Постанова

від 03.04.2014 по справі 826/1627/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 квітня 2014 року № 826/1627/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-Холдинг" доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправними дії

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-Холдинг", звернувся до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, які полягають у зменшені суми задекларованого ТОВ «ЕКСПЕРТ-ХОЛДИНГ» податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2013 року, сформованого на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «СІДЛЕЙ» та ТОВ «САНТОР1НА» за січень 2013 року, вчинені на підставі та у зв'язку із складанням Акту перевірки №850/26-55-22-07/34980530 від 27.12.2013 р.; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, які полягають у зменшені суми задекларованих ТОВ «ЕКСПЕРТ-ХОЛДИНГ» податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2013 року, вчинені на підставі та у зв'язку із складанням Акту перевірки №850/26-55-22- 07/34980530 від 27.12.2013; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, які знаходять своє підтвердження в Акті перевірки №850/26-55-22-07/34980530 від 27.12.2013 p., що виразились у визнанні правочинів, укладених ТОВ «ЕКСПЕРТ-ХОЛДИНГ» з ТОВ «СІДЛЕЙ» та ТОВ «САНТОРІНА» такими, що а) здійснені без волевиявлення уповноваженої особи підприємства, б) суперечить моральним засадам суспільствам, в) мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, в) таким, що порушує публічний порядок; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення в програмне забезпечення АС «Аудит» висновків Акту перевірки від 27.12.2013 року №850/26-55-22-07/34980530 та відновній у базі даних суми, задекларовані ТОВ «ЕКСПЕРТ-ХОЛДИНГ» по операціям за січень 2013 року з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість в період січень 2013 року; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відображення в електронній базі даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» висновків Акту перевірки від 27.12.2013 року №850/26- 55-22-07/34980530 та відновити у базі даних суми, задекларовані ТОВ «ЕКСПЕРТ- ХОЛДИНГ» по операціям за січень 2013 року з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість за період січень 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що перевірка проводилася відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства та Відповідачем протиправно внесено в базу даних інформацію щодо зменшенню (збільшено) задекларованих податкових зобов'язань.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «ЕКСПЕРТ-ХОЛДИНГ» при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Сідлей» та ТОВ «Санторіна», за період січень 2013 р. За результатами перевірки складено акт перевірки від 27.12.2013 р. №850/26-55-22-07/34980530 (надалі по тексту Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ЕКСПЕРТ-ХОЛДИНГ» при придбанні товарів, робіт, послуг у ТОВ «СІДНЕЙ», ТОВ «Санторіна» та проданих товарів, робіт, послуг на користь ТОВ ЗІІ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ УКРАЇНА", код ЄДРПОУ 19341005 (перебуває на обліку в 2810 - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС), ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА", код ЄДРПОУ 35251089(перебуває на обліку в 2810 - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС), ПП "БТА-ХХХ", код ЄДРПОУ 34977203 (БОРИСПІЛЬСЬКА ОДПІ ГУ МІНДОХОДІВ У КИЇВ.ОБЛ), ПП "СЕС-УКРАЇНА", код 23514173 (перебуває на обліку в ДПІ у Печерському р-ні) у періоді січень 2013 року. Товар, роботи (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України; Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів по правочинах, здійснених ТОВ «ЕКСПЕРТ-ХОЛДИНГ» при придбанні товарів, робіт,послуг у ТОВ «СІДЛЕЙ», ТОВ «Санторіна» та проданих товарів,робіт, послуг на користь ТОВ ЗІІ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ УКРАЇНА", код ЄДРПОУ 19341005 (перебуває на обліку в 2810 - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС), ТОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА", код ЄДРПОУ 35251089(перебуває на обліку в 2810 - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС), ПП "БТА-ХХХ", код ЄДРПОУ 34977203 (БОРИСПІЛЬСЬКА ОДПІ ГУ МІНДОХОДІВ У КИЇВ.ОБЛ), ПП "СЕС-УКРАЇНА", код 23514173 (перебуває на обліку в ДПІ у Печерському р-ні) у періоді січень 2013 року, які підпадають під визначення ст. 22, 185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, які полягають у зменшені суми задекларованого ТОВ «ЕКСПЕРТ-ХОЛДИНГ» податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2013 року, сформованого на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «СІДЛЕЙ» та ТОВ «САНТОР1НА» за січень 2013 року, вчинені на підставі та у зв'язку із складанням Акту перевірки №850/26-55-22-07/34980530 від 27.12.2013 р. та визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, які полягають у зменшені суми задекларованих ТОВ «ЕКСПЕРТ-ХОЛДИНГ» податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2013 року, вчинені на підставі та у зв'язку із складанням Акту перевірки №850/26-55-22- 07/34980530 від 27.12.2013р., Суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.20.1.6. п.20.1. ст.20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач не погоджується з висновками Акту перевірки.

Відповідно до пункту 14.1.7 статті 14.1 вищезазначеного Кодексу, оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Натомість, щодо акту перевірки Податковим кодексом передбачено лише надання заперечень. Так, норми статті 86.7 передбачають, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Складання акту судом вбачається обставиною, що не порушує охоронюваних Законом прав та інтересів позивача з огляду на те, що висновки акту перевірки є службовим документом, є носієм доказової інформації, проте, акт не може бути визнаний рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку з призначенням перевірки та складанням акту та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно - правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновків, що у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не порушують прав або охоронюваних Законом інтересів позивача, або не підлягають судовому оскарженню взагалі, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги в частині визнання протиправних дій по складанню висновків в Акті перевірки задоволенню не підлягають.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2013 р. по справі К/800/9399/13.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію, внесену на підставі акту, суд зазначає наступне.

Внесення чи видалення з АРМ "Аудит" та з АІС "Система автоматичного співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання на рівні ДПА України", АІС "Податковий блок" підсистем "Податковий аудит" та "Аналітична система" відомостей щодо результатів проведення перевірки Позивача жодним чином не може порушувати права, свободи чи законні інтереси позивача, виходячи з наступних міркувань .

Згідно ст.72, 74 Податкового кодексу України (далі ПК України) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку встановленому ПК України

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому в силу ст. 6 вищезазначеного Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість наказом Державної податкової адміністрації України №266 від 18.04.2008р. "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Згідно з п. 2.21 вищевказаних Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит" (підсистема "Податковий аудит").

Дані усіх актів перевірок без виключень, що здійснювались посадовими особами Державної податкової служби, підлягають фіксації в єдиній системі "Податковий блок" незалежно від їх змісту. Інформація, унесена до інформаційних систем державної податкової служби, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Унесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу.

Єдина система "Податковий блок" та її підсистеми "Податковий аудит" та "Аналітична система" є програмними продуктами, створеними для внутрішнього використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Таким чином до єдиної системи "Податковий блок" та її підсистеми "Аналітична система" вноситься службова інформація, одержана податковими органами за результатами контролюючих заходів, ця інформація не визначає податкових зобов'язань платників податків, є аналітичною і використовується виключно з метою здійснення податкового контролю, а тому не може порушувати законні права свободи чи інтереси позивача та сама по собі не тягне за собою для позивача жодних зобов'язань.

Позивачем не було надано суду доказів на підтвердження факту внесення до інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації на підставі акту.

Отже, у суду відсутні підстави для висновку про те, що відповідачем була внесена до інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформація на підставі акту звірки, а тому і підстав для зобов'язання відповідача вилучити зазначену інформацію відсутні.

З аналізу матеріалів справи та норм законів, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача вилучити з інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію, внесену на підставі актів є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Висновки, викладені в акті, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків ані для керівника контролюючого органу.

Разом з тим, висновки, викладені в акті, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо співставлення даних первинного бухгалтерського обліку та інших документів.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що вказані висновки акту перевірки напряму конкретно не впливають на права позивача, але можуть бути використані податковим органом при здійснення контрольного заходу щодо його контрагентів.

За таких обставин, для захисту прав та інтересів має право звернення до суду з позовом саме особа, права якої реально порушені у сфері публічно-правових відносин.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2013 р. по справі К/800/29234/13.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, а тому, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук