Рішення

від 26.12.2006 по справі 13/327-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/327-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.12.06р.

Справа № 13/327-06

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ в особі Криворізьких міських електричних мереж, м. Кривий Ріг 

до  Відкритого акціонерного товариства "Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту", м. Кривий Ріг 

про стягнення 65 890 грн. 45 коп.

Суддя  Рудь І.А.

Представники:

  від позивача - Колісник Л.П., юрисконсульт, дов. № 527 від 10.11.2006р.

від відповідача - Юрченко Ю.В., голова правління, паспорт серії АЕ 637072 виданий Апостолівським РВ УМВС УКраїни в Дніпропетровській області від 09.10.1997 р.

                             - Фоменко В.В., представник, довіреність № 14 від 31.03.2006 р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж просить стягнути з Відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту" заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 63 269 грн. 47 коп., заборгованість за реактивну електричну енергію у розмірі  2 620 грн. 98 коп., а всього - 65 890 грн. 45 коп.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на сплив строку позовної давності.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.1997 р. між Відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж та Відкритим акціонерним товариством "Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту" укладено договір № 075 на постачання електричної енергії (далі Договір), відповідно до якого Позивач відпустив Відповідачу електроенергію на суму 65 890 грн. 45 коп.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань, у нього утворилася заборгованість в період з 01.01.1999 р. по 01.01.2001 р., яка станом на 01.09.2006р.складає 65 890 грн. 45 коп.

Заборгованість Відповідача підтверджується: Договором, обґрунтованим розрахунками суми позову, рахунками актом звірки взаєморозрахунків, відзивом на позовну заяву Відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що заборгованість в розмірі 68 890 грн. 45 коп. підлягає списанню у встановленому законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності. З розрахунку слідує, що заборгованість Відповідача виникла у період з 01.01.1999 р. по 01.01.2001 р. у сумі 65 890 грн. 45 коп., тобто більше 5 років до подачі позовної заяви до господарського суду. Тому, у позові слід відмовити, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідач надав клопотання про про застосування строків позовної давності щодо задоволення позовних вимог.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно зі ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється у три роки, причому позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, а саме – коли сторона дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При підготовці позовної заяви та в судовому засіданні Позивач пропущення строку позовної давності ніякими суттєвими причинами не аргументував. У позовній заяві Позивач не наводить поважних причин пропуску строку позовної давності відносно суми боргу за період з 01.01.1999 р. по 01.01.2001 р., яку він просить стягнути з Відповідача.

Таким чином, згідно Перехідних Положень Господарського Кодексу України та Цивільного Кодексу України правила про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності зазначеними Кодексами.

Частиною 1 ст. 80 ЦК Української РСР передбачено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених обставин, господарський суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 витрати у справі покладаються на Позивача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

 І.А. Рудь

Рішення підписано 27.12.2006р.