ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 808/452/14
13 березня 2014 року 11год. 26хв. м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Федорук І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Кравченко С.І.
відповідача: представник Волжина Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностройінвест" до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2014р. №№0000012201, 0000022201, 0000042201, 0000032201 - ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техностройінвест" (далі по тексту постанови - позивач, ТОВ "Техностройінвест") звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту постанови - відповідач, Мелітопольська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2014р.:
№0000012201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 374652,00 грн., в т.ч. основний платіж 249768,00 грн., штраф - 124884,00 грн.;
№0000022201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 16660,50 грн., в т.ч. основний платіж 11107,00 грн., штраф - 5553,50 грн.;
№0000032201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2012р. у розмірі 103077,00 грн.;
№0000042201, яким позивачу зменшено суму податку на додану вартість, що підлягала бюджетному відшкодуванню у розмірі 103077,00 грн. та нараховано штраф в сумі 51538,50 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що обставини та висновки викладені в Акті перевірки, на підставі яких донараховані податкові зобов'язання, не відповідають дійсності та первинним документам, а прийняті податкові повідомлення-рішення суперечать чинному законодавству та прийняті з порушенням вимог Податкового кодексу України. Зазначає, що податковим органом неправомірно збільшено дохід, який враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 3 кв. 2012р. на суму 1 133 843,00 грн. та податкові зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2012р. на суму 103 077,00 грн., оскільки такі донарахування здійснено з посилання на зіпсовані бланки ТТН за червень та липень 2012 року, які не використовувались в господарській діяльності підприємства і містили помилки, описки, невірні дані і дати, відсутні ряд реквізитів, зокрема посадових осіб, автомобіля, прізвища, імені та по батькові водія, та інші обов'язкові реквізити. Зазначені ТТН відповідно до вимог Наказу по підприємству "Про організацію бухгалтерського обліку й облікової політики підприємства»", погашались штампом "Зіпсовано", були перекреслені та зберігались окремо і підлягали знищенню з терміном зберігання один рік
Щодо, зменшення податковим органом витрат за 4 кв. на суму 55532,76 грн. та зменшення податкового кредиту за жовтень-грудень 2012р. на суму 11107,00 грн., зазначив, що правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних сформовано податковий кредит та витрати по господарських операціях з ТОВ "Акта-Ресурс" у жовтні-грудні 2012р. Позивач оплатив експедиторські послуги, в тому числі ПДВ та використав такі послуги в своїй господарській діяльності, про що надав до перевірки усі первинні документи. ТОВ "Акта-ресурс" у період надання послуг був платником ПДВ, зареєстрований як юридична особа, мав повний обсяг цивільної право- та дієздатності. Фактичні обставини господарської діяльності позивача підтверджуються первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, повністю підтверджують понесені витрати на послуги експедирування вантажу та пов'язаність їх з господарською діяльністю та отримання доходу від такої діяльності. А відтак, висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту та витрат по господарських операціях з ТОВ "Акта-Ресурс" є необґрунтованим.
Представник позивача в ході розгляду справи надав пояснення, що повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві. Просить позов задовольнити повністю.
Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених в запереченнях. Зокрема зазначив, що до перевірки були надані товарно-транспортні накладні, які у податковому та бухгалтерському обліку не враховані, згідно яких у липні 2012 року відвантажувалась продукція (цемент) ТОВ "Мастер ОК". Інші документи, які б підтверджували придбання та продаж наведеної продукції відсутні, розрахунки за придбану та поставлену продукцію не встановлені, тобто товарно-матеріальні цінності (цемент), який вказано у вищезазначених товарно-транспортних накладних, отримано безоплатно і відвантажений покупцю. Враховуючи те, що згідно договору № 72 від 21.06.2012 року вартість 1 тонни цементу складає 1071 грн., позивачем занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме не включено до їх складу: доходи від вартості безоплатно отриманих товарів в сумі 618460 (618460грн. = 577,46т х 1071грн.) та доходи від реалізації товарів у сумі 515383 грн. (618460 / 1,2). У зв'язку з вказаним позивачем також не враховано у податковому обліку ПДВ в сумі 103077 грн. А відтак, позивачем занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а зокрема не включено до їх складу вартості безоплатно отриманих товарів та вартості реалізованого ТОВ "Мастер ОК" товару.
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Акта-Ресурс" (ЄДРПОУ 38299474) та завищення витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування то під час проведення перевірки позивачем були надані документи щодо виконання транспортно-експедиторських послуг, наданих позивачу ТОВ "Акта-Ресурс" (ЄДРПОУ 38299474), а саме, акти виконаних робіт на загальну суму 66639,32 грн., у т.ч. ПДВ на суму 11106,56 грн.
У наданих до перевірки актах виконаних робіт відсутня інформація про зміст та обсяг господарської операції, тобто у чому безпосередньо полягало надання транспортно-експедиторських послуг. У додатках до актів виконаних робіт лише вказані товарно-транспортні накладні, із зазначенням вартості перевезеного вантажу,
Також, в наданих до перевірки договорах відсутні істотні умови які передбачені статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", а саме, вид і найменування вантажу; пункти відправлення і призначення вантажу, вид транспорту та інше.
А відтак, податкові повідомлення-рішення є правомірнім. Представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що посадовими особами Мелітопольської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Техностройінвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2012 р., результати якої оформлено актом перевірки від 05.12.2013 №1355/22/34305960 (далі по тексту постанови - Акт перевірки) (а.с.14-40 том 1).
У висновках даного Акту зазначено, що ТОВ "Техностройінвест" порушено вимоги:
1. підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу № 2755- від 02.12.2010р., із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим ТОВ "Техностройінвест" занижено податок на прибуток на суму 249768,00 грн. за II півріччя 2012 року, в тому числі:
- за III квартал 2012 року на суму 238107,00 грн.;
- за IV квартал 2012 року на суму 11661,00 грн.
2. пункту 198.5 статті 198, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.6. статті 198, пункту 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755, в результаті чого ТОВ "Техностройінвест"
-занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 11107,00 грн., в тому числі: за жовтень 2012 р. у сумі 5670,00 грн.; за листопад 2012 р. у сумі 2933,00 грн.; за грудень 2012 р. у сумі 2504,00 грн;
- завищено суму від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту податку на додану вартість у сумі 103077,00 грн., в тому числі за липень 2012р. у сумі 103077,00 грн.;
- завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі 103077,00 грн., у тому числі за серпень 2012р. у сумі 103077,00 грн.
Не погоджуючись з висновками Акта перевірки позивач, відповідно до положень п.86.7 Податкового кодексу України, протягом 5-ти робочих днів направив свої заперечення по Акту перевірки від 05.12.2013 №1355/22/34305960 та копії документів (а.с.49-53 том 1). З листа про розгляд заперечень (а.с.54-56 том 1) вбачається, що пояснення та документи відповідачем не прийнято до уваги.
15.01.2014 на підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №№0000012201, 0000022201, 0000042201, 0000032201 (а.с.41-48 том 1). Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржуються позивачем в даній справі.
В ході судового розгляду встановлено, що підставою для висновку про заниження позивачем доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на суму 1133843,00 грн. за III квартал 2012 року та заниження податкових зобов'язань з ПДВ за липень на суму 103 077,00 грн. стали взаємовідносини позивача з ТОВ "БК Мастер ОК", зокрема, дані бланків ТТН за червень та липень 2012 року: № 3280 від 29.07.2012, № 3278 від 26.07.2012, № 3427 від 29.07.2012, № 3280 від 30.07.2012, № 3282 від 30.07.2012, № 3278 від 30.07.2012, № 3278 від 26.07.2012, № 3280 від 24.07.2012, № 3278 від 22.07.2012, № 3280 від 18.07.2012, № 3282 від 19.07.2012, № 3278 від 19.07.2012, № 3282 від 19.07.2012, № 3282/2 від 18.07.2012, № 3282 від 18.07.2012, № 3278/3 від 19.07.2012, № 3280 від 21.07.2012, № 3280 від 21.07.2012, № 3403 від 19.07.2012, № 3348 від 05.07.2012, № 3280 від 01.07.2012, № 3282 від 30.06.2012, № 3280 від 28.06.2012, № 3280 від 29.06.2012, № 3282 від 29.06.2012 (а.с. 88-111 том 3).
