Ухвала

від 01.04.2014 по справі 823/3410/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3410/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Мєзєнцева Є.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошанс" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошанс" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року адміністративний позов ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошанс" про стягнення податкового боргу - задоволено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, ТОВ "Автошанс" звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Автошанс» зареєстроване як юридична особа 08 вересня 2003 року, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивач перебуває на обліку ДПІ у м. Черкасах як платник податків та має непогашений податковий борг у сумі 14480,66 грн. по податку на прибуток підприємств

30 січня 2013 року на підставі статей 19 та 100 Податкового кодексу України в.о. начальника ДПІ у м. Черкасах прийнято рішення №29/19-209 про розстрочення податкового боргу з податку на прибуток підприємств, яким відповідачу надано розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 23619 грн. 27 коп. під проценти терміном з 30 січня 2013 року до 15 грудня 2013 року.

На підставі вказаного рішення між позивачем та відповідачем укладено договір про розстрочення податкового боргу №35/19-209, за яким орган державної податкової служби надає Платнику розстрочення сплати податкового боргу з податку на прибуток підприємств на загальну суму 23619 грн. 27 коп. під проценти терміном з 30 січня 2013 року до 15 грудня 2013 року.

В порушення умов зазначеного договору про розстрочення податкового боргу у строк, зазначений в договорі, відповідачем не сплачено в повному обсязі податковий борг з податку на прибуток підприємств.

Таким чином, податковий борг відповідача з податку на прибуток підприємств з урахуванням переплати з минулих періодів, часткової сплати та пені складає 13780,66 грн.

Не погоджуючись із вказаними нарахуваннями відповідач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Підпункт 14.1.156. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 36.1 статті 36 Податкового кодексу України - податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно п. 56.11 статті 56 ПК України - не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1.статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов'язків платника податків.

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України - в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, боржнику була направлена податкова вимога № 199-15 від 06 серпня 2013 року на суму 4621,82 грн. та вручена 08 серпня 2013 року директором товариства.

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України - орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 статті 95 ПК України - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.18 статті 20 ПК України - органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пунктів 100.1, 100.2 статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 100.6 згаданої статті Кодексу розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Відповідно до пп. 14.1.175 14.1 статті 14 ПК України - податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відтак, враховуючи, що сума податкового зобов'язання не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, вказана у податковій вимозі податкова заборгованість відповідача перед Державним бюджетом останнім сплачена не була.

Зважаючи на викладене вище, та наявні у справі докази, колегія суддів вважає правомірними вимоги ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошанс" щодо стягнення з останнього коштів за податковим боргом у розмірі 13780,66 грн.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного подання податкового органу.

Отже при винесенні постанови судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошанс" - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.