Постанова

від 02.04.2014 по справі 826/1080/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 квітня 2014 року 16:36 № 826/1080/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Назимка О.М., відповідача - Тюшкевич С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Метробуд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 листопада 2013 року № 00070442207, № 0007052207, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30 січня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Метробуд» (далі - ПрАТ «Метробуд», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 листопада 2013 року № 00070442207, № 0007052207.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Укрметротунельінвест», що підтверджується складеними за результатами його діяльності первинними документами.

Окрім цього, позивач також зазначає, що висновки викладені в акті перевірки № 1897/22-07/32961977 від 14.11.2013р. є необ'єктивними та неповними, тому як позивачем під час перевірки було надано контролюючому органу всі первинні документи, що відображають реальність господарських операцій, та є підставою для формування податкового обліку товариства.

При цьому, вказаним актом не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог норм законодавства, які б позбавляли позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 29 листопада 2013 року № 00070442207, № 0007052207 є протиправними, а отже - підлягають скасуванню.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Метробуд» (код ЄДРПОУ 32961977) зареєстроване Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 25 травня 2004 року (свідоцтво про державну реєстрацію № 21382). Місцезнаходження ПрАТ «Метробуд»: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8.

ПрАТ «Метробуд» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 10 червня 2004 року.

Згідно свідоцтва № 100302177 від 26 вересня 2010 року позивач станом на момент виникнення спірних правовідносин мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 329619726593).

До видів діяльності, які мав право здійснювати ПрАТ «Метробуд» за КВЕД відносяться: 43.11 - знесення; 64.19 - інші види грошового посередництва; 77.11 - надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.32 - надання в оренду будівельних машин та устаткування; 77.39 - надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 41.20 - будівництво житлових на нежитлових будівель; 43.12 - підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 42.13 - будівництво мостів і тунелів; 41.10 - організація будівництва будівель; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.12 - діяльність в сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 42.12 - будівництво залізниць і метрополітену (основна); 43.29 - інші будівельно-монтажні роботи.

На підставі наказу від 28.10.2013р. № 1125 та направлення від 31.10.2013р. № 1072/22-07 виданого ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в період з 31.10.2013р. по 07.11.2013р. контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Метробуд» (код ЄДРПОУ 32961977) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Укрметротунельінвест» (код ЄДРПОУ 37854784) за період з 01.04.2012 року по 30.04.2014 року, за результатами якої складено Акт № 1897/22-07/32961977 від 14.11.2013р.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) ПрАТ «Метробуд» (код ЄДРПОУ 32961977) по взаємовідносинам з ТОВ «Укрметротунельінвест» (код ЄДРПОУ 37854784), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік на суму 9 948 440 грн., у т.ч.:

- в І півріччі 2012 року на суму 9 909 481 грн.;

- за 9 місяців 2012 року на суму 9 937 139 грн.;

- за 2012 рік на суму 9 948 440 грн.

- п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) ПрАТ «Метробуд» (код ЄДРПОУ 32961977) по взаємовідносинам з ТОВ «Укрметротунельінвест» (код ЄДРПОУ 37854784) за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 9 476 165 грн., а саме: за квітень 2012 року на суму 9 476 165 грн.

29 листопада 2013 року на підставі акту перевірки від 14.11.2013 року № 1897/22-07/32961977 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0007042207, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та абз. 4 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ «Метробуд» за платежем: податок на прибуток підприємств на загальну суму 14 922 660,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 9 948 440,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 974 220,00 грн.;

- № 0007052207, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та абз. 4 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання ПрАТ «Метробуд» за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 14 154 248,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 9 416 165,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 738 083,00 грн.

Незгода з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами Приватного акціонерного товариства «Метробуд», виходячи з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу ( п. 138.6 ст. 138 ПК України).

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

- ввезення товарів на митну територію України;

- вивезення товарів за межі митної території України;

- виключено;

- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.

Як встановлено матеріалами справи позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість за наслідками виявлених порушень законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Укрметротунельінвест» (код ЄДРПОУ 37854784).