За змістом стор. 5-6 Акта перевірки, обсяги цементу зазначені в зазначених ТТН є безоплатно отримані ТОВ "Техностройінвест" від невідомого постачальника в липні 2012р. і в подальшому поставлені ТОВ "БК Мастер ОК" в липні 2012р. Тому вартість такого безплатно отриманого цементу та відповідно вартість поставленого цементу включається до складу доходів, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, за 3 кв.2012р.
Також, за змістом стор. 14 Акта перевірки, вище зазначені операції з постачання цементу на адресу ТОВ "БК Мастер ОК", є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на таке.
Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар (пункт 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України). Відповідно до п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України, суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.
Відповідно до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-XIV, із змінами і доповненнями, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З наведених норм вбачається, що датою збільшення доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, зокрема, є: дата переходу покупцеві права власності на такий товар (для доходу від реалізації товару (цементу)); дата фактичного отримання платником податку товарів (для безоплатно отриманих товарів (цементу)). Датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ з постачання товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку або дата відвантаження товарів. При цьому вказані обставини встановлюються на підставі первинних документів, оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Судом встановлено та не заперечується відповідачем в акті перевірки (стор. 4, 5 Акта), що в 2012 році між ТОВ "Техностройінвест" та ТОВ "БК "Мастер ОК" укладено два договори:
- договір поставки №72 від 21.06.2012р. (а.с.11-16 том 2), за умовами якого ТОВ "Технстройінвест" (постачальник) зобов'язується поставити ТОВ "БК "Мастер ОК" (покупець) цемент по ціні, визначеній у специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених даним договором. Відповідно до п.4.4 Договору №72, товар вважається поставленим в момент його отримання покупцем на складі покупця, зазначеному в п. 4.3 договору. Право власності на товар переходить до покупця в момент отримання товару на складі покупця та оформлення видаткової накладної. Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної на партію товару;
- договір про надання послуг №38 від 29.02.2012р., за умовами якого, ТОВ "Техностройінвест" (виконавець) зобов'язується за завданням ТОВ "БК "Мастер ОК" (замовника) протягом визначеного в договорі строку надавати наступні послуги: відвантаження цементу з вагону, транспортування цементу до місця зберігання та до місця використання, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги. Пунктом 1.3 Договору №38, визначено, що договірна вартість послуг за цим Договором розраховується виходячи з ціни послуг виконавця за відвантаження, транспортування (перевезення), зберігання однієї тони цементу. Відповідно до п.1.4 Договору №38, цемент, який підлягає відвантаженню, перевезенню та зберіганню, є власністю замовника.
На виконання укладених договорів, ТОВ "Технстройінвест" в 3 кв. 2012 року здійснювало діяльність з надання послуг розвантаження та перевезення (спеціалізованим автомобільним транспортом) вагонних партій цементу ТОВ "БК "Мастер ОК" та окремо на замовлення ТОВ "БК "Мастер ОК" здійснювало поставку цементу автомобільними партіями.
У кількісному вираженні, в 3 кв.2012 р. перевезено та відвантажено:
- згідно договору № 38 від 29.02.2012 року (про надання послуг перевезення) - 5642,45 тонн, в тому числі за липень 2012р. 2302,80 тонн;
- згідно договору № 72 від 21.06.2012 року (поставка) - 3005,56 тонн, в тому числі за липень 2012 р. 898,00 тонн.
