Постанова

від 09.04.2014 по справі 812/1988/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

5.1.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1988/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кравцова Н.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області Державної інспекції нагляду в енергетиці до Державного підприємства «Луганський облавтодор» Філії «Луганська дорожньо-експлуатаційна дільниця» в особі Перевальського асфальтобетонного заводу про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2014 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області Державної інспекції нагляду в енергетиці до Державного підприємства «Луганський облавтодор» Філії «Луганська дорожньо-експлуатаційна дільниця» в особі Перевальського асфальтобетонного заводу про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу № 226 від 17.02.2014 та направлення на перевірку №13-56 від 17.02.2014 з 07 по 11 березня 2014 року посадовими особами територіального управління проведено планову перевірку об'єкта господарювання Перевальського асфальтобетонного заводу Філії «Луганська дорожньо-експлуатаційна дільниця» суб'єкта господарювання Державного підприємства «Луганський облавтодор», за ЄДРПОУ 33702065, розташованого за адресою: 94300, Луганська область, м. Перевальськ. вул. Індустріальна, 44, на предмет стану охорони праці та промислової безпеки.

Під час планової перевірки електробезпеки, електрогосподарства, електроустановки понад 1000В виявлено 31 порушення нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 5 (п'ять) створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Так, згідно розділу 5 акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 21 жовтня 2013 року № 11-03/98 зафіксовані наступні порушення, а саме:

- статті 13 Закону України №2694: електрогосподарство не укомплектоване в повному обсязі згідно нормативним вимогам засобами захисту;

- п. 4.2.8 статті 13 Закону України №2694 НПАОП 40.1-1.07-01: не розміщенні в приміщеннях електроустановок , як інвентарні, засоби захисту;

- п. 4.2.9 статті 13 Закону України №2694 НПАОП 40.1-1.07-01: не зафіксовано в затверджених працедавцем або працівником, що відповідає за електрогосподарство, списках розподіл інвентарних діелектричних засобів захисту між об'єктами відповідно до норм комплектації і місцевих умов;

- п. 4.4.2 статі 13 Закону України №2694 НПАОП 40.1-1.07-01: не ведеться «Журнал обліку і зберігання засобів захисту»;

- п. 4.4.2 статі 13 Закону України №2694 НПАОП 40.1-1.07-01: не перевіряється періодичним оглядом не рідше за один раз на 6 місяців із записом в «Журнал обліку і зберігання засобів захисту» наявність і стан всіх засобів захисту працівником, відповідальним за їх стан.

На підставі викладеного та у зв'язку з тим, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач просив суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Державного підприємства «Луганський облавтодор» шляхом часткового зупинення робіт, а саме, виконання робіт в діючих електроустановках напругою понад 1000В Перевальського асфальтобетонного заводу без застосування електрозахисних засобів.

Ухвалою суду від 24 березня 2014 року справу призначено до розгляду у скороченому провадженні.

Відповідачу запропоновано у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову.

Відповідачем копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримано 27.03.2014, про що свідчить його особистий підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, заперечень проти позову або письмової заяви про визнання позову у встановлений строк не надано.

Тому, суддя вважає за можливим розглянути справу в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суддя дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №408/2011 (далі - Положення №408/2011), Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.

Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Пунктом 6 Положення №408/2011 встановлено, що Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.

Наказом Держгірпромнагляду України від 02 грудня 2011 року № 186-к затверджено Положення про територіальне управління Держгірпромнагляду України у Луганській області (далі - теруправління), згідно пункту першим якого, територіальне управління є територіальним органом, який діє у складі Держгірпромнагляду України та їй підпорядковується.

Закон України «Про охорону праці» (далі - Закон №2694) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Відповідно до вимог статті 38 Закону №2694 державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно - правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до підпункту сьомого пункту четвертого Положення про теруправління, територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань: здійснює у визначеному порядку державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань:

- будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв;

- видобування вуглеводнів, їх транспортування, переробки та використання на підприємствах, в установах та організаціях;

- застосування технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва;

- забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;

- виготовлення, монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження, випробування і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва;

- облаштування системами автоматичного контролю і управління технологічними процесами та станом виробничого середовища;

- проведення робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів, виробів ракетної техніки та палива, вибухових матеріалів військового призначення, окрім вибухових матеріалів, призначених для військового та спеціального використання.

Суддею встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу № 226 від 14.02.2014 та направлення на проведення перевірки №13-56 від 17.02.2014 посадовими особами територіального управління проведено планову перевірку об'єкта господарювання Перевальського асфальтобетонного заводу Філії «Луганська дорожньо-експлуатаційна дільниця» суб'єкта господарювання Державного підприємства «Луганський облавтодор», за ЄДРПОУ 33702065, розташованого за адресою: 94300, Луганська область, м. Перевальськ. вул. Індустріальна, 44, на предмет стану охорони праці та промислової безпеки (а.с.12, 13).

За результатами перевірки позивачем складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 11 березня 2014 року № 13-05/16 (а.с.14-19). З висновків акту вбачається, що під час планової перевірки електробезпеки, електрогосподарства, електроустановки понад 1000В виявлено 31 порушення нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 5 (п'ять) створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

- статті 13 Закону України №2694: електрогосподарство не укомплектоване в повному обсязі згідно нормативним вимогам засобами захисту;

- п. 4.2.8 статті 13 Закону України №2694 НПАОП 40.1-1.07-01: не розміщенні в приміщеннях електроустановок , як інвентарні, засоби захисту;

- п. 4.2.9 статті 13 Закону України №2694 НПАОП 40.1-1.07-01: не зафіксовано в затверджених працедавцем або працівником, що відповідає за електрогосподарство, списках розподіл інвентарних діелектричних засобів захисту між об'єктами відповідно до норм комплектації і місцевих умов;

- п. 4.4.2 статі 13 Закону України №2694 НПАОП 40.1-1.07-01: не ведеться «Журнал обліку і зберігання засобів захисту»;

- п. 4.4.2 статі 13 Закону України №2694 НПАОП 40.1-1.07-01: не перевіряється періодичним оглядом не рідше за один раз на 6 місяців із записом в «Журнал обліку і зберігання засобів захисту» наявність і стан всіх засобів захисту працівником, відповідальним за їх стан.

Акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 11 березня 2014 року № 13-06/16 підписаний посадовими особами відповідача без зауважень та заперечень.

Статтею 4 Закону №2694 визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом МНС України від 11 серпня 2011 року № 826 (далі - Положення), загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Пунктом 2.26 Положення передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки:

- порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників;

- порушень вимог Кодексу України про надра;

- відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;

- виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Враховуючи зазначене, у зв'язку з виникненням загрози життю та здоров'ю людей з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей є підставами для повного зупинення роботи підприємств.

Відповідно до пункту 5 статті 4 Закону № 877, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2694 роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення вимог, зазначених у частині першій статті.

Оскільки порушення зазначені в акті перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 11 березня 2014 № 13-05/16 відповідачем не було усунуто, існує загроза життю та/або здоров'ю людей та з метою не допущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, суддя вважає за доцільним застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Державного підприємства «Луганський облавтодор» шляхом часткового зупинення робіт, а саме, виконання робіт в діючих електроустановках напругою понад 1000В Перевальського асфальтобетонного заводу без застосування електрозахисних засобів.

Суддя звертає увагу, що згідно з пунктом десятим частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства, негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно - монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпеченої продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Одночасно, суддя вважає за необхідним роз'яснити відповідачу, що у відповідності до частин 12-13 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Заява про скасування заходів реагування підлягає розгляду та вирішенню суддею одноособово з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом п'яти днів з дня її отримання судом. Неприбуття у судове засідання осіб, яким належним чином повідомлено про час і місце розгляду, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі якщо суд дійде висновку про можливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, він розглядає заяву у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яка не підлягає оскарженню.

Відмова у задоволенні заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування заходів реагування.

Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до винесення судового рішення по справі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 87, 88, 94, 112, 113, 136, 158-163, 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області Державної інспекції нагляду в енергетиці до Державного підприємства «Луганський облавтодор» Філії «Луганська дорожньо-експлуатаційна дільниця» в особі Перевальського асфальтобетонного заводу про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Державного підприємства «Луганський облавтодор», код ЄДРПОУ 31995774, розташованого за адресою: 91014, м. Луганськ, вул. Залізної дороги, 9, шляхом часткового зупинення робіт, а саме, виконання робіт в діючих електроустановках напругою понад 1000В Перевальського асфальтобетонного заводу, розташованого за адресою: 94300, Луганська область, м. Перевальськ, вул. індустріальна, 14, без застосування електрозахисних засобів у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю людей.

Стягнути з Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області (ідентифікаційний код 37991084, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1в) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини 12 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України він має право подати заяву про скасування цих заходів реагування, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Н.В. Кравцова