Постанова

від 04.04.2014 по справі 809/760/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2014 р. Справа № 809/760/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Прут Ю.А.

за участю:

представника позивача - Борсука Д.Я.

представника відповідача - Дикуна І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватної фірми "Вітюр" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 7241,40 грн., -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2012 року Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з позовною заявою до ПП "Вітюр" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 7241,40 грн. за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.02.2014 року, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не сплатив адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним в 2011 році в розмірі 7231,25 грн. та пеню, нараховану за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 10,15 грн. Загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені становить 7241,40 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні. Зазначив, що відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів щодо утворення робочого місця для працевлаштування інваліда, а відтак, відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності шляхом застосування адміністративно-господарських санкцій.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до переконання, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 20.10.1994 року ПФ "Вітюр" зареєстрована як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААВ № 146158 (а.с.99), здійснює господарську діяльність та використовує найману працю, а також перебуває на обліку в Івано-Франківському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Наказами "Про створення нового робочого місця та розроблення посадової інструкції" за № 22 від 15.04.2010 року (а.с.33) та за № 36 від 10.05.2011 року (а.с.32) ПФ "Вітюр" створено робоче місце за професіями "опоряджувальник виробів з деревини" та "заточник деревообробного інструменту", а також розроблено посадові інструкції за визначеними посадами (а.с.34-35, 38-39).

13.05.2011 року відповідач надавав Коломийському міськрайонному центру зайнятості звіт форми № 3-ПН про наявність вакантного місця за посадою "заточник деревообробного інструменту" та зазначив, що вказану роботу може виконувати особа з інвалідністю (а.с.67).

19.04.2012 року відповідачем подано позивачу звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік форми № 10-ПН, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 8 осіб, з них жодна особа, якій встановлена інвалідність не працювала на підприємстві. Кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем визначено в 1 особу. Фонд оплати праці штатних працівників визначено в розмірі 115,7 (тис.грн.). Середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 14463,00 грн. в рік (а.с.9, 128).

Згідно листа Коломийського міськрайонного центру зайнятості від 21.03.2014 року за № 1021-03/12-14, ПФ "Вітюр" на протязі 2011 року подала до Коломийського міськрайонного центру зайнятості звіт за формою № 3-ПН тільки 13.05.2011 року, що представником відповідача не заперечується. Також вказаним листом повідомлено, що центром зайнятості не було видано направлень в зв'язку з відсутністю осіб, які б виявили бажання його отримати та відповідали вимогам вакансії (а.с.137).

Сума адміністративно-господарських санкцій та нарахованої пені в розмірі 7241,40 грн. на момент розгляду справи судом ПФ "Вітюр" не сплачена.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно частини 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості визначає Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70. Вказаним Порядком передбачено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно частини 2 статті 19 коментованого Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до частини 3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним (частина 5 статті 19 Закону).

Судом встановлено, що норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідача складав 1 штатний працівник за 2011 рік, яке зайняте інвалідом не було. Оскільки, відповідачем подано до Коломийського міськрайонного центру зайнятості звіт про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів форми № 3-ПН протягом 2011 року всього один раз, суд приходить до висновку, що ПФ "Вітюр" не виконано обов'язку щомісячно інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інваліда, тобто не вжила всіх залежних від неї заходів, спрямованих на працевлаштування на підприємстві інваліда.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно частини 4 статті 20 коментованого Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не виконав нормативу по працевлаштуванню 1 інваліда та у визначений законодавством строк не сплатив адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом в розмірі середньої річної заробітної плати на робочому місці на загальну суму 7231,25 грн. За порушення ПФ "Вітюр" термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувало відповідачу пеню в розмірі 10,15 грн. Загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені становить 7241,40 грн.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Суд зазначає, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим, відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Проаналізувавши положення статей 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", статті 20 Закону України "Про зайнятість населення", статті 218 Господарського кодексу України та Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, суд зазначає, що учасник господарських відносин не несе відповідальності лише у випадку, якщо він вжив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

За обставин, що відповідачем не були в повній мірі вжиті заходи на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2011 році з підстав неналежного інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме у зв'язку з неподанням щомісячно звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості за спірний період, суд приходить до переконання про правомірність стягнення з ПФ "Вітюр" адміністративно-господарських санкцій в розмірі 7231,25 грн. та нарахованої пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 10,15 грн., а всього разом 7241,40 грн.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 09.07.2013 року, 19.11.2013 року (№ 21-200а13, 21-397а13).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватної фірми "Вітюр" (ідентифікаційний код 22175088) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та нараховану пеню в сумі 7241 (сім тисяч двісті сорок одна) гривня 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 09.04.2014 року.