Постанова

від 18.05.2009 по справі 2а-4477/08

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа

№ 2а-4477/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

            09 квітня 2009 р.                                                      

м. Львів

Львівський

окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого

- судді Гулика А.Г.,

при

секретарі судових засідань - Андрушакевич Т.В.

за

участю представників:

від

позивача: Нарепехи Х.В., Левітана О.В., Підлужного М.П.

від

відповідача: Салтиського С.О.(дов. № 3378/10/10-016 від 29.07.2008 року)

розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю «Ком Бейс» до Державної податкової інспекції у

Яворівському районі Львівської області, відділу Державного казначейства України

у Яворівському районі Львівської області про визнання нечинним податкового

повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позов

заявлено   Товариством з обмеженою відповідальністю «Ком

Бейс» до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської

області, відділу Державного казначейства України у Яворівському районі

Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення.

Ухвалою

від 15 жовтня 2008 року позовну заяву позивача було залишено без руху.

Ухвалою

суду від 28 жовтня 2008 року відкрито провадження в адміністративній справі та

призначено попереднє судове засідання. Ухвалою від 21 січня 2009 року закінчено

підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Позивач

в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав,

викладених у позовних вимогах.

03

грудня 2008 року та 17 лютого 2009 року позивачем подано заяву про зміни та

доповнення до позовної заяви, в якій просить викласти позовні вимоги у

наступній редакції6 «1. Адміністративний позов задовольнити повністю. 2. Визнати

нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у

Яворівському районі Львівської області від 05 листопада 2007 року №

00097-2320/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ком Бейс» зменшено

суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 131 706,00 грн.

3. Стягнути з державного бюджету через відділ Державного казначейства України у

Яворівському районі Львівської області бюджетний борг по невідшкодованому

податку на додану вартість у сумі 131706,00 грн. на користь Товариства з

обмеженою відповідальністю «Ком Бейс» (81000, Львівська область, м.Яворів, вул.

Леніна,100, код за ЄДРПОУ 34107257). 4. Стягнути з державного бюджету України

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ком Бейс» (81000, Львівська

область, м.Яворів, вул. Леніна,100, код за ЄДРПОУ 34107257) 1320,476 грн.

судового збору.»

Відповідач

- Державна податкова інспекція у Яворівському районі Львівської області проти

заявлених позовних вимог заперечила, з підстав, викладених у запереченні від

12.11.2008 року № 4578/8/10-06.

Відповідач

- відділ Державного казначейства України   у

Яворівському районі Львівської області проти заявлених позовних вимог

заперечив, з підстав, викладених у запереченні від 10.11.2008 року №

06/03-08/2354 та від 20.01.2009р. №06/03-08/72.

 В судовому засіданні 09.04.2009 року

проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанову в цілому

складено та підписано 14.04.2009 року.

В

судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи

(довідки, рішення, акти, листи, декларації та інші наявні в матеріалах справи

письмові докази).

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з

наступного.

 23.10.207 року Державною податковою інспекцією

у Яворівському районі Львівської області проведено виїзну позапланову перевірку

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ком Бейс» з питань достовірності

нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень

2007 року. За результатами перевірки контролюючим органом було складено Акт

перевірки № 877/23-2/34107257 від 23.10.2007р. За результатами перевірки

контролюючий орган дійшов висновку про порушення платником податку ст.7 Закону

України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року (із

змінами та доповненнями), в частині віднесення до податкового кредиту сум ПДВ,

сплачених при імпорті товарів по тимчасовій митній декларації.

При

цьому Державна податкова інспекція у Яворівському районі Львівської області

виходила з того, що позивач не має права на бюджетне відшкодування, оскільки

для операцій з імпорту товарів (супутніх послуг) датою виникнення права

платника на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових

зобов'язаннях згідно з пп.7.3.6. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на

додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями)

вантажно митна декларація, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже датою виникнення права на податковий кредит вважатиметься - дата видачі

позивачу митницею повністю оформленої вантажно митної декларації та,

відповідно, зняття тимчасової декларації з контролю в підрозділі митного

органу, що здійснює митний контроль і митне оформлення (далі ПМО) та Єдиній

автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України (далі -

ЄАІС Державної митної служби України). Оскільки відповідно до п.п.7.7.2. «а»

п.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від

03.04.1997 року (із змінами та доповненнями) якщо у наступному податковому

періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1. п.7.7. ст. 7, має від'ємне

значення, тому бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного

значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій утримувачем товарів

(послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів

(послуг).

На

підставі акту перевірки № 877/23-2/34107257 від 23.10.2007 податковою

інспекцією винесено податкове повідомлення рішення від 05 листопада 2007 року

№0009702320/0, яким встановлено порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України

"Про податок на додану вартість" та зменшено суму бюджетного

відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 131 706,00 грн.

Відповідач

вважає, що позивачу відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України

"Про податок на додану вартість" дозволено заявляти до бюджетного

відшкодування лише ту суму ПДВ, яка була сплачена у періоді, що безпосередньо

передує періоду, в якому заявляється бюджетне відшкодування, а тому відповідач

вказує на те, що позивач неправомірно заявив до бюджетного відшкодування 131

706,00 грн., оскільки така сума була фактично сплачена позивачем не у липні

2007 р.

Суд

вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

виходячи з наступних підстав.

Позивачу

згідно із проформою-рахунком №02052007 від 10.05.2007 року поставлено охоронну

систему пропускного контролю та відео нагляду, вартість якої становила 88833,00

Євро.

Під

час ввезення на митну територію України Західною регіональною митницею було

оформлено тимчасову вантажну митну декларацію «ІМ-40 ТД» №209060000/7/008200

від 13.06.2007 року. Вантажна митна декларація «ІМ-40» №20906000/2007/009501

була оформлена 05.07.2007 року.

Згідно

ч. 1 ст. 82 Митного кодексу України, якщо декларант з поважних причин, перелік

яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади

в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів

і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо

під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які

переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути

випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу

тимчасової чи неповної декларації та під зобов'язання про подання митної

декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня

випуску товарів у вільний обіг. Таким чином, як випливає з приписів

вищенаведеної правової норми, за наявності відповідних поважних причин, які

перешкоджають декларанту здійснити у повному обсязі декларування товарів, такі

товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку.  

Як

вбачається із аналізу норм Порядку 

застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного

режиму імпорту (при випуску у вільний обіг), затвердженого наказом Державної

митної служби України від 30 грудня 2003 р. N 932, тимчасова митна декларація

містить у собі всі обов'язкові реквізити, передбачені Положенням про вантажну

митну декларацію затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9

червня 1997року №574 (із змінами і доповненнями).

Порядок  застосування тимчасової декларації визначено

Порядком застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного

режиму імпорту (при випуску у вільний обіг), затвердженого наказом Державної

митної служби України від 30 грудня 2003 р. N 932 відповідно до п.4.1. якого,

митне оформлення товарів із застосуванням тимчасової чи неповної декларації

проводиться відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного

оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженої

наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 року № 314 (зі змінами),

а п.4.3. вказує, що податки й збори (обов'язкові платежі) сплачуються в повному

обсязі на момент митного оформлення товарів із застосуванням тимчасової чи

неповної декларацій.

У

оформленій митної декларації від 13.06.2007 року №209060000/7/008200,

відповідно до «Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації»

відомості про платіжні документи, згідно яких стягувались суми митних платежів

містяться у графі «С». Крім цього у графі «В» вантажно митної декларації

зазначено код виду митного платежу, загальна сума платежу за цим кодом, що

підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Сума

податку на додану вартість з імпортної операції Позивачем сплачені в повному

обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №190 від 06 червня 2007 року та

відміткою органу Державної митної служби «сплачено» з проставленою датою

13.06.2007 р.  

Позивачем

було подано податкові декларації з податку на додану вартість за звітні

(податкові) періоди 6 та 7 місяць 2007 року, в яких зазначено суму дозволеного

податкового кредиту 131 706,00 грн. та розрахунок суми бюджетного відшкодування

від 20.08.2007 року.

Відповідно

до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість",

податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове

зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно

до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану

вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із

договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних

цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше

ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається

із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою

пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного

періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх

імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних

операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням

(будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі

інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в

необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого

використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних

операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на

нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги)

та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах

господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового

періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані

операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом

7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що не підлягають включенню до

складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з

придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними

деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього

пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної

податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового

кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами,

платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій,

установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не

підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Позивач

в повному обсязі сплатив ПДВ, що підтверджується належним чином оформленою

вантажно митною декларацією (копія міститься в матеріалах справи), а також

листом Львівської митниці від 24.01.2009р. №19/41-1042.

 Відповідно до пп. 7.5.1. п.7.5. Закону України

"Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника

податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або

дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів

(робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі

розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником

податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно

до пп. 7.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість",

сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному

відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання

звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного

податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з

підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до

бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При

від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,

така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що

виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або

відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до

складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно

з пп. 7.7.2 ст. 7 вказаного вище Закону, якщо у 

наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом

7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню

підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку,

фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових

періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення

після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту

наступного податкового періоду.

При

цьому, Закон України "Про податок на додану вартість" не обмежує

такий термін як "попередній період" тільки тим періодом, який

безпосередньо передує звітному періоду. Отже, будь-який період, який передує

звітному є попереднім по відношенню до звітного періоду.

Таким

чином, з наведених положень Закону, вбачається, що платник податків має право

на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у

будь-якому попередньому податковому періоді. Зокрема, це узгоджується з

визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п. 1.8 Закону України

"Про податок на додану вартість", а саме бюджетне відшкодування - це

сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною

сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно

до пп. 4.4.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли

норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону,

або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають

неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або

контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь

як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на

користь платника податків.  

Акт

державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто

офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований

на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для

суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність

його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції

органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у

зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів

позивача.

Відповідно

до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона

повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,

крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно

з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних

справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних

повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи

бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного

позову.

Всупереч

наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів

правомірності своїх дій.

Проаналізувавши

матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання

нечинним податкового повідомлення-рішення від 05 листопада 2007 року

№0009702320/0, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною

1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо

судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень,

суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати

стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись

ст.ст.7-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

 ПОСТАНОВИВ:

1.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Державної податкової

інспекції у Яворівському районі Львівської області від 05 листопада 2007 року

№000972320/0.

3.

Стягнути з Державного бюджету через відділ Державного казначейства України у

Яворівському районі Львівської області бюджетний борг по невідшкодованому

податку на додану вартість у сумі 131706,00 грн. на користь Товариства з

обмеженою відповідальністю «Ком Бейс» (81000, Львівська область, м.Яворів, вул.

Леніна,100, код за ЄДРПОУ 34107257).

4.

Судові витрати в сумі 1320,476 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю «Ком Бейс» (81000, Львівська область, м. Яворів, вул.

Леніна,100, код за ЄДРПОУ 34107257) за рахунок Державного бюджету України.

 Заява про апеляційне оскарження постанови  суду 

подається  протягом десяти днів з

дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня

складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову  суду подається протягом двадцяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява

про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду

через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги

одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.

 Постанова набирає законної сили в строк та в

порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя                            ( п і д п и с

)                   Гулик А.Г.

                     З оригіналом згідно

Суддя                                                               Гулик А.Г.  

Повний текст постанови

виготовлений 14 квітня 2009 року.