Постанова

від 08.04.2014 по справі 812/2016/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2016/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Рубіжному Луганської області до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №1" про стягнення заборгованості в сумі 3035,69 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Рубіжному Луганської області до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №1" про стягнення заборгованості в сумі 3035,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора №1" за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 має недоїмку зі сплати страхових внесків до Фонду в сумі 294,10 грн. Також позивачем відповідачу була нарахована пеня в сумі 2741,59 грн. відповідно до акта перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків від 08.03.2014 №12.

На підставі вищевикладеного позивач просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страховий внесків у загальній сумі 3035,69 грн.

Дослідивши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Суддею встановлено, що підприємство "Житлово-експлуатаційна контора №1" зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області 01.04.1992 за №13901200000000477 (а.с.5).

З матеріалів справи встановлено, що позивачем 18.03.2014 проведено перевірку відповідача щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт за №12 від 18.03.2014 (а.с. 6-7).

Проведеною перевіркою встановлено, що на рахунок фонду в зазначеному періоді перераховано страхових внесків - 7466,76 грн., пені - 175,25 грн., усього належить до сплати - 66523,68 грн., заборгованість за платником страхових внесків склала - 58881,67 грн., в тому числі: недоїмка - 35402,37 грн., сума страхових внесків, строк сплати яких не настав -0,00 грн., не сплачена пеня - 23479,30 грн.

За виявлені факти порушення сплати страхових внесків нараховано пені 2741,59 грн. ( а.с.7).

Згідно ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105) страхувальники зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 2 ст.52 Закону №1105 (у редакції, яка була чинною до 01 січня 2011 року) встановлено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " від 08.07.2010 №2464-VI (далі Закон 2464), згідно з вимогами Прикінцевих та перехідних положень якого ч.2 ст.52 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " виключено. Проте вказана обставина не скасовує відповідальність страхувальника за вчинення відповідних порушень.

Згідно ч. ч. 5, 6 п. 7 Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2464 стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до І січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, вказана норма передбачає стягнення органом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Таким чином, Фонд і після 01 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 01 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосовувати штрафні санкції, визначені законом , чинним на момент вчинення таких порушень.

Порядок взяття на облік платників страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначено Інструкцією "Про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ", затвердженої постановою Правління Фонду від 12.07.2007 за № 36 (далі - Інструкція).

Пунктом 2 Постанови Правління Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 " Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України " визнана такою, що втратила чинність постанова Правління Фонду від 12.07.2007 за № 36.

При цьому встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, здійснюється відповідно до цієї ж Постанови №36, яка втратила чинність.

Згідно п. 4.12 Інструкції, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.

Керуючись п. 4.13 Інструкції, нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

Згідно з п. 5.1. Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Суддею встановлено, що недоїмку зі сплати страхових внесків в сумі 294,10 грн. та пеню в сумі 2741,59 грн. відповідач на час розгляду справи не сплатив. Таким чином, враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Рубіжному Луганської області до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №1" про стягнення заборгованості в сумі 3035,69 грн. задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №1" (і.к.13395715) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Рубіжному Луганської області (93010, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Леніна, 36б, р/р 37176412001261 в УДК Луганської області, МФО 804013, код 25938256) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 3035,69 грн. (три тисячі тридцять п'ять гривень 69 копійок), в тому числі: недоїмку в сумі 294,10 грн., пеню в сумі 2741,59 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції у разі її прийняття в письмовому провадженні подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя С.В. Борзаниця