Рішення

від 07.04.2014 по справі 922/678/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р.Справа № 922/678/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестінг Плюс", м. Харків до Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод", м. Харків про стягнення коштів у сумі 12 915,37 грн. за участю представників сторін:

позивача - Чайка І.І., довіреність від 25 лютого 2014 року; Черняк І.Ю., керівник

відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рестінг Плюс", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод", м. Харків, заборгованості у розмірі 12 915,37 грн., з яких: основна заборгованість у сумі 12 000,00 грн. та 3 % річних у розмірі 915,37 грн. Також до стягнення з відповідача заявлені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання юридичних послуг від 26 грудня 2011 року в частині повної та своєчасної оплати наданих за договором послуг, у зв'язку з чим, позивачем, окрім суми основного боргу у розмірі 12 000,00 грн., нараховано відповідачу, на підставі ст. 625 ЦК України, 3 % річних у сумі 915,37 грн. В якості правових підстав позову вказує на приписи ст.ст. 20, 193, 224 ГК України, ст.ст. 622, 625 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 лютого 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/678/14 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 17 березня 2014 року.

13 березня 2014 року до господарського суду Харківської області від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. № 8393), вмотивована неможливістю представника відповідача прибути в засідання суду, призначене на 17 березня 2014 року об 11:10, оскільки він братиме участь в судовому засіданні, що відбудеться 17 березня 2014 року о 10:40 в Харківському апеляційному господарському суді (справа № 22ц/790/928/14). Суд долучив заяву відповідача до матеріалів справи.

14 березня 2014 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшли пояснення по справі (вх. № 8569), які долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання з'явився представник позивача та залишив питання про вирішення заяви відповідача на розсуд суду; позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 березня 2014 року відмовлено в задоволенні заяви відповідача про відкладення розгляду справи; розгляд справи відкладено на 07 квітня 2014 року.

04 квітня 2014 року до господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11442), який долучено судом до матеріалів справи.

В судове засідання 07 квітня 2014 року з'явився представник позивача, який звернувся до суду з усним клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень та калькуляції вартості юридичних послуг, усне клопотання задоволено судом - документи долучено до матеріалів справи з подальшою реєстрацією через канцелярію суду; позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, всіх витребуваних судом документів не надав.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

26 грудня 2011 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Рестінг Плюс" (виконавець) та відповідачем - Комунальним підприємством "Харківський вагоноремонтний завод" (замовник) було укладено договір про надання юридичних послуг.

Відповідно до пункту 1.1 договору, предметом даного договору є надання виконавцем юридичних послуг по супроводженню справи в адміністративних судах щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова № 0011731510 від 23 листопада 2011 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 1 039 585,00 грн. та податкового повідомлення-рішення ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова № 0011741510 від 23 листопада 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 380 257,00 грн.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що за послуги, що надаються виконавцем згідно з цим договором, замовник сплачує на поточний рахунок виконавця грошову винагороду в розмірі, який визначається під час підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

У відповідності до пунктів 6.1-6.3 договору, на посвідчення факту надання послуг за договором, сторони складають акт приймання-передачі юридичних послуг. Сторони підписують акт прийому-передачі юридичних послуг одразу після вступу в законну силу рішення суду про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова № 0011731510 від 23 листопада 2011 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 1 039 585,00 грн. та податкового повідомлення-рішення ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова № 0011741510 від 23 листопада 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 380 257,00 грн. Замовник протягом 30 днів з моменту підписання акту прийому-передачі юридичних послуг зобов'язаний сплатити виконавцеві грошову суму, вказану під час підписання у відповідності до пункту 5.1 договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав передбачені договором про надання юридичних послуг від 26 грудня 2011 року зобов'язання перед відповідачем, про що свідчить акт прийняття-передачі юридичних послуг від 28 березня 2012 року на загальну суму 30 000,00 грн., проте відповідач надані позивачем послуги оплатив лише частково у сумі 18 000 грн., що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем за договором у сумі 12 000 грн.

Нездійснення відповідачем оплати вартості наданих позивачем послуг зумовило звернення останнього із позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, за приписами ст. 902 вказаного Кодексу, виконавець повинен надати послугу особисто та згідно ст. 903 ЦК України має право на відплату - якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, дослідивши умови договору, суд вважає, що договір про надання юридичних послуг від 26 грудня 2011 року за своєю правовою природою є договором про надання послуг та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання юридичних послуг від 26 грудня 2011 року не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 12 000,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача за неповну та несвоєчасну оплату виконаних за договором послуг 3 % річних у сумі 915,37 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3 % річних за період з 28 квітня 2012 року по 25 лютого 2014 року у сумі 915,37 грн. заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1 827,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод", 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 96 (в тому числі з р/р 2600830121917 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 34859507) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рестінг плюс", 61022, м. Харків, вул. Сумська, 39 (р/р 2600365366 у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 34631053) 12 000,00 грн. основної заборгованості, 915,37 грн. річних та 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 09.04.2014 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/678/14