Рішення

від 20.12.2006 по справі 3/415-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/415-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.06р.

Справа № 3/415-06

За позовом  Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ 

до  Відкритого акціонерного товариства "Міттал Стіл Кривий Ріг", м. Кривий Ріг 

про стягнення 28 182 грн. 00 коп.

                                                                                               Суддя Юзіков С.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

 позивача - Стеценко О.Ю., юрисконсульт, дов. №120 від 01.01.2006р.

 відповідача - Несмашна Н.Ю., юрисконсульт, дов. №19 147 від 04.10.2006р.   

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача борг у сумі 28 182,00 грн. за надані послуги за договором №ПР/ДН-2-04-128/НЮ-899п/2366 від 30.04.2004р.

Відповідач позов заперечує, оскільки відповідно до ст. 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажоодержувачів можуть бути подані протягом шести місяців, з дня настання події, що стала підставою для подання позову. Як вбачається з матеріалів справи, відомості плати за користування вагонами складено № 031674 - 02.03.2006р., №031678 –02.03.2006р., №031874 –09.03.2006р., а позовна заява направлена до суду 19.09.2006р.  Доказів наявності поважних  причин пропуску строку позовної давності Позивач не надав. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

07.12.2006р. Позивачем до матеріалів справи надано розрахунок суми позову, підписаний уповноваженою особою. .

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,  господарський суд  

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 12.01.2006р. найменування Відкритого акціонерного товариства "Криворіжсталь" змінено на Відкрите акціонерне товариство "Міттал Стіл Кривий Ріг", яке є повним юридичним правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Криворіжсталь".

30.04.2004р. сторонами укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №ПР/ДН-2-04-128/НЮ899п/2366 (далі Договір), відповідно до умов якого Позивач надає Відповідачеві послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Нарахування платежів за надані послуги здійснюється за тарифами, затвердженими  Міністерством транспорту України у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Нарахування платежів та стягнення їх у міру надання послуг Позивачем проводиться на підставі відомостей плати за користування вагонами.

У лютому-березні 2006р. Відповідач, в процесі перевезення вантажів, користувався вагонами Позивача. Плату за користування вагонами нараховано та включено станцією Позивача до відомостей плати. Відомості плати від 02.03.2006р. №031674, №031674, від 09.03.2006р. № 031874  у частині суми відповідно - 2 203,00 грн., 6 609,00 грн., 14 673,00 грн.  (без ПДВ)  представником Відповідача підписані із застереженнями, щодо часу користування вагонами.

Пунктом 6 Правил користування вагонами і контейнерами (ст. 119-126 Статуту залізниць України), затверджених наказом Мінтрансу України  від 25.02.1999р. № 113 визначено, що час  користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером.  Номерному  обліку  часу  користування підлягають  усі вагони і контейнери,  подані під вантажні операції на  місцях  загального  користування,  а  на  місцях  незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій.   Усі завантажені вагони,  а також порожні вагони, які належать підприємствам,  організаціям,  портам,  установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні операції з причин,  які залежать від  вантажовласника,  є  такими,  що  перебувають  у користуванні вантажовласника.

Згідно з п. 10 Правил видачі вантажу передача вагонів вантажовласнику провадиться при подачі вагонів на під'їзну колію і засвідчується підписами представників станції і одержувача в пам'ятці про користування вагонами, що й було в пам'ятці №666 від 22.02.2006р.

Відповідно до п. 35 Правил видачі вантажів, у разі прибуття частини вантажу з досильним перевізним документом раніше прибуття вантажу з основним документом, видача цієї частини провадиться під розписку одержувача на досильній дорожній відомості. Досильна дорожна відомість оформлюється на бланку стандартного зразка форми ГУ-29 О тільки з приміткою "досилка", тобто містить усі відомості, що й основний документ.   

Право вимоги оплати за користування вагонами за вказаними перевезеннями у Позивача виникло  відповідно з 03.03.2006р. та 10.03.2006р., з позовною заявою він звернувся лише 11.10.2006р. (згідно з календарним штемпелем на поштовому конверті) тобто більше ніж через 6 місяців.

Однак,  ч.5 ст. 315 ГК України, передбачено, що для пред'явлення перевізником  до  вантажовідправників  та вантажоодержувачів   позовів,   що   випливають   з   перевезення, встановлюється шестимісячний строк, згідно з п. 137   Статуту    залізниць   України (далі Статут)   позови       залізниць      до      вантажовідправників, вантажоодержувачів  і  пасажирів,  що випливають із цього Статуту, можуть  бути  подані  відповідно  до установленої підвідомчості чи підсудності  до  суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив про застосування строку позовної давності,  відповідно до ст. 267 ЦК України та 137 Статуту.

У судовому засіданні представник Позивача мотивує пропуск строків позовної давності  розбіжностями у ЦК України та ГК України щодо визначення строків позовної давності, однак Статут, Господарський кодекс України є спеціальними нормативними документами, які слід застосовувати до правовідносин сторін, тому суд не може прийняти пояснення Позивача, якими він обґрунтовує причини пропуску строку позовної давності.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги відзив Відповідача та заперечення Позивача щодо спливу строків позовної, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.  

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати  слід покласти на Позивача.

           Керуючись ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

                  У позові відмовити.

Судові витрати покласти на Позивача.

          Суддя                                                                                                              С.Г. Юзіков  

Рішення підписане 20.01.2007р.