Рішення

від 08.04.2014 по справі 920/480/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.04.2014 Справа № 920/480/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-2000», с.Селещина, Машівський район, Полтавська область

до відповідача: Приватного підприємства «Буринські аграрні інвестиції», с.Червона слобода, Буринський район, Сумська область

про стягнення 99406 грн. 09 коп.

СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі с/з Пігарєвій І.О.

Представники сторін:

Від позивача: Яременко А.Д., довіреність № 51 від 26.03.2014 року

Від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 99406 грн. 09 коп. заборгованості за неналежне виконання умов договору поставки нафтопродуктів № 59-НС від 18.10.2012 року, а саме: 90020 грн. 35 коп. - основного боргу, 2837 грн. 55 коп. - пені, 6548 грн. 19 коп. - 30% річних, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини нез'явлення суд не повідомив, відповідач своїм правом взяти участь у розгляді справи не скористався. За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивачка в судовому засіданні підтримав заявлений позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

18.10.2012 року між ТОВ «Союз-2000» (постачальник) та ПП «Буринські аграрні інвестиції» (покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів № 59-НС, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався у відповідності із замовленням передавати партіями у власність покупцю нафтопродукти (товар), а покупець зобов'язався приймати та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору та додаткових угод до нього.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Договір № 59-НС від 18.10.2012 року, який за своєю правовою природою є договором поставки, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з п.3.1 договору сторони передбачили, що покупець зобов'язаний оплатити товар згідно умов визначених в Додаткових угодах до даного договору. В разі проведення поставки товару, не підписавши Додаткової угоди у встановлений строк, покупець зобов'язаний провести розрахунок протягом 2 банківських днів з дати отримання товару.

Оплата здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку, якщо інше не передбачено в додаткових угодах до договору.

06.12.2013 року відповідно до додаткової угоди № 9161 до договору позивач відвантажив відповідачу нафтопродукти (дизельне паливо Євро у кількості 4976 літрів на суму 45032,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 9161 від 06.12.2013 року та довіреністю № 454060 про отримання товару.

13.12.2013 року відповідно до додаткової угоди № 9342 до договору відповідачу поставлено нафтопродукти (дизельне паливо Євро) у кількості 4971 літрів на загальну суму 44987,55 грн., що підтверджується видатковою накладною № 9342 від 13.12.2013 року та довіреністю про отримання № 454062.

Пунктом 4 додаткових угод до договору передбачено умови оплати товару, зокрема, покупець здійснює оплату товару протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Відповідач, в порушення умов договору, в установлені строки за поставлений товар не розрахувався, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 90020 грн. 35 коп.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Умовами договору передбачена відповідальність за порушення строків проведення взаєморозрахунків за отриманий товар.

А саме п. 6.4, передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

Відповідно до п.6.6. договору у випадку прострочення покупцем терміну здійснення взаєморозрахунку, передбаченого договором або додатковою угодою до договору, покупець зобов'язаний на вимогу постачальника сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми за користування грошовими коштами.

Згідно наданого позивачем розрахунку, розмір пені становить 2837 грн. 55 коп. та 6548 грн. 19 коп. - 30 % річних.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Оскільки пеня в сумі 2837 грн. 55 коп. нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Нарахування 30% річних також передбачено договором і нарахування є правомірним.

Враховуючи викладене, на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 99406 грн. 09 коп., з яких: 90020 грн. 35 коп. - основного боргу, 2837 грн. 55 коп. - пені, 6548 грн. 19 коп. - 30% річних. Відповідач доказів сплати боргу не подав, не надав і обґрунтованих заперечень вимогам позивача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач, з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору у розмірі 1988 грн. 12 коп.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Буринські аграрні інвестиції» (41709, Сумська область, Буринський район, с.Червона слобода, вул.Радянська,1; код ЄДРПОУ 35555529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-2000» (39430, Полтавська область, Машівський район, с.Селещина, вул.Леніна, 4/А; код ЄДРПОУ 30131474) 90020 грн. 35 коп. - основного боргу, 2837 грн. 55 коп. - пені, 6548 грн. 19 коп. - 30% річних та 1988 грн. 12 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 10.04.2014 року.

Суддя О.Ю. Соп'яненко