Рішення

від 07.04.2014 по справі 910/3058/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3058/14 07.04.14 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Медікел Пректіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований медичний центр молекулярної діагностики"

про стягнення 273 712,94 грн.

Представники сторін:

від позивача: Виговська Є.С. - представник за довіреністю № 1635/13 від 20.11.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Медікел Пректіс" про стягнення 273 712,94 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.10.2009 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований медичний центр молекулярної діагностики» укладено Генеральну кредитну угоду №01/77-03/015.

В рамках даної угоди між сторонами 27.10.2010 року укладено кредитний договір №010/14/629 та №010/14/630.

В порушення умов договору та норм чинного законодавства, відповідач не виконує свої зобов'язання по договорам, у зв'язку з чим у останнього станом на 11.01.2014 року утворилась заборгованість на суму 182 237,11 грн. по кредитному договору №010/14/629 від 27.10.2010 року, що складається з 133 328,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 33 585,45 грн. заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом, 12 309,44 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту та 12 309,44 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, та по кредитному договору №010/14/630 від 27.10.2010 року загальна заборгованість в розмірі 91 475,83 грн., що складається з 66 735,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 17 210,87 грн. заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом, 6 158,79 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту та 1 371,17 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту.

27.10.2010 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Медікел Пректіс» укладено договір поруки № 12/14/1051 та договір поруки № 12/14/1052.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду щодо сплати суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та пені по сумі кредиту і відсоткам.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.02.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.03.2014 року.

В судове засідання 17.03.2014 року представники відповідача та третьої особи не з'явилися, вимоги ухвали від 28.02.2014 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.03.2014 року розгляд справи відкладено на 07.04.2014 року.

07.04.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі на виконання вимог ухвали суду від 28.02.2014 року.

В судове засідання 07.04.2014 року представники відповідача та третьої особи не з'явилися, вимоги ухвали від 28.02.2014 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04050, м. Київ, вул. Герцена, будинок 17-25-А, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 02.04.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 28.02.2014 року та позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

27.10.2009 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований медичний центр молекулярної діагностики» (позичальник) укладено Генеральну кредитну угоду №01/77-03/015, відповідно до умов якої кредитор зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у рамках цієї Генеральної кредитної угоди і які є її невід'ємними частинами.

Відповідно до статуту публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (нова редакція) затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» протокол №Зб-45 від 14.10.2009 року, публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" є правонаступником за всіма правами та обов'язками відкритого акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно з п.1.2 Генеральної кредитної угоди, загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної Угоди кредитами не повинен перевищувати суми 2 000 000,00 грн.

Термін дії кредитної угоди: дана кредитна угода чинна до 30 жовтня 2019 року (п.1.3 Генеральної кредитної угоди ).

В рамках Генеральної кредитної угоди, 27.10.2010 року між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований медичний центр молекулярної діагностики» (позичальник) укладено кредитний договір №010/14/629.

Відповідно до п.1.1.1 кредитного договору, сума кредитного ліміту - 600 000,00 грн.

Дата остаточного погашення кредиту - 26 жовтня 2011 року (п.1.1.4 кредитного договору).

Строк кредиту - 12 місяців.

Відповідно до п.1.2.1 кредитного договору, процентна ставка - 21,0%.

Також, 27.10.2010 року між сторонами укладено кредитний договір №010/14/630.

Відповідно до п.1.1.1 кредитного договору, сума кредитного ліміту - 400 000,00 грн.

Дата остаточного погашення кредиту - 26 жовтня 2011 року (п.1.1.4 кредитного договору).

Строк кредиту - 24 місяців.

Пунктом 1.2.1 кредитного договору передбачено, що процентна ставка - 21,5%.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

26.10.2012 року сторони уклали додаткову угоду №010/14/629/2 до кредитного договору №010/14/629 від 27.10.2010р. та додаткову угоду №010/14/630/1 до кредитного договору №010/14/630 від 27.10.2010р., відповідно до умов яких збільшено строк користування кредитами до 36 місяців та датою остаточного погашення кредиту є 01 листопада 2013 року.

Банк виконав свої зобов'язання перед позичальником, шляхом надання останньому грошових коштів у розмірі та на умовах, передбачених кредитним №010/14/629 від 27.10.2010 року, що підтверджується меморіальними ордерами №21 від 03.11.2010 року, №13 від 16.11.2010 року, №17 від 23.11.2010р., №19 від 13.12.2010р., №01 від 16.12.2010р., №1 від 28.12.2010р., №06 від 29.12.2010р., №5 від 01.02.2011р. та кредитним договором №010/14/630 від 27.10.2010 року, що підтверджується меморіальними ордерами №17 від 10.11.2010р., №03 від 14.02.2011р., №02 від 15.03.2011р., №25 від 13.09.2011р.

