач надав клопотання (вх.ГСОО№8534/14 від 04.04.2014р.), відповідно до якого просить суд залучити до матеріалів справи копії платіжних доручень №8692 від 02.04.2014р, №8711 від 03.04.2014р.

Надане клопотання судом задоволено та залучено з доданими документами до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

04.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "М-ЛЮКС" („Постачальник") та Закритим акціонерного товариства "Одесакондитер" („Покупець") було укладено договір поставки №1/26 відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця борошно пшеничне, надалі - товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п.1.3 договору, поставка товару здійснюється партіями в кількості, асортименті, ціні та в строки, передбачені в заявці покупця, узгодженій з постачальником. Ціна товару, яка входить в партію поставки, остаточно, узгоджується та вказується постачальником до виконання узгодженої заявки, не допускається.

Згідно з п. 1.4 договору, орієнтована сума договору складає 800000грн., включаючи ПДВ. Фактична сума договору складається з відповідних сум накладних на відвантажений товар за період дії договору.

Умовами п. 4.2 договору встановлено, що поставка кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно погодженої сторонами заявки.

Пунктом 4.3 встановлено, що датою поставки партії товару сторони визнають дату зазначену покупцем у видатковій накладній, а в разі її відсутності - дату виписки накиданої постачальником.

Відповідно до п. 4.4 договору, при виконанні договору сторони належним чином оформлюють податкові, видаткові накладні та інші документи на товар згідно вимог чинного законодавства.

У відповідності до п. 5.1 договору, оплату за кожну партію товару, яка поставляється за даним договором, покупець проводить в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Форма розрахунків - платіжне доручення, в якому покупець повинен зазначити номер, назву та дату договору.

Згідно п. 5.2 договору, оплата проводиться протягом 20(двадцять) календарних днів з дати поставки партії товару.

Відповідно до п.6.3 договору, у випадку несвоєчасної оплати кожної партії товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка була встановлена і діяла в період прострочення, від загальної вартості несвоєчасно оплаченої партії товару за кожен день прострочення оплати.

Умовами п. 10.1 договору встановлено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2012р., але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами зобов'язань по цьому договору. Дія договору автоматично вважається продовженою до 31 грудня 2013р., якщо жодна зі сторін письмово за 15 днів до його закінчення не повідомила іншу про припинення його дії.

01.06.2012р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої пункт 1.4 договору викладено у наступній редакції: орієнтована сума договору складає 3000000грн., включаючи ПДВ. Фактична сума договору складається з відповідних сум накладних на відвантажений товар за період дії договору.

На виконання умов договору, позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором №1/26 поставив та відвантажив 56,2 тони товару на загальну суму 168200рн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме накладним №147 від 26.09.2013р. на суму 24000грн., накладною №154 від 08.10.2013р. на суму 24000грн., накладною №158 від 23.10.2013р. на суму 24000грн., накладною №164 від 29.10.2013р. на суму 24000грн., накладною №174 від 18.11.2013р. на суму 24600грн., накладною №183 від 29.11.2013р. на суму 24000грн., накладною №189 від 06.12.2013р. на суму 23600грн.

Однак в порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо проведення оплати здійснив лише частково, здійснивши проплати на суму 745грн., 31.01.2014р. на суму 10000грн., 01.04.2014р. на суму 5000грн., 02.04.2014р. на суму 10000грн., 03.04.2014р. на суму 5500грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 136955грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо проведення оплати за поставлений товар у повному обсязі, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх.ГСОО№2-1300/14 від 04.04.2014р.) згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 146605,51грн., а саме: основний борг у розмірі 136955грн., пеню у розмірі 5178,84грн. та 3% річних у розмірі 1195,09грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №1/26від 04.01.2012р. щодо проведення оплати у повному обсязі, існування заборгованості Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" щодо оплати, у зв'язку з чим уточнені позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 136955грн., є обґрунтованими та підлягають судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" пені в розмірі у розмірі 5178,84грн., а саме: у розмірі 623,16грн. за період з 16.10.2013р. по 24.02.2014р., обрахованої із суми заборгованості у розмірі 13255грн.; у розмірі 1025,75грн. за період з 28.10.2013р. по 24.02.2014р., обрахованої із суми заборгованості у розмірі 24000грн.; у розмірі 897,53грн. за період з 12.11.2013 по 24.02.2014р., обрахованої із суми заборгованості у розмірі 24000грн.; у розмірі 846,24грн. за період з 18.11.2013р. по 24.02.2014р., обрахованої із суми заборгованості у розмірі 24000грн., у розмірі 692,17грн. за період з 08.12.2013р. по 24.02.2014р., обрахованої із суми заборгованості у розмірі 24600грн.; у розмірі 581,26грн. за період з 19.12.2013р. по 24.02.2014р., обрахованої із суми заборгованості у розмірі 24000грн., у розмірі 512,73грн. за період з 26.12.2013р. по 24.02.2014р., обрахованої із суми заборгованості у розмірі 23600грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, встановив, що розрахунок пені здійснений належним чином, тому заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 5178,84грн. підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1195,09грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" за договором поставки №1/26 від 04.01.2012р., та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку трьох процентів річних, судом встановлено, що розрахунок трьох процентів річних здійснений належним чином, тому заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1195,09грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ЛЮКС" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" основного боргу у розмірі 136955грн., пені у розмірі 5178,84грн. та 3% річних у розмірі 1195,09грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 3276,58грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Одесакондитер" (65007, м. Одеса, 3-й Водопровідний пров., 9, р/р 2600401639294 в КБ „Укрексімбанк" м. Одеса, МФО 328618, код ЄДРПОУ 32833927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ЛЮКС" (67400, Одеська обл., м. Роздільна, пров. Лісовий, 1, п/р 26007301011176 в ТВБВ №10015/0358 АТ „Ощадбанк", м. Роздільна, МФО 328845, код ЄДРПОУ30817479) суму основного боргу у розмірі 136955(сто тридцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят пять)грн., пеню у розмірі 5178(п'ять тисяч сто сімдесят вісім)грн. 84коп., 3% річних у розмірі 1195(одна тисяча сто дев'яносто п'ять)грн. 09коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 3276(три тисячі двісті сімдесят шість)грн.58коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 09.04.2014р.

Суддя Гут С.Ф.