Постанова

від 08.04.2014 по справі 916/3496/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р.Справа № 916/3496/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів : Ярош А.І., Головей В.М.

(відповідно до розпорядження голови суду від 26.02.2014р. №166 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Максіміхіній Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталка-Торгцентр"

на рішення господарського суду Одеської області від 10 лютого 2014 року

по справі №916/3496/13

за позовом Дочірнього підприємства "Асканія Дістріб'юшн Південь"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталка-Торгцентр"

про стягнення 75695,77 грн.

В С Т А Н О В И В:

ДП "Асканія Дістріб'юшн Південь" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Наталка-Торгцентр" про стягнення 75695,77 грн., з яких: 72367,11 грн. основної заборгованості та 3328,66 грн. пені.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10 лютого 2014 року у справі №916/3496/13 (суддя Д'яченко Т.Г.) позовні вимоги ДП "Асканія Дістріб'юшн Південь" задоволено: з відповідача на користь позивача стягнуто 72367,11 грн. основної заборгованості, 3328,66 грн. пені та 1720,50 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи наявності поставки позивачем відповідачу належної товару та існування заборгованості за ТОВ "Наталка-Торгцентр" по оплаті вартості отриманого товару. Разом з тим, господарський суд першої інстанції пройшов до висновку, що розрахунок пені позивача здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та вимоги щодо їх стягнення підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (ТОВ "Наталка-Торгцентр") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ДП "Асканія Дістріб'юшн Південь" відмовити у повному обсязі, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

У судове засідання представник відповідача (ТОВ "Наталка-Торгцентр") не з'явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.02.2014р.

Представники позивача (ДП "Асканія Дістріб'юшн Південь") у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.02.2014р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ "Наталка-Торгцентр" за відсутністю представників сторін у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2013р. між ДП "Асканія Дістріб'юшн Південь" (постачальник, позивач) та ТОВ „Наталка - Торгцентр" (покупець, відповідач) було укладено договір поставки №Ю-33 (далі за текстом - договір поставки), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати якісні продовольчі та/або не продовольчі товари.

Згідно з п.п. 4.6, 4.8 договору поставки приймання-передача товару покупцю здійснюється на підставі накладних, які підписуються у двох примірниках представниками обох сторін, наділених відповідними повноваженнями. Право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару. Датою фактичної передачі товару вважається дата підписання накладної.

За п. 5.5 договору поставки товар, що поставляється за даним договором, підлягає оплаті в порядку відстрочки платежу протягом 60 календарних днів з дати фактичної передачі товару.

Пунктом 6.1 договору поставки передбачено, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочки.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.05.2014р. (п.7.1. договору).

На виконання умов договору поставки за період з 29.04.2013р. по 29.08.2013р. ДП "Асканія Дістріб'юшн Південь" було передано у власність ТОВ "Наталка-Торгцентр" товар на загальну суму 113299,42 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних, залучених до матеріалів справи (а.с. 16-41), які від імені відповідача підписані його представниками та скріплені штампами та печатками відповідача.

Згідно із накладними на повернення товару №211 від 12.09.2013р., №212 від 12.09.2013р., №213 від 12.09.2013р., №214 від 12.09.2013р. (а.с. 60 - 63) відповідачем було повернуто на користь ДП "Асканія Дістріб'юшн Південь" частину придбаного протягом спірного періоду товару, у зв'язку з чим, загальна вартість придбаного ТОВ „Наталка - Торгцентр" у позивача на виконання умов договору поставки товару протягом спірного періоду складає 102367,11 грн.

Відповідачем отриманий товар було оплачено частково, на суму 30000 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою з особового рахунку позивача (а.с. 67) та не спростовується відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами по справі було складено акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013р. по 12.12.2013р., відповідно до якого за відповідачем визнається заборгованість за оплату поставленого товару у розмірі 72367,11 грн.

Вищенаведене стало підставою для звернення ДП "Асканія Дістріб'юшн Південь" до господарського суду Одеської області з відповідною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Щодо позовних вимог ДП "Асканія Дістріб'юшн Південь" в частині стягнення з відповідача 72367,11 грн. основної заборгованості, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

За ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтями 32-34 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, на підтвердження відсутності у відповідача заборгованості за спірним договором у розмірі 72367,11 грн., або на підтвердження погашення відповідної заборгованості.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, матеріали та обставини справи, враховуючи, що факт отримання відповідачем від позивача спірного товару на суму 113299,42 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме товарними накладними, приймаючи до уваги часткову оплату та повернення товару відповідачем, враховуючи підписаний сторонами по справі акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого за відповідачем наявна заборгованість на користь позивача у розмірі 72367,11 грн., апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ДП "Асканія Дістріб'юшн Південь" в частині стягнення з відповідача 72367,11 грн. основної заборгованості, з огляду на їх обґрунтованість, доведеність та правомірність.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника, що акт звірки взаєморозрахунків підписаний з боку відповідача особою, яка не мала відповідних повноважень на підписання такого акту, оскільки на даному акті наявний відтиск печатки підприємства, а враховуючи приписи Інструкції „Про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів" відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, несе повну відповідальність за законність користування його печаткою, а також особисто відповідає за її використання, в тому числі за засвідчення актів звірки взаєморозрахунків.

Також апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника, що позивачем порушено права відповідача через незастосування заходів досудового врегулювання спору між сторонами, оскільки досудове врегулювання спорів є правом, а не обов'язком сторін.

Щодо позовних вимог ДП "Асканія Дістріб'юшн Південь" в частині стягнення з ТОВ "Наталка-Торгцентр" пені в розмірі 3328,66 грн., апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

За умовами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Також, відповідно до ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що такий розрахунок здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а вимоги щодо стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що з ТОВ "Наталка-Торгцентр" на користь позивача підлягають стягненню 3328,66 грн. пені.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах було задоволено позовні вимоги ДП "Асканія Дістріб'юшн Південь" в повному обсязі.

Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталка-Торгцентр" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 10 лютого 2014 року у справі №916/3496/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталка-Торгцентр" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 10 квітня 2014 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов А.І. Ярош В.М. Головей