Рішення

від 01.04.2014 по справі 910/3571/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3571/14 01.04.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспера"

до Приватного підприємства "Екстра Грейд"

про стягнення 71284,17 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Ковтун С. О. (дов. б/н від 03.03.2014 року)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 01.04.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проспера" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Екстра Грейд" про стягнення 71284,17 грн. заборгованості за договором поставки № 01-1804/АП від 18.04.2012 року, з яких 69002,00 гривень основної заборгованості, 1539,21 грн. пені, 387,76 грн. інфляційних втрат, 355,20 грн. 3 % річних, а також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/3571/14, розгляд справи призначено на 01.04.2014 року.

01.04.2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 01.04.2014 року представник відповідача не з'явився, надав клопотання про перенесення розгляду справи.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд прийшов до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що відповідач як юридична особа не був позбавлений права та можливості на направлення іншого представника в судове засідання. Крім того, відповідача було завчасно повідомлено про розгляд справи (21.03.14 року), що свідчить про достатність часу для підготовки відповідачем відзиву щодо заявлених вимог та можливість відрядити уповноважену довіреністю особу до Господарського суду міста Києва для участі в судовому засіданні.

Представник позивача надав суду в судовому засіданні заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 64002,00 грн. основного боргу, 2120,31 грн. пені, 920,29 грн. інфляційних втрат, 489,30 грн. процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання та покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог прийнята судом в порядку ст. 22 ГПК України, в подальшому розгляд позовних вимог здійснюється з врахуванням поданої заяви.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду усні пояснення по суті позовних вимог, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та надав оригінали документів по справі для огляду судом в судовому засіданні.

Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача його зобов'язань по договору поставки № 01-1804/АП від 18.04.2012 року в частині оплати поставленого товару.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання не з'явився.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2012 року між позивачем, як постачальником та відповідачем, як покупцем був укладений договір поставки № 01-1804/АП (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався протягом строку дії даного договору передати на умовах, передбачених даним договором, ароматизатори (далі - за текстом - товар), у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти вищевказаний товар та оплати його в строки, в розмірі та на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2012 року.

Відповідно до пункту 5.7. договору, розрахунок здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника вказаний у статті 12 Договору. Покупець зобов'язується оплачувати товар в наступному порядку: перших три місяці дії цього договору покупець зобов'язаний оплатити товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання кожної окремої партії товару (згідно накладної), починаючи з четвертого місяця покупець зобов'язаний оплатити товар протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту отримання окремої партії товару (згідно і накладної) в разі належної оплати попередніх партій товару.

Пунктом 8.5. договору сторони погодили, що у випадку прострочення виконання свого зобов'язання за даним договором покупець сплачує постачальнику неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення виконання зобов'язання, від суми невиконаного зобов'язання за кожний календарний день такого прострочення.

Згідно п. 8.7 договору покупець, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Виконуючи свої зобов'язання позивачем в період з 16.09.2013 року по 20.11.2013 року по видатковим накладним № 161 від 16.09.2013 року, № 194 від 12.11.2013 року, № 201 від 20.11.2013 року було здійснено поставки товару за договором на загальну суму 152 632, 00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за поставлений товар оплатив позивачу з порушенням строків встановлених договором частину вартості поставленого товару на суму 88 630, 00 грн.

За твердженням позивача станом на 04.01.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 64002,00 гривень. Відповідачем твердження позивача не спростовано, доказів які б підтверджували інше в матеріали справи не надані.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог з наступних підстав.

Договір поставки № 01-1804/АП від 18.04.2012 року є договором поставки, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на суму 152 635, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи. Поставлений товар оплачений відповідачем частково на суму 88 630, 00 грн., відповідачем доказів іншого (зокрема повної оплати) в матеріали справи не надано. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент вирішення справи становить 64 002, 00 грн., строк оплати якої настав.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 64 002, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 64 002, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 5.7. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 64 002, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 ГК України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Як встановлено судом, у п. 8.5. договору сторони погодили обов'язок покупця сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки, і відповідачем при оплаті поставленого товару за договором були порушені строки оплати поставленого товару.

Відповідно позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 2 120, 31 грн. за загальний період прострочки з 16.12.2013 року по 24.03.2014 року, у відповідності до п. 8.5 договору ґрунтуються на законі і договорі, і відповідно підлягають задоволенню, оскільки відповідачем допущено порушення умов договору, в частині строків оплати наданих послуг. При перевірці розрахунку заборгованості поданого позивачем в матеріали справи, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 489, 30 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 920,29 грн. за період з 16.12.2013 року по 24.03.2014 року ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України) та договорі (п. 8.7. договору), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Екстра Грейд" (01034, м. Київ, вул. Ярославів вал, б. 26-Б, кв. 13; код ЄДРПОУ 34619476; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспера" (01042, м. Київ, вул. Тверський тупик, б. 5-А; код ЄДРПОУ 35919760) 64 002 (шістдесят чотири тисячі дві) грн. 00 коп. основної заборгованості, 2 120 (дві тисячі сто двадцять) грн. 31 коп. пені, 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 30 коп. 3 % річних, 920 (дев'ятсот двадцять) грн. 29 коп. інфляційних втрат та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.04.2014 р.

Суддя Г.П. Бондаренко