Постанова

від 20.03.2014 по справі 804/3210/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 р. Справа № 804/3210/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріБоженко Наталії Василівни Савчук Ю.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУМ в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "СТРОЙГРУПП" про стягнення заборгованості в сумі 1 076,25 гривень, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СТРОЙГРУПП», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 076,25 грн..

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок несвоєчасної сплати податкового зобов'язання у відповідача виник податковий борг з податку на додану вартість.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції на адресу відповідача, яку повернуто до суду з відміткою пошти «адресат вибув». Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам - за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СТРОЙГРУПП» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області, як платник податків.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області проведено невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СТРОЙГРУПП», за результатами якої складено акт від 29.01.2013 року №250/15-2/35984615.

За висновками контролюючого органу, викладеними в цьому акті, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002021502 від 21.03.2013 року, яким визначено грошове зобов'язання в сумі 1800 гривень та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмір 450 грн., яке було направлено на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Всупереч вимогам чинного законодавства у сфері оподаткування, вказана сума податкового зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СТРОЙГРУПП» погашено не було.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СТРОЙГРУПП», було винесено податкову вимогу від 17.06.2013 року № 233-19 з податку на додану вартість на суму 1076,25 грн., яка була направлена на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із вимогами п. 42.2 ст. 42 Податкового Кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Податкове повідомлення-рішення та вимога відповідачем не оскаржувались, відповідних доказів суду не надано.

Пунктом 59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СТРОЙГРУПП» складає 1076,25 грн., про що свідчить довідка розрахунків з бюджетом.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пп.20.1.18, 20.1.28, п.20.1, ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

На підставі п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу в повному обсязі відповідачем не сплачена, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СТРОЙГРУПП» про стягнення заборгованості в розмірі 1 076,25 грн. - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СТРОЙГРУПП» (код ЄДРПОУ 35984615) до державного бюджету податковий борг у сумі 1 076 (одна тисяча сімдесят шість) гривень 25 коп..

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко