Рішення

від 10.01.2007 по справі 21/256-06(33/140-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/256-06(33/140-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.12.06р.

Справа № 21/256-06(33/140-06)

За позовом   державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки, Луганська обл.

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Чижи” м.Дніпропетровськ

про стягнення 483 813грн. 67коп.                                                                                                                                                       Суддя: Алмазова І.В.

Представники:

від позивача     –Грекова Г.В. ю/к, дов.№1-3/3д-82 від 19.09.06р.

від відповідача –Савенко О.О. представник, дов..№ б/н від 05.07.2006р.

Ватченко О.В. представник, дов.№б/н від 23.10.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 483 813,67грн. боргу, в обґрунтування позовних вимог посилається на здійснену ним поставку вугільної продукції на підставі договору №310/377чп від 19.08.2003р., вартість якої не сплачена.

Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнає, стверджує,  що крім договору №310/377 від 19.08.2003р. між сторонами був укладений договір №ТК-1/03 від 05.06.2003р. відповідно умов якого ним виконана поставка   продукції виробничо-технічного призначення на умовах товарного кредиту і 22.02.2005р. був проведений залік у сумі 5 292 504,72грн. зустрічних однорідних вимог:  позивача перед відповідачем  за договором №ТК-1/03 від 05.06.2003р. і відповідача перед позивачем, в тому числі і грошові вимоги за договором №310/377 від 19.08.2003р. (заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, вихідний №101 від 25.02.2005р.). Доводить, що позивач отримавши означену заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог не надав заперечень  і відсутні підстави вважати, що залік не відбувся. 14.11.2006р. відповідач у додаткових поясненнях стверджує, що у заяві про залік однорідних грошових вимог (вихідний від 21.02.2005р. №101) сума грошових вимог ТОВ „Чижи” складається з: 3 531 976,12грн. заборгованості позивача за договором №ТК-1/03 від 05.06.2003р. і   1 760 528,60грн. процентів за користування товарним кредитом. Сума грошових вимог ДП „Ровенькиантрацит” складається з: 4 808 691,05грн. заборгованості відповідача з оплати за   поставлену   вугільну   продукцію   за   договором   №311/379пп   від  19.08.2003р.  і  483 813,67грн. з оплати за поставлену вугільну продукцію за договором №310/377 від 19.08.2003р. Доводить, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог з детальним атом звірки взаєморозрахунків була направлена ДП „Ровенькиантрацит” 22.02.2005р., однак позивач відповідь не надав. 08.12.2006р. у додаткових поясненнях (вхідний №35687) вказує, що в специфікаціях до договору №ТК-1/03 від 05.06.2003р. сторони зазначили конкретні суми  процентів під конкретний графік поставки та розстрочення платежів і  в зв'язку з тим, що позивачем не був дотриманий графік їх виконання,  нараховані  відсотки за користування товарним кредитом за весь час фактичного користування коштами, але в межах строку дії даного договору. У додаткових поясненнях (вхідний від 08.12.2006р. №35686) стверджує, що строк оплати за договором №310/377гп від 19.08.2003р. настав ще до отримання ТОВ „Чижи” вимоги №146 від 05.05.2006р.: по-перше, за умовами договору передбачено передоплату і на момент поставки кожної партії вугільної продукції для відповідача настав строк виконання оплати щодо такої партії, по-друге, платіжні вимоги-доручення та рахунки направлялися та отримані ТОВ „Чижи” разом з товаром (з залізничними накладними), які є вимогами про оплату відповідно ст.530 ЦК України.

12.12.2006р. позивач проти проведеного відповідачем заліку однорідних вимог заперечує, посилається, що при нарахуванні суми відповідачем враховується період до 31.12.2004р., у той час, як було досягнуто згоди про суму та порядок сплати відсотків за користування кредитом за умов затримки оплати на термін, що не перевищує 31 день; відповідачем не враховано, що сплата отриманих ТМЦ проведена до 31.12.2003р., про що свідчить копії платіжних доручень на з.д.квитанцій про відвантаження вугільної продукції. Вказує, що означений залік відповідачем проведений 21.02.2003р., а податкова накладна від 07.03.2005р. №45. Стверджує, що ним була направлена відповідачу заява про припинення зобов'язання зарахуванням на суму 3 531 976,12грн. у 2004році. 26.12.2006р. позивач у поясненнях стверджує, що залік на суму 5 292 504,72грн. має бути визнаним як такий, що не відбувався з наступних причин: відповідно ст.601 ЦК України внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання. Припиняється. Згідно ч.1 ст.202 ЦК України  дія, що спрямована на припинення цивільних прав та обов'язків є правочином. Тобто, залік є двостороннім правочином і за ознаками ч.4 ст.202 ЦК України двосторонній правочин є погоджена дія двох сторін. Запропонована відповідачем заява №101 про припинення прав та обов'язків не є погодженою дією двох сторін, оскільки ДП „Ровенькиантрацит” своєї згоди на проведення цього заліку не надавало. Доводить, що зобов'язання   відповідача за договором №311/379 від 19.08.2003р. в сумі 483 813,67грн. продовжують існувати і мають бути виконані примусово.

Відповідач у додаткових поясненнях (вхідний від 26.12.2006р. №26264) доводить, що заборгованість позивача перед відповідачем за договором №ТК-1/03 від 05.06.2003р. з оплати вартості поставленого обладнання в сумі 3 531 976,12грн. виникла наступним чином: в період з 06.06 по 10.07.2003р. ТОВ „Чижи” поставив позивачу обладнання на суму 11 166 049,40грн. 10.07.2003р. позивач повернув ТОВ „Чижи” обладнання на суму 1 714 356,00грн. і в період з 19.08  по 24.12.2003р.  перерахував  грошові кошти у сумі 5 919 717,28грн.

У судовому засіданні, згідно ст.77 ГПК України, було оголошено перерву до 27.11.2006р., до 12.12.2006р., до 26.12.2006р.  і за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Строк розгляду справи, згідно ст. 69 ГПК України, був продовжений за ухвалою в.о. голови господарського суду Дніпропетровської області до 29.12.2006р.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін,  встановлено:

19.08.2003р. між державним підприємством „Ровенькиантрацит” та товариством з обмеженою відповідальністю „Чижи” був укладений договір поставки №310/377гп (Додаток №1 та Додаткове узгодження №1 –до нього), за п.1 якого позивач брав на себе зобов'язання поставити відповідачеві вугілля марки А (антрацит), надалі –товар, а відповідач –приймати товар та виконувати його оплату. Ціна, якість, обсяги поставки товару визначаються в додатках (специфікаціях), які є невід'ємною  частиною договору. Терміни і обсяги поставок, а також реквізити вантажоотримувачів визначаються в   специфікаціях (п.2.1). За п.3.2 сторонами узгоджено, що платежі за договором виконуються перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах передоплати. За змістом Додатку №1 до даного договору сторонами узгоджено  поставку шламу визначених показників за  ціною 27,4грн./тн. Додатковою угодою №1 до даного договору від 3.12.2003р. сторони внесли доповнення до п.3.6 договору: постачальник має право змінювати ціни на товар під час дії договору, що оформлюється додатковим узгодженням  за підписами обох сторін, строк дії договору був продовжений до 31.12.2004р.

У термін з вересня по листопад 2003 року позивач відвантажив відповідно замовлень відповідача вугільну продукцію: шлам у кількості 13 892,00тн. за ціною 27,4грн. на загальну суму 483 813,67грн., що доведено матеріалами справи та факт її отримання і вартість не оспорюються відповідачем. Передоплату вартості означеної продукції відповідач не виконав, строк її оплати згодою сторін не був встановлений.

Згідно ст.530 ЦК України якщо строк виконання зобов'язання боржником не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Позивач направляв відповідачу вимогу від 15.05.2006р. №146 про оплату вартості даної продукції і по його ствердженню, для відповідача був встановлений строк оплати на протязі 7 днів з дати її пред'явлення. Однак, фактично строк оплати продукції сторонами був встановлений на протязі 7 днів з дати пред'явлення платіжних вимог-доручень та рахунків, які були отримані ТОВ „Чижи” під час її поставки, разом з продукцією (з залізничними накладними), як підтверджено матеріалами справи та доводить відповідач.

Відповідно п.6.1 договору сторонами встановлено, що всі розбіжності, які виникають внаслідок або а зв'язку з даним договором,  вирішують шляхом переговорів і  якщо в їх ході не досягнуто згоди,  то розбіжності підлягають розгляду в господарському суді з обов'язковим дотриманням досудового порядку врегулювання спорів і позивач  направляв відповідачу претензію від 23.05.2006р. №155 (Т.2, а.с. 73, 74).  

Як йдеться з матеріалів справи та пояснень представників сторін у судових засіданнях, відповідач направляв позивачеві заяву про залік зустрічних однорідних вимог від   21.02.2005р.   №101,    за    змістом   якої були   зараховані вимоги позивача у сумі 5 292 504,72грн. з оплати вартості вугілля, поставка якого  здійснена на підставі договорів №311/379гц від 19.08.2003р. і №310/377гп від 19.08.2003р. та вимоги відповідача у сумі  5 292 504,72грн. з оплати вартості обладнання, поставка якого здійснена на підставі договору №ТК-1/03 від 05.06.2003р. на умовах товарного кредиту.

Згідно ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Факт проведення відповідачем зарахування зустрічних однорідних грошових вимог за заявою від 21.02.2005р. №101 встановлений у Постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.11.2006р. у справі №6/289-06.  Згідно  ст.35 ГПК України  факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.  Заперечення позивача, що ним був проведений залік зустрічних однорідних  вимог на суму 3 531 976,12грн. за заявою від 31.12.2004р. (Т.3 а.с. 38) не доведений доказами. Ствердження позивача, що залік зустрічних однорідних грошових вимог є двостороннім правочином, погодженою дією двох сторін не відповідає вимогам діючого законодавства України.

Враховуючи наведене, позовні вимоги задоволенню  не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -                                                  

В И Р І Ш И В :

-          в задоволенні позовних вимог відмовити                    

Суддя                                                                                         І.В.Алмазова

Дата підписання рішення

“____”

Згідно з оригіналом

Помічник судді                                      К.О.Козачок