Рішення

від 07.04.2014 по справі 916/531/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р.Справа № 916/531/14 За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Аметист-Транс"

про стягнення 13000 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В засіданні 07.04.2014 р. приймали участь представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору: про стягнення з ТОВ „Аметист-Транс" на користь ФОП ОСОБА_1 13000грн. заборгованості за договором перевезення вантажу №42 від 12.06.2013р., 500грн. витрат на послуги адвоката.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, надіслав поштою до суду нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог від 21.03.2014р. за вх.№7140/14, заяву про розгляд справи без його участі від 04.04.2014р. за вх.№8523/14, в їх обґрунтування зазначає, що відповідно до договору перевезення вантажу №42 від 12.06.2013р., укладеного між ТОВ „Аметист-Транс" та ФОП ОСОБА_1, позивач зобов'язався організовувати для відповідача перевезення вантажів в межах території України та міжнародного сполучення. Відповідно до заявки відповідача №1 від 12.07.2013р. до договору №42, позивачем було здійснено перевезення вантажу по маршруту с. Улашанівка Славутицький район (Україна) - м. Санкт-Петербург (Росія), послуги з перевезення прийнято відповідачем, що відображено у товарно-транспортній накладній. Однак, відповідач у строки, обумовлені в заявці-договорі №1 від 12.07.2013р., вартість послуг перевезення на користь позивача у повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 13000грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість понесених позивачем витрат на послуги адвоката, зумовлені необхідністю у позивача захищати свої права та інтереси у спірних правовідносинах в судовому порядку.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правові позиції, суд встановив наступне:

12.06.2013р. між ТОВ „Аметист-Транс" (експедитор) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник) було укладено договір перевезення вантажу №42, за умовами якого предметом цього договору є взаємовідносини сторін, пов'язані з організацією перевезень вантажів в межах території України та у міжнародному сполученні у відповідності з діючим законодавством України, вимогами міжнародних Конвенцій, угод та інших нормативних документів в області транспортно-експедиторської діяльності, а також з врахуванням правил та вимог країн, по територіям яких здійснюється перевезення. Експедитор, діючи за дорученням, за плату та за рахунок замовника, з якими має договір, направляє по факсу або по електронній пошті перевізнику заявку на перевезення вантажів, яка є невід'ємною частиною даного договору, із вказанням даних по кожному рейсу. Умови, вказані у заявці та які відрізняються від умов цього договору, є пріоритетними (п.п.1.1., 2.1. договору).

Відповідно до п.п.2.4., 2.7. договору №42 від 12.06.2013р. за цим договором перевізник зобов'язується доставити ввірений йому експедитором вантаж в пункт призначення та видати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а експедитор зобов'язується здійснити оплату за перевезення у відповідності з умовами даного договору. Конкретні умови кожного замовлення відмічаються в заявці експедитора та узгоджуються з перевізником. Умови, вказані у заявці та відмінні від умов цього договору (якщо таке буде мати місце) є пріоритетними.

За умовами п.п.5.1., 5.2. договору №42 від 12.06.2013р. сума та умови оплати визначаються за згодою сторін та фіксуються в кожній заявці. Всі розрахунки між сторонами здійснюються в гривні та здійснюються шляхом перерахування грошових коштів за вказаними перевізником реквізитами.

Відповідно до п.9.1. договору №42 від 12.06.2013р. цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє первісно до 31.12.2013р. Якщо за один місяць до сплину строку дії цього договору ні одна зі сторін не заявить письмово про його розірвання, він буде продовжуватись автоматично кожний раз на наступний календарний рік.

12.07.2013р. відповідачем було подано, а позивачем прийнято заявку №1 до договору №42 від 12.07.2013р. на перевезення вантажу по маршруту с. Улашанівка Славутицький район (Україна) - м. Санки-Петербург (Росія).

Відповідно до заявки №1 від 12.07.2013р. вартість перевезення складає 18000грн., оплата здійснюється по оригіналам документів (ТТН/ТМЦ, заявка, договір, акт, податкова накладна, копії реєстраційних документів з мокрими печатками) до 5 банківських днів.

Так, позивач надав, а відповідач прийняв послуги з перевезення вантажу за актом здачі-прийняття робіт №Л-270 від 25.07.2013р. на загальну суму 18000грн., що також підтверджується СМR №0599726 від 19.07.2013р.

Позивачем відповідачу було надіслано претензію №08/10 від 08.10.2013р. про сплату заборгованості на суму 15000грн.

Частково відповідачем було оплачено вартість наданих послуг з перевезення на суму 5000грн., що вбачається із доданої до позову виписки по рахунку за 09.10.2013р., за 20.11.2013р.

З врахуванням вище проаналізованих обставини справи, суд дійшов висновку щодо задоволення заявленого позивачем позову з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

Пунктом 1 ст. 929 Цивільного кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно п. 1, ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Із змісту пп. 1 п. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України вбачається, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Пунктами 1, 2 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи те, що ФОП ОСОБА_1 було здійснено перевезення вантажу відповідача за заявленим ним маршрутам, відповідно до акту здачі-прийняття робіт №Л-270 від 25.07.2013р., СМR №0599726 від 19.07.2013р., а ТОВ „Аметист-Транс" не оплатило в повній мірі вартість наданих послуг, його борг перед позивачем за надані послуги складає 13000 грн., у зв'язку з чим суд повністю задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд повністю задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, внаслідок чого стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 13000грн. заборгованості.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 1827грн. відшкодовується позивачу за рахунок відповідача.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 500грн. На підтвердження понесення витрат на послуги адвоката позивач надіслав до суду договір про надання правової допомоги адвоката від 04.02.2014р., укладений між адвокатом ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1, акт прийому-здачі виконаних робіт від 0402.2014р., квитанцію до прибуткового касового ордеру серії ПН №04 від 04.02.2014р. про сплату позивачем 500грн. за отримання таких послуг.

Згідно з пунктом 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України слід розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

Зважаючи на те, що згідно Витягу з ЄДРЮОФОП станом на 30.11.2012р. вид діяльності ФОП ОСОБА_1.: надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, вантажний автомобільний транспорт, та до предмету діяльності позивача не відносяться здійснення діяльності у сфері надання юридичних послуг, є обґрунтованою доцільність для користування такими послугами, що надаються іншими особами/організаціями, звідси позивач фактично поніс витрати на послуги адвоката, що згідно акту здачі-приймання виконаних робіт №04/02 від 04.02.2014р. заключались в підготовці та поданні позову до суду, у зв'язку з чим суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 500грн. відшкодування витрат на послуги адвоката.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, у постанові ВГСУ від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260 визначено, що суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 07.04.2014р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та витязі з ЄДРЮОФОП станом на 24.03.2014р., тому суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аметист-Транс" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, б-р Гайдара,2, оф.126-Н, код 37439287) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (14034, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 13000 (тринадцять тисяч) грн. заборгованості, 500 (п'ятсот) грн. витрат на послуги адвоката, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст складено 10.04.2014 р.

Суддя Малярчук І.А.