Постанова

від 25.03.2014 по справі 804/2359/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 р. Справа № 804/2359/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до приватного підприємства «Нафтаторгсервіс» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку,-

ВСТАНОВИВ:

10.02.2014 року Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Нафтаторгсервіс» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що приватне підприємство «Нафтаторгсервіс» має податковий борг в розмірі 169153,37 грн., який у встановлені законом строки не сплачений, тому у зв'язку із відсутністю у відповідача майна податковий орган просить накласти арешт на кошти, що знаходяться в банку з метою погашення заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заперечень проти адміністративного позову суду не надав.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та письмові докази в ній суд встановив.

Приватне підприємство «Нафтаторгсервіс» зареєстроване як юридична особа 07.06.2004 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради ти з 14.06.2004 року перебуває на податковому обліку в Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Пунктом 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України передбачено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а згідно п.п. 14.1.175 вказаної статті податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань податковим органом направлялась відповідачеві податкова вимога від 05.07.2013 року № 243-19 на загальну суму 164 269,13 грн. Сума вказана в податковій вимозі відповідачем не сплачена.

Як встановлено судом та матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем рахується податкова заборгованість на загальну суму 169 153,37 грн., яка виникла в результаті несплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Як вбачається з матеріалів справи, майна підприємства, що могло б бути описано у податкову заставу, податковим органом не виявлено.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Дана норма законодавства передбачає спеціальну підставу для звернення податкового органу до суду з позовом про накладення арешту на рахунки платника податків, а саме відсутність майна такого платника.

Суд зазначає, що арешт коштів платника податків в банку може бути накладений судом виключно на кошти, які фактично знаходяться в банківських установах, а беручи до уваги те, що судом встановлено та підтверджено документально суму податкового боргу в розмірі 169 153, 37 грн., суд доходить висновку про необхідність накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку в межах суми податкового боргу.

Аналогічна позиція викладена у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 № 642/12/13-13.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до приватного підприємства «Нафтаторгсервіс» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться в банку - задовольнити.

Накласти арешт на кошти приватного підприємства «Нафтаторгсервіс» (код ЄДРПОУ 32974614) в межах податкового боргу в розмірі 169 153,37 грн. на розрахункових рахунках у банках:

№ 26007053505894 Кр. Філія ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305750;

№ 26003039431000 АТ «УкрСиббанк» МФО 351005;

№ 26008010889715, 26007000082318 ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023;

№ 26009387852 АТ «Райффайзен банк Аваль» МФО 380805;

№ 26055013011980, 26001023011980, 26000013011980 АТ «Сбербанк Росії» МФО 320627;

№ 260083683 ПАТ «ФКБ Банк» МФО 380009.

Копію постанови надіслати сторонам по справі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 25.03.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля