Постанова

від 14.04.2009 по справі 2а-2146/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14

квітня 2009 року о 15 год., 35 хв.   

м.

Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик

З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

№ 2а-2146/09/1370

позовом

Управління

Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області,

представник - ОСОБА_1. (довіреність № 1821/06-12 від 09.12.2009 року)

до

Відкритого

акціонерного товариства «Золочівський м'ясокомбінат», представник - не

з'явився

про

стягнення

заборгованості в сумі 1063,30 грн.

Позивач Управління Пенсійного фонду

України в Золочівському районі Львівської області звернулось до Львівського

окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого

акціонерного товариства «Золочівський м'ясокомбінат» про стягнення

заборгованості в сумі 1063,30 грн.              

Позивач свої позовні вимоги

обґрунтовує вимогами ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування», ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,

Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими

особами внесків на загальнообов'язкове 

державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».

Представник позивача в судовому засіданні

позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задоволити позов

повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного

представника в судове засідання не забезпечив, заперечення на позовну заяву не

подав.  

Заслухавши пояснення представника

позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у

справі докази, давши їм оцінку, суд -

ВСТАНОВИВ:   

Спірні правовідносини регулюються

Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування» з наступними змінами та доповненнями, Законом України

«Про пенсійне забезпечення» з наступними змінами та доповненнями, Інструкцією

«Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами

внесків на загальнообов'язкове  державне

пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» з наступними змінами та

доповненнями.          

Згідно ст. 5 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  цей Закон регулює відносини, що виникають між

суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного

страхування.  

Згідно ст. 23 цього ж Закону, спори,

що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами

Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Згідно ст. 17 КАС України, компетенція

адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних

повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 2 прикінцевих положень,

Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,

пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на

підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами

праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці

за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених

Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на

посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або

за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право

на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з

окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного

забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці

першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього ж Закону в разі

досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом

України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій

визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього ж Закону.

При цьому зберігається порядок

покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності

цим же Законом.

Підприємства та організації з коштів,

призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває

фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний

робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо

важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і

показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були

безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи

особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та

інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і

професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання

чинності цим же Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її

щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних

витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком

відповідно до цього ж Закону.

Згідно ст. 13 Закону України «Про

пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ з подальшими змінами та

доповненнями, в редакції від 22.05.2008 року, на пільгових умовах мають право

на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших

роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв,

робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів

України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі

роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених

роботах;  

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи

не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідач зобов'язаний відшкодувати

витрати позивача на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2за період з

25.01.2009 року по 25.02.2009 року, що підтверджується розрахунком фактичних

витрат на доставку пільгових пенсій.  

Відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13

Закону України «Про пенсійне забезпечення», підприємство відповідача повинно

відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.  Згідно п. 6.4 Інструкції «Про порядок

обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»,

розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження

доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат

на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2

Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування» , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та

протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Суми заборгованості підтверджується

розрахунком фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

призначених відповідно до пп. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне

забезпечення» (список № 2) з 25.01.2009 року по 25.02.2009 року, що отриманий

відповідачем 08.04.2008 року.  

Згідно п. 6.8. «Інструкції про

порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду

України» (затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19

грудня 2003 року N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня

2004 року за N 64/8663), підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до

Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на

виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та

доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання

розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із

оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший

поточний місяць.  

Відповідачем вищевказана сума

заборгованості у встановлені законодавством терміни добровільно не сплачена.

Згідно п. 5 ст. 106 Закону України

«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , органи Пенсійного

фонду вправі звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, позовні вимоги позивача

про стягнення з відповідача заборгованості з 25.01.2009 року по 25.02.2009 року

по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії призначеної за

списком № 2 в розмірі 1063,30 грн. підлягають задоволенню, оскільки на

відповідача законодавцем покладений обов'язок відшкодування витрат Пенсійного

фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.      

Розподіл судових витрат згідно ст. 94

КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового

збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне

мито» № 7-93 від 21 січня 1993 року (зі змінами та доповненнями).

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167

КАС України, суд -

П Р И Й Н Я В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного

товариства "Золочівський м'ясокомбінат" (ЄДРПОУ 00443803, Львівська

область,  м. Золочів, вул. Бенівська, 15)

на користь Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі

Львівської області (ЄДРПОУ 20859150, Львівська область, м. Золочів, вул.

Валова, 4, р/р 25607301212 у Золочівському відділенні № 6326 ВАТ

"Державний Ощадний банк України", МФО 385178) борг по відшкодуванню

фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 25.01.2009

року по 25.02.2009 року в сумі 1063,30 грн..  

3. 

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву

не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186

КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги

судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження

буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. 

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не

брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи,

інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову

суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст.

186 КАС України:

Про апеляційне оскарження рішення

суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів

оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній

скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції

через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія

апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження

постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.

160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на

постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя                                                                                         Гавдик З.В.