При цьому, як вбачається з акту перевірки від 14.11.2013р. № 1897/22-07/32961977 його висновки складені на підставі:

- акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходіву м. Києві від 13.07.2012р. № 800/22-20/37854784 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «Укрметротунельінвест» (код ЄДРПОУ 37854784) за квітень 2012 року»;

- акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходіву м. Києві від 19.06.2012р. № 609/22-40/320010256 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТД «Продсервісторг-плюс» (код ЄДРПОУ 32001026) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.01.2012р. по 30.04.2012р.»;

- акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходіву м. Києві від 13.06.2012р. № 572/22-40/30399950 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Соло-25» (код ЄДРПОУ 30399950) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податковий кредит за період з 01.11.2011р. по 30.04.2012р.»;

Відповідно до вказаних актів встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укрметротунельінвест».

Втім, судом не береться до уваги посилання відповідача на зазначені вище акти, як докази нікчемності укладення правочинів між позивачем та його контрагентом, з огляду на наступне.

12 квітня 2012 року, між ПрАТ «Метробуд» (Покупець), в особі генерального директора ОСОБА_3 та ТОВ «Укрметротунельінвест» (Постачальник), в особі директора ОСОБА_4, було укладено договори поставки №№ 11403, 11408/1, 11408/2, 11408/3, 11408/4, 11408/5, за умовами яких постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар (глину бентонітову марки ПБА-20 (super); мастильний матеріал WR89; мастильний матеріал WD90; мастильний матеріал GR130; пінний реагент CLBF 4L; мастила редукторні PG320 та ED 460), в строки, на умовах і в порядку, визначеному договорами.

На виконання умов вище вказаних договорів ПрАТ «Метробуд» було надано: видаткові накладні від 28.04.2012р. №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15; податкові накладні від 28.04.2012р. №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15; платіжні доручення про переказ грошових коштів на р/р ТОВ «Укрметротунельінвест»; реєстри платіжних доручень по розрахунках з ТОВ «Укрметротунельінвест» за період з 01.04.2012р. по 23.01.2014р.

Окрім цього, факт використання в подальшому придбаних за вказаними вище договорам поставок товарів підтверджується наданими позивачем: договором субпідряду від 28.02.2012р. № 14/002, укладений між ПАТ «Київметробуд» та ПрАТ «Метробуд» з додатками; довідками про вартість виконаних будівельних робіт за квітень-травень 2012 року; актами списання мастильних та інших матеріалів за квітень, травень, червень, вересень, грудень 2012 року та січень 2013 року.

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Водночас, суд зазначає, що ТОВ «Укрметротунельінвест» (код ЄДРПОУ 37854784) у періоді, який перевірявся було зареєстровано у встановленому законом порядку, володіло у повному обсязі правосуб'єктністю.

Окрім цього, з метою з'ясування обставин фінансово-господарських відносин позивача з його контрагентом ТОВ «Укрметротунельінвест» судом вживалися заходи щодо виклику в судове засідання для допиту свідка ОСОБА_4, який підтвердив, факт його перебування на посаді директора товариства в 2012 році та укладання 12 квітня 2012 року з ПрАТ «Метробуд» вказаних вище договорів поставок.

З пояснень ОСОБА_4 також встановлено, що він особисто вів бухгалтерський облік товариства та ставив свій підпис в усіх первинних фінансово-господарських документах.

Окрім цього, свідок дав суду пояснення про те, що ТОВ «Укрметротунельінвест» не є виробником поставленого товару за договорами поставок з ПрАТ «Метробуд», а тому ним було укладено договори з третіми особами, які поставляли товар безпосередньо на будівельний майданчик.

Таким чином, за вказаних обставин, суд приходить до висновку про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача.

При цьому, інших доказів неможливості виконання фінансово-господарських зобов'язань ПрАТ «Метробуд» з контрагентом відповідачем суду не надано.

Отже, позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Водночас, доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як визначено частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії».

З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Доказів вчинення таких шахрайських дій з боку позивача суду відповідачем не надано.

Виходячи зі змісту статей 109-113 Податкового Кодексу України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 14 922 660,00 грн. (9 948 440,00 грн. - основний платіж; 4 974 220,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 14 154 248,00 грн. (9 416 165,00 грн. - основний платіж, 4 738 083,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення від 29 листопада 2013 року № 00070442207, № 0007052207 підлягають скасуванню.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків та прийнятого рішення не надав жодних доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Метробуд» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 29 листопада 2013 року № 00070442207, № 0007052207.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на користь Приватного акціонерного товариства «Метробуд» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень, 20 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07.04.2014р.