Послуги перевезення та поставка цементу здійснювалась з оформлення ТТН типової форми N 1-ТН на кожну партію вантажу (цементу). Дані товарно-транспортних накладних відображені в шляховому листі вантажного автомобіля, що здійснював перевезення. На підставі ТТН, по яких здійснювалась поставка цементу згідно Договору поставки №72 від 21.06.2012р. оформлювались видаткові і податкові накладні, які свідчили про передачу та прийняття цементу сторонами. На підставі ТТН, по яким надавались послуги перевезення згідно Договору про надання послуг перевезення №38 від 29.02.2012р. оформлювались Акти наданих послуг та податкові накладні, які свідчили про виконання та прийняття робіт сторонами. Вказані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами: актами звірок взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ «БК «Мастер ОК» (а.с. 20 том 2), копіями товарно-транспортних накладних та шляхових листів (а.с.21-144 том 2, а.с.1-77 том 3), копіями видаткових накладних (а.с.78-87 том 3).
Також, ТОВ "БК "Мастер ОК" листом від 10.02.2014р. підтвердило, що за даними бухгалтерського обліку підприємства, в період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р., ТОВ "БК "Мастер ОК" отримало від ТОВ "Техностройінвест" по Договору №72 від 21.06.2012р. 898,00 тонн цементу на загальну суму 961758,00 грн. Отриманий цемент оплачений в повному обсязі, заборгованість між сторонами за цемент поставлений в липні 2012 року відсутня. Поставка цементу здійснювалась автомобільними партіями, з отриманням уповноваженим представником ТОВ "БК "Мастер ОК" за адресою Приазовський район, с.Ботієво. За період липень 2012р. а також за весь 2012 рік, ТОВ "БК "Мастер ОК" не отримувало від ТОВ "Техностройінвест" жодних безоплатних партій цементу або інших матеріальних цінностей (а.с.133-139 том 3).
А відтак, наявними в матеріалах справи документами не підтверджуються факти щодо безоплатного отримання позивачем та подальшого постачання ТОВ "БК Мастер ОК" в липні 2012 року цементу в обсязі 577,46 тонн на підставі товарно-транспортних накладних, зазначених на стор. 5 Акту перевірки.
Крім того, товарно-транспортні накладні, на які покликається відповідач як на підставу для збільшення доходів та зобов'язань за ПДВ, не містять усіх необхідних реквізитів, як того вимагає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (а.с.88-111 том 3).
Поряд з обумовленим суд зазначає, що товарно-транспортна накладна не може бути єдиною підставою для висновків про заниження платником податків сум доходів, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та заниження податкових зобов'язань з ПДВ, оскільки транспортною документацією мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не отримання чи реалізація товару.
Відповідачем, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано суду доказів щодо дати фактичного отримання позивачем цементу в кількості 577,46 тонн; щодо дати переходу права власності на цемент в кількості 577,46 тонн від позивача до ТОВ "БК Мастер ОК" (зокрема, щодо дат отримання товару на складі покупця та оформлення видаткових накладних, як це передбачено в п. 4.4 договору від 21.06.2013 № 72); щодо дати зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку або дати відвантаження товарів (не обґрунтовано, яка з цих подій сталася раніше і чи взагалі сталася).
Таким чином, окрім товарно-транспортних накладних, які зберігалися на підприємстві як зіпсовані, відповідач не надав та не зазначив жодних інших документів, які б свідчили про можливе отримання та продаж позивачем зазначеного обсягу цементу (577,46 тонн).
Акт перевірки не містить жодних даних від кого ТОВ "Техностройінвест" безоплатно отримав 577,46 тонн цементу. Не зазначено марка цементу, яким чином його можливо було отримати, зберігати, перевозити тощо.
Окрім того, слід зазначити, що за даними Акта перевірки, в розрахований податковим органом додатковий обсяг проданого в липні 2012 р. цементу в кількості 577,46 тонн включено дані товарно-транспортних накладних за червень 2012р., а саме: ТТН №3282 від 30.06.2012р. - 19,0т., №3280 від 28.06.2012р. - 32,44т., №3280 від 29.06.2012р. - 32,78т., №3282 від 29.06.2012р. - 20,42т., всього - 102,64 т. Однак, період червня 2012 року не охоплювався проведеною перевіркою, товарно-транспортні накладні за червень 2012 року не можуть відноситись до обсягів продажу липня 2012р.
А відтак, висновки податкового органу щодо заниження позивачем доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на 1133843 грн. та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на 103077 грн. не підтверджені належними первинними документами.
Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що підставою для зменшення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 4 кв. 2012р. на суму 55532,76 грн. грн. та зменшення податкового кредиту за жовтень-грудень 2012р. на суму 11106,56 грн. стали встановлені в ході перевірки обставини формування позивачем у жовтні-грудні 2012р. витрат та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "АКТА-Ресурс», а саме витрат понесених з отриманням експедиторських послуг.
В підтвердження своєї позиції відповідач зазначає на відсутність у ТОВ "Техностройінвес" належних доказів, що отримані послуги були використані в господарській діяльності.
Згідно з п.п.138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, суд приходить до висновку, що для отримання права на віднесення до витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, платник повинен мати первинні документи, які підтверджують здійснення платником податку витрат того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаних послуг, платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (посуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Судом встановлено, що основною діяльністю ТОВ "Техностройінвест" є оптова торгівля будівельними матеріалами (а.с.11-12 том 1).
Будівельні матеріали (цемент) позивач отримував вагонними партіями, станція Мелітополь, що підтверджується залізничними накладними та Договором №ПР/МЧ-3-12/НЮдч/74 про надання комплексу послуг пов'язаних з прийомом, відправленням, перевезенням автотранспортом та переробкою вантажів укладених від 05.06.2012р. між ТОВ "Техностройінвест" та ДП "Придніпровська залізниця" (а.с.196-202 том 3).
Отриманий цемент в подальшому автомобільними партіями поставлявся різним споживачам Запорізької області. За умовами укладених договорів, в тому числі і зазначених в Акті перевірки, поставка товару здійснювалась на умовах DАP та DDP склад Покупця, зазначений в заявці (а.с.2-25 том 4).
Тобто поставка, ризики та збереження товару здійснювалось за рахунок Постачальника. Окрім того, у зв'язку зі специфікою закупки більшості поставленого товару (цемент), значна частина вантажу отримувалась на залізничній станції, що встановлювало особливості оформлення, отримання та збереження товару.
Тому між ТОВ "Техностройінвест" та ТОВ "Акта-Ресурс» для організації перевезень оптових партій вантажу було укладено Договір на експедиторське обслуговування №0310/1 від 03.10.2012р. (а.с.112-113 том 3).
Відповідно до визначення обсягів виконання робіт до договору укладались додатки, в яких сторонами узгоджувались вид послуги експедитора, вид та найменування вантажу, додаткові права, обов'язки сторін, відповідальність сторін, розмір плати експедитору, пункти відправлення та призначення вантажу, виду транспорту, строк (термін) виконання робіт а також інші умови (а.с.151-171 том 3).
За змістом укладеного договору та додаткових угод. експедитор зобов'язувався виконати такі транспортно-експедиційні операції, пов'язані з перевезенням: - організувати забезпечення відправлення та одержання вантажу; - забезпечити нагляд за ходом виконання навантажувально-розвантажувальних, перевантажувальних, перевалочних робіт; - контролює експедиторське (відправницьке) маркування вантажів і пломбування засобів перевезення; - приймати вантажі із залізниці станція "Мелітополь" або із складу Замовника згідно з супровідними документами; - оформлювати отримання вантажу, що перевозиться, його приймання за кількістю та якістю; - здійснювати супроводження товарів (вантажів) під час перевезень, забезпечувати їх збереження, видачу у встановленому порядку; - організовувати охорону вантажів під час їх перевезення, завантаження та розвантаження; - розроблює та узгоджує із Замовником маршрут перевезення; - інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
Судом встановлено, що прийняття до виконання робіт здійснювалось на підставі щоденних Завдань (а.с.172-195 том 3).
Фактичне виконання експедиторських робіт підтверджується відмітками експедитора в товарно-транспортних накладних із засвідченням підписів в ТТН печатками ТОВ "Акта-Ресурс" (а.с.27-64, 96-134, 143-184 том 4).
Реальність замовлення та перевезення вантажів підтверджується договорами та видатковими накладними на поставку цементу, які підписані уповноваженими особами контрагентів (а.с.2-25, а.с.66-94, а.с.135-147, а.с.185-208 том 4).
На підставі товарно-транспортних накладних сторонами щомісячно укладався та підписувався Акт здавання-приймання виконаної роботи з Додатками розшифровки кожної ТТН, по яким надавались послуги експедирування вантажу (а.с.143-148 том 3, а.с.26, 95, 148 том 4).
Таким чином, відповідно до наданих для перевірки документів, ТОВ "Техностройінвест" отримувало від ТОВ "Акта-ресурс" експедиторські послуги, які полягали в організації та забезпеченні перевезень вантажу Замовника.
Досліджені документи відповідають вимогам Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004 р. № 1955-IV за положеннями якого, експедитором (транспортним експедитором) вважається суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
У ст. 8 цього Закону наведено основні види транспортно-експедиторських послуг, що надають експедитори за дорученням клієнтів, до яких відносяться: забезпечення оптимального транспортного обслуговування, а також організація перевезень вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів); фрахтування національних, іноземних суден та залучення інших транспортних засобів і забезпечення їх подання в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів; організація охорони вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; організація експертизи вантажів; здійснення оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; здійснення розрахунків з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформлення документів та організація роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; надання інших допоміжних та супутніх перевезенням транспортно-експедиторських послуг, які передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування (ст. 9 Закону № 1955-IV).
Контрагент позивача - ТОВ "Акта-Ресурс" в періоді надання послуг для позивача був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та як платник податку на додану вартість (а.с.114-118 том 3).
Тобто, вказані обставини свідчать, що на час здійснення господарських операцій, ТОВ "Акта-Ресурс" мав податкову та спеціальну правоздатність на здійснення господарських операцій, мав керівні органи, спеціальні дозволи та здійснював господарську діяльність.
ТОВ "Акта-Ресурс" виписав для позивача податкові накладні (а.с. 28 том 1, стор. 16 акта перевірки, а.с.119-121 том 3), на підставі яких позивач включив суми ПДВ до податкового кредиту відповідних періодів.
Відповідачем не надано жодних заперечень, щодо порушень ТОВ "Акта-Ресурс" податкового законодавства, не підтвердження його правосуб'єктності, відсутності цивільної право- та дієздатності або можливості виконання здійснених операцій.
Відповідачем по справі не надано доказів фактичного не здійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу витрат та до складу податкового кредиту.
Щодо покликань відповідача на те, що вантажі перевозилися транспортом позивача, що останній орендував у ПП "Капітал-Інвест", суд зазначає, що позивач не укладав з ТОВ "Акта-Ресурс" договорів про надання послуг з перевезення. ТОВ "Акта-Ресурс" надавав для позивача експедиторські послуги. Витрати та податковий кредит позивачем сформовано по господарських операціях з надання експедиторських послуг, а не послуг з перевезення.
Отже, враховуючи фактичні обставини та реально здійснені операції, що підтверджуються первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, повністю підтверджують понесені витрати на послуги експедирування вантажу та пов'язаність їх з господарською діяльністю та отримання доходу від такої діяльності, суд приходить до висновку про підтвердження реальності проведення господарських операцій та пов'язаність їх з господарською діяльністю. З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу витрат та податкового кредиту суми, сплачені позивачем в ціні придбаних послуг у ТОВ "Акта-Ресурс".
А відтак, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 № 0000012201.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 № 0000022201.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 № 0000042201.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 № 0000032201.
Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностройінвест" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 490,00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М.Дуляницька
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2014 |
Оприлюднено | 11.04.2014 |
Номер документу | 38146683 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Семененко Я.В.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Дуляницька Світлана Мефодіївна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Дуляницька Світлана Мефодіївна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Дуляницька Світлана Мефодіївна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Дуляницька Світлана Мефодіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні