Рішення

від 31.03.2014 по справі 924/141/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" березня 2014 р.Справа № 924/141/14

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Міського комунального підприємства „Хмельницькводоканал" м.Хмельницький

до Хмельницької об'єднаної технічної школи товариства сприяння обороні України м. Хмельницький

про стягнення 10 611,85грн., з яких 9 997,58грн. заборгованості за надані послуги водовідведення, 36,95грн. пені, 119,58грн. інфляційних, 457,74грн. 3% річних.

Представники сторін:

від позивача Судома О.О. - представник за довіреністю №6634 від 25.11.13р.

від відповідача Говорецький А.Б. - за довіреністю №102 від 20.06.2013р.

Рішення приймається 31.03.2014року, оскільки в засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору:

Позивач - Міське комунальне підприємство "Хмельницькводоканал" м.Хмельницький звернувся до суду із позовом до Хмельницької об'єднаної технічної школи товариства сприяння обороні України м. Хмельницький про стягнення 10 611,85грн., з яких 9 997,58грн. заборгованості за надані послуги водовідведення, 36,95грн. пені, 119,58грн. інфляційних, 457,74грн. 3% річних.

Відповідач позовні вимоги не визнав. Відзиву на позов не подав. Однак ним подано заяву про застосування строку позовної давності. Крім того, він повідомив, що позивачем безпідставно включено в суму позовних 1994,75грн. плати за водокористування з централізованого водопроводу, оскільки в змісті позовної заяви позивач вказаний вид послуг він не зазначав. Тобто, позивач не визначав вказану суму вимог, як предмет позову.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

12.11.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 61 на надання послуг юридичним особам з постачання холодної води і водовідведення. Згідно даного договору виконавець (позивач) зобов'язується надавати споживачеві (відповідачу) вчасно та відповідної якості послуги з постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 5 договору плата за надані послуги справляється за показаннями засобів обліку води.

В п. 6 зазначеного договору визначено додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення споживач, що має роздільну систему каналізації, сплачує 20% від розрахункових об'ємів стічних вод з території S=26000 м кв., що займає споживач за нормами БніП 2.04.03.-85 "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди" та даними гідрометеослужби. Пунктами 7, 8 договору передбачено, що розрахунковий період оплати наданих послуг -календарний місяць. Платежі вносяться на підставі рахунків виконавця не пізніше 3-х днів з моменту одержання рахунку. Термін подання відомостей про спожиті послуги та отримання рахунку споживачем у виконавця -12 число розрахункового місяця.

Згідно з п. 24.2 договору споживач несе відповідальність за порушення термінів виконання зобов'язання щодо оплати обов'язкових платежів за надані виконавцем послуги: стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки згідно чинного законодавства.

12 грудня 2011р. між Міським комунальним підприємством „Хмельницькводоканал" м.Хмельницький (Виконавець) та Хмельницькою об'єднаною технічною школою товариства сприяння обороні України (Споживач) укладено договір про надання послуг юридичним особам з водовідведення.

Згідно п. 1 Договору Виконавець зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з водовідведення, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

В п. 3 договору визначено, що Тарифи на послуги для інших споживачів становлять: з водовідведення 3,28грн./м 3 відповідно до постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011р. № 173, які діють з 01.10.2011р.

Додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі

водовідведення Споживача або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на

території S=26000м 2 Споживача, у мережі водовідведення Виконавця, приймається на підставі результатів відповідних досліджень. Нарахування здійснюються згідно протоколу .

В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається:

а) при загальносплавній системі водовідведення - відповідно до площі території, що займає Споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 „Правила контролю за відведенням дощових і снігових вод з територіїй міст і промислових підприємств" та даними гідрометслужби;

б) при роздільній системі водовідведення - у розмірі 20% від додаткового обсягу стічних вод, розрахованого згідно з підпунктом „а" цього пункту (пункт 6 Договору).

Відповідно до п. 8 Договору платежі вносяться на підставі рахунків Виконавця не пізніше 3- х днів з моменту одержання рахунку. Термін отримання рахунку у Виконавця - 12 число розрахункового місяця.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

За змістом ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст.181 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 9997,58грн. З розрахунку, наданого позивачем вбачається, що у суму позовних вимог ним включено плату за стоки побутові, які утворилися в результаті споживання власної води, плату за зливові стоки, плату за стоки побутові з використанням води з централізованого водопроводу та плату за водокористування з централізованого водопроводу.

При визначенні розміру плати за зливові стоки позивач користувався Державним стандартом України (ДСТУ 3013-95), затверджені „Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств".

Згідно п.3.2. Правил підприємства, організації, установи, а також юридичні та фізичні особи несуть відповідальність за забруднення водних об'єктів дощовими та сніговими стічними водами, що утворюються на закріплених за ними територіях проммайданчиків і населених пунктів, відповідно до чинного законодавства. Розраховуючи об'єм дощових стічних вод, за коефіцієнт стоку беруть середнє значення коефіцієнтів, що їх визначають для поверхонь різних видів чи населених пунктів у цілому.

Обчислення додаткового обсягу стічних вод, що неорганізовано потрапляє, у періоди дощів та сніготанення, в мережі водовідведення споживачів через колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживача, у мережі водовідведення МКП „Хмельницькводоканал" проводиться за затвердженою Методикою від 09.01.2009 року №06.

Судом встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 9 997,58грн. згідно договору № 61 від 12.11.2007 року та Договору №61 від 12.12.2011р.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності.

Позивач в свою чергу подав заяву про поновлення строку позовної давності стосовно стягнення боргу.

Згідно розрахунку позивачем сума заборгованості визначалась з врахуванням періоду лютий 2010р. по липень 2013р.

Крім того, судом враховується те, що рахунки, які виставлялись позивачем щомісячно частково оплачувались відповідачем.

В Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29 травня 2013р. „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Стосовно підприємства (установи, організації) зазначені обставини не можуть братися судом до уваги, оскільки за відсутності (в тому числі й з поважних причин) особи, яка представляє його в судовому процесі, відповідне підприємство (установа, організація) не позбавлене права і можливості забезпечити залучення до участі у такому процесі іншої особи; відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах.

Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Відповідна ініціатива може виходити й від інших учасників судового процесу, зокрема, прокурора, який не є стороною у справі.

Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

Суд приймає до уваги те, що позивач є комунальним підприємством (копія свідоцтва про державну реєстрацію), а також те, що встановлені для підприємства тарифи є збитковими і не відповідають понесеним підприємством затратам. Дані обставини ставлять підприємство в важкий фінансовий стан, що істотно утруднює своєчасне подання позову.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку позовної давності поважними, а порушене право позивача підлягає судовому захисту.

Доводи відповідача проте, що позивачем не обгрунтовано заявлено заборгованість за водокористування в сумі 1994,75коп., оскільки предметом позову є стягнення лише плати за стоки судом відхиляються.

По-перше, у позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по договору №61, відповідно до якого надаються послуги з водопостачання.

Крім того, позивачем долучено рахунки - фактури, у яких включено суми оплат за водопостачання (додаткові пояснення позивача).

Поряд з цим, зазначену суму включено в суму позовних вимог, про що свідчить розрахунок позивача.

Сам факт не відсутності окремого посилання на вказану суму в описовій частині тексту позовної заяви не свідчить що вона не входить в предмет позову.

Статтями 546 та 549 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивачем заявлено до стягнення 991,15грн. пені.

При вирішенні питання щодо стягнення штрафних санкцій суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (ст. 611 Кодексу).

Пунктом 24.3. Договору від 12.12.2011р. передбачено, що за порушення термінів виконання зобов'язання щодо оплати обов'язкових платежів за надані Виконавцем послуги стягується пеня в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення.

Аналогічне положення міститься у пункті 24.2 договору від 12.11.2007р.

Позивачем за порушення строків оплати нараховано 36,95грн. пені.

Крім цього, відповідно до ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 457,74грн. 3 % річних та 119,52грн. інфляційних.

Перевіривши правомірність нарахування зазначених сум, суд вважає, що вони визначені в межах вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позов Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" м.Хмельницький до Хмельницької об'єднаної технічної школи товариства сприяння обороні України м. Хмельницький про стягнення 10 611,85грн. підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.44-49, ст.ст.84,.85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" м.Хмельницький до Хмельницької об'єднаної технічної школи товариства сприяння обороні України м. Хмельницький про стягнення 10 611,85грн. задоволити.

Стягнути з Хмельницької об'єднаної технічної школи товариства сприяння обороні України (м. Хмельницький, проспект Миру, 63, код 02723180) на користь Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" (м.Хмельницький, вул. Водопровідна, 75, код 03356128) - 9 997 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім гривень)грн.58коп. заборгованості, 36 (тридцять шість гривень)грн.95коп. пені, 119 (сто дев'ятнадцять гривень)грн.58коп. інфляції, 457 (чотириста п'ятдесят сім гривень)грн.74коп. 3% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень)грн. судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 07.04.2014р.

Суддя В.О. Шпак

Віддруковано 3 примірника: 1 - позивачу; 2 - відповідачу; 3 - до справи.