Рішення

від 10.04.2014 по справі 373/663/14-ц

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/663/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд

Київської області в складі:

головуючого судді Овдієнко К.М.

при секретарі Домантович О.П.

з участю представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому

справу за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_3, Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, -

встановив :

Позивач просить відновити його право на спадщину за заповітом на 7/8 часток земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,6648 га. та 1,0599 га., розташованих на території Дівичківської сільської ради, які він успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5; визнати незаконними державні акти на право власності на ці земельні ділянки: серії ЯЙ № 922744 та серії ЯЙ № 922743, видані 25.12.2012 року на ім»я ОСОБА_3, і скасувати їх державну реєстрацію.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги підтримали.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 заперечують проти задоволення позову, посилаючись на те, що спірні земельні ділянки є 1/8 частиною спадкового майна після смерті ОСОБА_5 і виділені відповідачці із загальної спадкової маси за рішенням суду.

Відповідач - Дівичківська сільська рада,- подала заяву про розгляд справи у відсутності її представника, позовні вимоги визнала у повному обсязі.

З наданих сторонами письмових доказів встановлені такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5.

Згідно з заповітом, посвідченим 21.07.1999 року секретарем виконкому Дівичківської сільської ради Ломакою О.М., все своє майно вона заповідала позивачеві ОСОБА_9, який прийняв спадщину, звернувшись 23.07.2009 р. до Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори.

З матеріалів спадкової справи № 353, заведеної після смерті ОСОБА_5, вбачається, що окрім позивача спадщину прийняла дочка померлої, відповідачка ОСОБА_3, яка має право на обов»язкову частку у спадщині як непрацездатна дитина спадкодавця. Інші спадкоємці за законом - ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, - не мають право на обов»язкову частку, на спадщину не претендують і не заперечують, щоб свідоцтво про право на спадщину було видане на ім»я позивача ОСОБА_9

Згідно з рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 09.12.2009 р., ухваленим у справі № 1-1211/2009, що набрало законної сили, за ОСОБА_3 визнане право власності на 1/8 частину спадкового майна у вигляді земельної ділянки площею 1,6648 га., розташованої на території Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 764187 та земельної ділянки площею 1,0599 га., розташованої на території Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 764188 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

10.08.2012 р. державний нотаріус Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори Коляденко Я.В. видав позивачеві ОСОБА_9 два свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 7/8 частин кожної із спірних земельних ділянок. У свідоцтвах зазначено, що 1/8 частка вказаного спадкового майна успадкована ОСОБА_3 на підставі зазначеного вище рішення суду.

25.12.2012 р. на ім»я відповідачки ОСОБА_3 виготовлені два державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 1,0599 га. серії ЯЙ № 922744 та площею 1,6648 га. серії ЯЙ № 922743. Підставою видачі державних актів зазначене те ж рішення суду від 09.12.2009 р. у справі № 2-1211.

Таким чином державний нотаріус та працівники землевпорядної організації, яка виготовила державні акти на замовлення відповідачки ОСОБА_3, не однаково тлумачили рішення суду.

Представник відповідача ОСОБА_4 пояснив, що договір із землевпорядною організацією на виготовлення державних актів його довірителька уклала в серпні 2012 р., а у вересні 2012 р. вона зверталася до суду за роз»ясненням резолютивної частини рішення, однак в подальшому провадження за її заявою було закрите.

Сторонами визнано, що до спадкового майна померлої окрім зазначених земельних ділянок належить житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами під номером 22, що знаходиться в с. Дівички по вул. Жовтневої революції (бувша Дружби), грошові вклади та право на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і ведення особистого селянського господарства, які знаходяться за тією ж адресою.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 у встановлений законом строк прийняла спадщину і не відмовилася від права на спадкування іншого майна померлої ОСОБА_5 Таким чином вона має право на 1/8 частину і в іншому майні, що входить до спадкової маси померлої.

Провести в даний час поділ спадкового майна не вбачається можливим. Таким чином усна домовленість, яка існувала між спадкоємцями (про виділ відповідачці земельних ділянок, а позивачеві всього іншого спадкового майна) не може бути реалізованою.

Зі змісту рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 09.12.2009 р. вбачається, що у ході розгляду справи не встановлювався весь обсяг спадкового майна та не проводилася його оцінка, в позовній заяві відсутнє посилання на положення ч.2 ст.1278 ЦК України і не йшлося про виділ частки ОСОБА_3 в натурі.

Тому суд вважає правильним тлумачення рішення суду нотаріусом, яке зводиться до того, що позивач ОСОБА_9 має право на 7/8 частин в усьому спадковому майні, а відповідач ОСОБА_3 - на 1/8 його частину.

Таким чином суд дійшов до висновку, що державні акти на спірні земельні ділянки на ім»я відповідача ОСОБА_3 виготовлені безпідставно.

Вказаний висновок підтверджуються і висновком колегії суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного Суду Київської області, який вона зробила в ухвалі від 10.01.2012 р., розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 11 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка зазначила таке: «Судом встановлено, що відповідно до рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2009 року, яке набрало законної сили, за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/8 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: на 1/8 частини земельних ділянок площею 1,6648 га та площею 1,0599 га, розташованих на території Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району».

Суд дійшов до висновку, що відповідачка ОСОБА_3, виготовивши на своє ім»я державні акти на право власності на земельні ділянки, в яких їй належить лише 1/8 частина, порушила право позивача ОСОБА_9, який успадкував 7/8 частин цих земельних ділянок, оскільки він позбавлений можливості виготовити державні акти на успадковане ним майно та здійснювати право володіння ним.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з положеннями ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

На підставі встановлених обставин справи та норм чинного земельного законодавства суд дійшов до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав щодо визнання недійсними державних актів на земельні ділянки, видані відповідачеві та скасування їх державної реєстрації, не суперечить ст. 152 ЗК України, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Задовольняючи ці вимоги позивача, суд відновлює його право на успадковане ним майно.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати в розмірі 243,6 грн.

На підставі ст.328 Цивільного кодексу України, ст.152 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст.10,60,209- 214 ЦПК України , суд

вирішив:

Позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3, Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками задовольнити.

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані ОСОБА_3 25 грудня 2012 року:

серії ЯЙ № 922744 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,0599 га., кадастровий номер 3223382000:02:004:0125 та

серії ЯЙ № 922743 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,6648 га., кадастровий номер 3223382000:03:001:0067, розташовані на території Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та скасувати їх державну реєстрацію.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 понесені ним судові витрати на оплату судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано в установлений строк.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя К. М. Овдієнко