Рішення

від 09.04.2014 по справі 903/252/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 квітня 2014 р. Справа № 903/252/14 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від позивача: - Молящий В.М. - представник (дов. № 03/01 від 03.01.2013 р.)

від відповідача: - н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група" до товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон-Сервіс" про стягнення 26 965,52 грн.

В судовому засіданні 09.04.2014 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група" звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон-Сервіс" про стягнення 26 965,52 грн.

Позов мотивувало тим, що у жовтні - грудні 2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Домініон-Сервіс" подавало заяви на перевезення вантажів у міському, міжміському та міжнародному сполученні.

Відповідно до заявок товариство з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група" за період жовтень - грудень 2013 р. надало відповідачу послуги по перевезенню на загальну суму 34 700 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група" були виставлені відповідні рахунки по оплаті, а саме: № ТГ08/11-00003 від 29.10.2013 р. на суму 7 000 грн., № Т-14/11-00004 від 14.11.2013 р. на суму 6 000 грн., № ТГ-19/11-00008 від 19.11.2013 р. на суму 6 500 грн., № ТГ-26/11-00010 від 26.11.2013 р. на суму 4 200 грн., № ТГ-03/12-00008 від 03.12.2013 р. на суму 4 000 грн., № ТГ-11/12-00003 від 11.12.2013 р. на суму 4 000 грн., № ТГ-16/12-00005 від 16.12.2013 р. на суму 3 000 грн.

Відповідачем частково здійснено оплату за надані послуги, а саме 8 000 грн.

На момент звернення до суду відповідач своїх зобов'язань перед позивачем не виконав.

Беручи до уваги викладене просить суд стягнути на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон-Сервіс" 26 965,52 грн., з них: 26 700 грн. - сума основного боргу; 200,12 грн. - 3% річних; 65,40 грн. - індекс інфляції.

26.03.2014 р. ухвалою суду було відкладено розгляд справи у зв'язку з поданим клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи та з метою повного та всебічного розгляду справи.

09.04.2014 р. представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, на виконання вимог ухвали суду подав документи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.77).

Явка сторін обов'язковою не визнавалась. Суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутністю відповідача, за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.10.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група" та товариством з обмеженою відповідальністю "Домініон-Сервіс" укладено договір № 01/15 на перевезення вантажів у міському, міжміському та міжнародному сполученні (а.с. 81-85).

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Між сторонами зобов'язання виникли з договору № 01/15 від 15.10.2013 р.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язався доставити автомобільним транспортом довірений йому відповідачем вантаж. Відповідач в свою чергу зобов'язався оплатити послуги позивача.

Згідно п. 2 договору, невід'ємною частиною договору є заявка, підписана керівником або уповноваженим представником перевізника та замовника, скріплена печатками сторін.

Факт надання послуг позивачем підтверджується копіями заявок та міжнародних товарно-транспортних накладних (в судовому засіданні досліджувались оригінали документів):

- заявка на перевезення вантажу б/н від 29.10.2013 р. (а.с. 14);

- міжнародна товарно-транспортна накладна СМК № 002701 (а.с. 15);

- заявка на перевезення вантажу б/н від 08.11.2013 р. (а.с. 19);

- міжнародна товарно-транспортна накладна СМК № 002732 (а.с. 20);

- заявка на перевезення вантажу б/н від 13.11.2013 року (а.с. 23);

- міжнародна товарно-транспортна накладна СМК № 002743 (а.с. 24);

- заявка на перевезення вантажу б/н від 20.11.2013 року (а.с. 27);

- міжнародна товарно-транспортна накладна СМК № 002417 (а.с. 28);

- заявка на перевезення вантажу б/н від 26.11.2013 року (а.с. 31);

- міжнародна товарно-транспортна накладна СМК № 002794 (а.с. 32);

- заявка на перевезення вантажу б/н від 03.12.2013 року (а.с. 34);

- міжнародна товарно-транспортна накладна СМК № б/н (а.с. 35);

- заявка на перевезення вантажу б/н від 09.12.2013 року (а.с. 38);

- міжнародна товарно-транспортна накладна СМК № б/н (а.с. 39).

За результатами перевезення позивачем виставлені відповідні рахунки по оплаті, а саме: № ТГ08/11-00003 від 29.10.2013 р. на суму 7 000 грн., № Т-14/11-00004 від 14.11.2013 р. на суму 6 000 грн., № ТГ-19/11-00008 від 19.11.2013 р. на суму 6 500 грн., № ТГ-26/11-00010 від 26.11.2013 р. на суму 4 200 грн., № ТГ-03/12-00008 від 03.12.2013 р. на суму 4 000 грн., № ТГ-11/12-00003 від 11.12.2013 р. на суму 4 000 грн., № ТГ-16/12-00005 від 16.12.2013 р. на суму 3 000 грн.

Факт виконання позивачем свого зобов'язання за договором підтверджується також актами надання послуг: № 8/11-003 від 08.11.2013 р., № 14/11-004 від 14.11.2013 р., № 19/11-008 від 19.11.2013 р., № 26/11-010 від 26.11.2013 р., № 3/12-008 від 03.12.2013 р., № 11/12-003 від 11.12.2013 р., № 16/12-005 від 16.12.2013 р (а.с.17,21,25,29,36).

Акти надання послуг складені на підставі договору № 01/10 від 15.10.2013 р. та на підставі виставлених рахунків підписувались сторонами після виконання позивачем послуг. Це свідчить про визнання відповідачем факту надання йому послуг згідно договору перевезення № 01/10 від 15.10.2013 р.

03.02.2014 р. позивач направив відповідачу претензію по сплаті заборгованості в розмірі 28 700 грн. за надані послуги з перевезення вантажу (а.с. 10). Однак відповідач жодним чином не відреагував на претензію, борг до даного часу не погашений, про що свідчить довідка № 366 від 09.04.2014 р. (а.с. 93).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься у ст. 526 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності до п. 5.4 укладеного між сторонами договору передбачено, що відповідач повинен оплати послуги протягом 5 банківських днів з моменту одержання рахунку-фактури. За затримку в оплаті відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу, встановлений індекс інфляції а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 200,12 грн., та втрати від інфляції у розмірі 65,40 грн. варто зазначити, що дані суми судом перевірені, підставні та підлягають до стягнення з відповідача.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем та не неналежне виконання відповідачем умов договору, отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору, в сумі 1 827,00 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 39, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 625, 629, 909 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон-Сервіс" (45601, Волинська область, Луцький район, с. Липини, вул. Теремнівська, 89В, ЄДРПОУ 35576968) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група" (81053, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Івана Мазепи, 18, ЄДРПОУ 30484307) заборгованості в розмірі 26 965 (двадцять шість тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять грн.) 52 коп., з них: (26 700 грн. - сума основного боргу; 200,12 грн. - три проценти річних; 65,40 грн. - інфляційні втрати) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень грн.) 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено

та підписано 10.04.14 р.

Суддя І. О. Гарбар