Відповідно до п.2.1 кредитних договорів, протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі процентної ставки в розмірі, визначеному п. 1.2.1 договору.

Згідно з п.2.2 договорів в редакціях додаткових угод, процентна ставка за кредитом може бути визначена кредитором у випадках та в порядку, передбачених статтею 2 цього договору.

Відповідно до п.3.1 кредитних договорів в редакціях додаткових угод, встановлений розмір фіксованої процентної ставки не може бути змінено кредитором в односторонньому порядку.

Пунктом 5.1 кредитних договорів в редакціях додаткових угод передбачено, що позичальник здійснює погашення нарахованих процентів та частини кредиту щомісячними ануїтетними (однаковими) платежами, розміри та строки сплати яких визначається графіком погашення кредиту та інших платежів (додаток 1 до цього договору), починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено видачу кредитних коштів.

Судом встановлено, що в порушення умов договору та норм чинного законодавства України, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №010/14/629 від 27.10.2010р., в зв'язку з чим станом на 11.01.2014 року в останнього виникла заборгованість по тілу кредиту в розмірі 133 328,00 грн. та 33 585,45 грн. заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Також, станом на 11.01.2014 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за кредитним договором №010/14/630 від 27.10.2010р. в розмірі 66 735,00 грн. по тілу кредиту та 17 210,87 грн. по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 11.01.2014 року факт наявності заборгованості за кредитним договором №010/14/629 від 27.10.2010р. по тілу кредиту в розмірі 133 328,00 грн. та 33 585,45 грн. заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом та кредитним договором №010/14/630 від 27.10.2010р. в розмірі 66 735,00 грн. по тілу кредиту та 17 210,87 грн. по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом, позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за кредитним договором №010/14/629 від 27.10.2010р. позивач нарахував пеню за несвоєчасне погашення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 12 309,44 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 3 014,22 грн.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за кредитним договором №010/14/630 від 27.10.2010р. позивач нарахував пеню за несвоєчасне погашення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 6 158,79 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 1 371,17 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 13.4 кредитних договорів, за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Дії відповідача є порушенням вимог договорів, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне погашення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі в розмірі 12 309,44 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 3 014,22 грн. (за кредитним договором №010/14/629 від 27.10.2010р.) та пені за несвоєчасне погашення основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 6 158,79 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 1 371,17 грн. (за кредитним договором №010/14/630 від 27.10.2010р.).

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання за кредитним договором №010/14/629 від 27.10.2010р. між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Медікел Пректіс" (поручитель) укладено договір поруки №12/14/1051 від 27.10.2010 року.

Також, 27.10.2010 року в забезпечення виконання за кредитним договором №010/14/630 від 27.10.2010р. між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Медікел Пректіс" (поручитель) укладено договір поруки №12/14/1052 від 27.10.2010 року.

Відповідно до ч.1 статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 1, 2 статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктами 3.1 договорів поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником всіх або окремих взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до п.3.5 договорів поруки, поручитель приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі, протягом 5- ти банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку.

Вказані вимоги №140-0-0-00/345, №140-10-1-00/348, №140-10-1-00/350 від 15.08.2013 року направлені відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи описами та фіскальними чеками про направлення кореспонденції.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований медичний центр молекулярної діагностики» перед публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитними договорами №010/14/629 від 27.10.2010р. та №010/14/630 від 27.10.2010р., встановлений судом, тому позовні вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Медікел Пректіс" 133 328,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 33 585,45 грн. заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом, 12 309,44 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту та 3 014,22 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом (по кредитному договору №010/14/629 від 27.10.2010 року) та 66 735,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 17 210,87 грн. заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом, 6 158,79 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту та 1 371,17 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом (по кредитному договору №010/14/630 від 27.10.2010 року) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ч.2 ст. 35, ст. 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Медікел Пректіс" (04050, м. Київ, вул. Герцена, будинок 17-25-А; ідентифікаційний код: 30435307) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вулиця Лєскова, будинок 9; ідентифікаційний код: 14305909) 133 328 (сто тридцять три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп. заборгованості по тілу кредиту, 33 585 (тридцять три тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 45 коп. заборгованості по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом, 12 309 (дванадцять тисяч триста дев'ять) грн. 44 коп. - пеню за несвоєчасну сплату кредиту, 3 014 (три тисячі чотирнадцять) грн. 22 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом (по кредитному договору №010/14/629 від 27.10.2010 року), 66 735 (шістдесят шість тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 00 коп. заборгованості по тілу кредиту, 17 210 (сімнадцять тисяч двісті десять) грн. 87 коп. заборгованості по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом, 6 158 (шість тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 79 коп. пеню за несвоєчасну сплату кредиту, 1 371 (одну тисячу триста сімдесят одну) грн. 17 коп. пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом (по кредитному договору №010/14/630 від 27.10.2010 року) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 474 (п'ять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 26 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 10.04.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий