Постанова

від 04.04.2014 по справі 813/8373/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2014 року Справа № 813/8373/13-а

15 год. 47 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача Андріїв Д.М.,

від відповідача Лукіна К.О., Юрчак Ю.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ГалТеплоСервіс» про зобов'язання вчинити дії Державну податкову інспекцію у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Суть справи.

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «ГалТеплоСервіс» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області з вимогою зобов'язати відповідача відновити у електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які ПП «ГалТеплоСервіс» задекларувало за рахунок податкових накладних виписаних ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» на загальну суму 750608,60 грн. та задекларовані суми податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних ПП «ГалТеплоСервіс» підприємствам-покупцям в розмірі 750608,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем перевірки, без прийняття податкових повідомлень-рішень, внесено на підставі акта перевірки до системного продукту АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» коригування задекларованих позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Оскільки висновки відповідача викладені в акті перевірки є необґрунтованими, безпідставними та такими що не відповідають фактичним обставинам справи, позаяк господарська діяльність з контрагентами позивача товариством з обмеженою відповідальністю «Укрміксі», товариством з обмеженою відповідальністю «Конді 50», товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Адена» підтверджуються усією необхідною первинною документацією, оформленою належним чином, то дії відповідача, що полягають у самостійному коригуванні податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість є протиправними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, поясненнях по справі за вх. № 42476 від 25.11.2013 року /Т.І, а.с.40-44/, просив позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили повністю із підстав, викладених у письмових запереченнях /Т.IV, а.с.213-214/, зазначили, що перевірка проведена у порядку визначеному чинним податковим законодавством, викладені в акті перевірки висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, відтак порушень прав позивача при проведенні перевірки та оформленні її результатів не допущено. Зокрема ствердили, що між позивачем та вищевказаними контрагентами здійснювалися господарські операції, що не мали товарного характеру, з огляду на те, що факт передачі товару від продавця до покупця не можливо встановити через відсутність (не наданням до перевірки) акті приймання - передачі товарно-матеріальних цінностей (робіт/послуг), довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а відтак не спричиняли реального настання правових наслідків. Просили у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Суд, заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в:

ПП «ГалТеплоСервіс» згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстроване 04.02.2006 року з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 34069814 /Т.ІІІ, а.с.59/. Позивач має дозвіл на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури відповідно до ліцензії № 587940 /Т.V, а.с.104-105/ та дозволами на виконання робіт та їх початок / Т.V, а.с.102,103/.

Відповідачем проведено невиїзної позапланову документальну перевірку ПП «ГалТеплоСервіс» (код ЄДРПОУ 34069814) з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Укрміксі» (ЄДРПОУ 38148281) за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року, ТОВ «Конді 50» (ЄДРПОУ 38149196) за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року, ТОВ «Будівельна компанія «Адена» (код ЄДРПОУ 37634172) за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт № 101/2211/34069814 від 30.08.2013 року /Т.І, а.с.9-31/.

В акті зафіксовано порушення ПП «Галтеплосервіс»:

- п.185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит на суму 750608, 60 грн. з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року, а саме в вересні 2012 року - 73542, 85 грн., в жовтні 2012 року - 22799, 35 грн., в листопаді 2012 року - 29859, 91 грн., в грудні 2012 року - 624406, 49 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 1881. Ст. 188, п. 186.1 ст. 186, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, завищено податкові зобов'язання всього в сумі 750608, 60 грн. в тому числі за вересень 2012 року - 73542, 85 грн., за жовтень 2012 року - 22799, 35 грн., за листопад 2012 року - 29859, 91 грн., за грудень 2012 року - 624406, 49 грн.

Зміст вищевказаних правопорушень полягає у не підтвердженні позивачем господарських операцій з ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «Конді 50» та ТзОВ «Будівельна компанія «Адена».

Зокрема, вищевказані висновки ґрунтуються на:

- акті ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 17.05.2013 року № 1695/22-3/38149196 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Конді 50» податковий номер 38149196 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2012 року - 31.03.2013 року» /Т.V, а.с.17-24/;

- акті ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 03.04.2013 року № 1242/22-10/38148281 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Укрміксі» (код ЄДРПОУ 38148281) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2012 року по 28.02.2013 року» /Т. V, а.с.1-16/;

- акті ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 15.02.2013 року № 284/22-3/37634172 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» (код ЄДРПОУ 37634172) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року - 28.02.2013 року» /Т. V, а.с.25-47/.

Відповідно до цих актів встановлено відсутність реальної можливості отримання товарів, робіт, послуг, такі операцій між ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «Конді 50», ТзОв «БК «Адена» та контрагентів-покупців не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання чи продажу товарів. В ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку із відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування , зберігання товарів, а відтак не спричиняли реального настання правових наслідків.

Складений за результатами перевірки акт відповідачем внесено до програмного продукту АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та проведено відповідні коригування задекларованих позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на дододану вартість, а саме зменшено суми податкового кредиту, які ПП «ГалТеплоСервіс» задекларувало за рахунок податкових накладних, виписаних ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» на загальну суму 750608, 60 грн., та задекларовані суми податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних ПП «ГалТеплоСервіс» підприємствам-покупцям розмірі 750608, 60 грн., що підтверджується витягами з АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» /Т. V, а.с.79-84/.

З пояснень представника позивача, ПП «ГалтеплоСервіс» його контрагенти повідомили йому про внесення вищевказаного акту перевірки до системного продукту АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Не погоджуючись із висновками відповідача зафіксованими в акті перевірки, а також із діями відповідача по самостійному коригуванні податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість, ПП «ГалТеплоСервіс» звернулося із адміністративним позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року визначено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із п.5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Згідно із п.6.2 Порядку, виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Судом з матеріалів справи встановлено, що ПП «ГалТеплоСервіс» (Виконавець) та ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» (Замовник) уклали ряд договорів про виконання робіт: №10/385 від 19.07.2012 року /Т.ІІІ, а.с.65-66/; № 22 від 12.11.2012 року /Т.ІІІ, а.с.77-78/; № 12 від 17.09.2012 року /Т.ІІІ, а.с.94-95/; № 11/449 від 13.08.2012 року /Т.ІІІ, а.с.115-116/; № 14 від 28.09.2012 року /Т.ІІІ, а.с.133-134/; договір № 16 від 30.10.2012 року /Т.ІІІ, а.с.163-164/; № 17 від 30.10.2012 року /Т.ІІІ, а.с.186-187/; № 18 від 30.10.2012 року /Т.ІІІ, а.с.196-197/; № 19 від 08.10.2012 року /Т.IV, а.с.1-2/; № 21 від 12.11.2012 року /Т. IV, а.с.10-11/; 25 від 12.12.2012 року /Т. IV, а.с.19-20/; № 24 від 12.12.2012 року /т IV, а.с.29-30/.

Також, судом з матеріалів справи встановлено, що на виконання вищевказаних договорів залучені контрагенти ТзОВ «Конді 50», ТзВО «Укрміксі», а також ТзОВ «Будівельна компанія «Адена».

Щодо господарських операцій між ТзОВ «Конді 50» судом встановлено наступне.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також Довідкою АА № 636035 з Єдиного державного реєстру з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) зареєстроване як юридична особа 05.04.2012 року з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 38149196 /Т.V, а.с.63, 64/. Підприємство взяте на облік в органах державної податкової служби 09.04.2012 року за № 61976 та відповідно до Свідоцтва № 200053845 зареєстроване платником податку на додану вартість 25.06.2012 року /Т.V, а.с.61, 62/.

Між ПП «ГалТеплоСервіс» та ТзОВ «Конді 50» укладено договори поставки товару № 28/08/12 від 28.08.2012 року; № 29/08/12 від 29.08.2012 року, № 03/09/12 від 03.09.2012 року; № 04/09/12 від 04.09.2012 року; № 07/09/12 від 07.09.2012 року; №10/09/12 від 10.09.2012 року; № 11/09/12 від 11.09.2012 року; № 12/09/12 від 12.09.2012 року; № 13/09/12 від 13.09.2012 року; № 03/10/12 від 03.10.2012 року; № 18/10/12 від 18.10.2012 року; № 19/10/12 від 19.10.2012 року; № 25/10/12 від 25.10.2012 року; № 22/10/12 від 22.10.2012 року; № 24/10/12 від 24.10.2012 року; № 07/11/12 від 07.11.2012 року; № 08/11/12 від 08.11.2012 року; № 12/11/2012 року від 12.11.2012 року; № 12/11/2012 року від 12.11.2012 року; № 14/11/12 від 14.11.2012 року; № 15/11/12 від 15.12.2012 року; № 20/11/2012 року від 20.11.2012 року; № 21/11/12 від 21.11.2012 року; № 22/11/12 від 22.11.2012 року; № 23/11/12 від 23.11.2012 року; № 26/11/12 від 26.11.2012 року; № 28/11/12 від 28.11.2012 року; № 29/11/12 від 29.11.2012 року; № 27/11/12 від 27.11.2012 року; № 30/11/12 від 30.11.2012 року; № 03/12/12 від 03.12.2012 року; № 07/12/12 від 07.12.2012 року; № 08/12/12 від 08.12.2012 року /Т.ІІ, а.с.26-27, 30-31, 34-35, 39-40, 44-45, 49-50, 56-57, 61-62, 66-67, 71-72, 79-80, 84-85, 89-90, 94-95, 99-100, 104-105, 109-110, 118-119, 123-124, 129-130, 134-135, 139-140, 144-145, 149-150, 154-155, 159-160, 164-165, 169-170, 174-75, 179-180, 184-185, 189-190, 194-195, Т.V, а.с.106, 107, 108, 109/. Відповідно до таких, ТзОВ «Конді 50» (постачальник) зобов'язується передати у власність ПП «ГалТеплоСервіс» (замовник) матеріали за найменуваннями, номенклатурою та у кількості відповідно додатків, що є невід'ємною частиною договорів, а замовник зобов'язується прийняти товар та оплатити продукцію в обумовлений строк.

На підтвердження реальності вищевказаних договорів представником позивача до матеріалів справи долучено наступні документи:

- копії видаткових накладних /Т.ІІ; а.с.29, 33, 38, 43, 48, 53, 55, 60, 65, 70, 76, 78, 83, 88, 93, 98, 103, 108, 113, 115, 117, 122, 128, 133, 138, 143, 148, 153, 158, 163, 168, 173, 178, 183.188, 193, 198 /Т.ІІІ, а.с.52/;

- копії податкових накладних /Т.ІІ; а.с.28, 32, 37, 42, 47, 52, 54, 59, 64, 69, 75, 77, 82, 87, 92, 97, 102, 107, 112, 114, 116, 121, 127, 132, 137, 142, 147, 152, 157, 162, 167, 172, 177, 182, 187, 192, 197/;

- копії платіжних доручень /Т.ІІ, а.с.199-219, 221, 222, 225, 226, 227, 229, 230, 232, 233, 234, 235, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250/.

Щодо господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Укрміксі» судом встановлено наступне.

Згідно з Довідкою АА № 644238 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ) таке зареєстроване 27.03.2012 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 38128281 /Т.V, а.с.73-74/, така інформація підтверджується також випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /Т.V, а.с.71/. Відповідно до Свідоцтва № 200041545 таке зареєстроване платником податку на додану вартість 01.05.2012 року /Т.V, а.с.72/.

Між позивачем (замовник) та ТзОВ «Укрміксі» (постачальник) укладено договори поставки товару № 29/11/12 від 29.11.2012 року; №14/11/12 від 14.11.2012 року; № 12/11/12 від 12.11.2012 року; № 07/11/12 від 07.11.2012 року; № 09/10/12 від 09.10.2012 року /Т.ІІ, а.с.1-2, 6-7, 11-12, 16-17, 21-22/. Відповідно до таких договорів, постачальник зобов'язується передати у власність замовника матеріали за найменуванням, номенклатурою та у кількості відповідно до додатків, що є невід'ємними частинами договорів, а замовник зобов'язується прийняти товар та оплатити продукцію в обумовлений строк.

На підтвердження факту реальності таких договорів представником позивача до матеріалів справи долучено наступні документи:

- копії податкових накладних /Т.ІІ, а.с.4, 9.14.19, 24/;

- копії видаткових накладних /Т.ІІ, а.с.5, 10, 15, 20, 25/;

- копії платіжних доручень /Т.ІІ, а.с.240, Т.ІІІ, а.с.9, 10, 11, 12/.

Щодо взаємовідносин між ПП «ГалТеплоСервіс» та ТзОВ «БК «Адена» слід зазначити наступне.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також Довідки АА № 644237 підприємство зареєстроване30.03.2011 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 3764172 /Т.V, а.с.65, 69-70/. 06.08.2012 року зазначена юридична особа зареєстрована платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200061074 /Т.V, а.с.68/. Крім того, ТзОВ «БК «Адена» одержало ліцензію № 596532 на господарську діяльність у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) /Т.V, а.с.66-67/.

Між ПП «ГалТеплоСервіс» та ТзОВ «Будівельна компанія «Адена» укладено договори про виконання робіт, зокрема:

- договір від 10.10.2012року № 141122012 та від 10.12.2012 року № 10122012, предметом яких є здійснення підрядником - ТзОВ «БК «Адена» на користь замовника - позивача пусконалагоджувальних робіт по монтажу чілера для кондиціонерів лінії Купольні і Драже на території головного підприємства ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на об'єкті за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 /Т.І, а.с.45-46, 49-50/;

- договір № 17.10.2012 року № 17102012 року та від 01.11.2012 року № 01112012 предметами яких є здійснення підрядником на користь замовника робіт по монтажу системи лінії кондиціонування лінії Праліне на території головного підприємства ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на об'єкті за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 /Т.І, а.с.61-62, 73-74/;

- договір від 02.11.2012 року № 02112012 та від 04.11.2012 року № 04112012, предметами яких є здійснення підрядником на користь замовника робіт по монтажу чілера для кондиціонування лінії Турбо 4 на території головного підприємства ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на об'єкті за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 /Т.І, а.с.86-87, 98-99/;

- договір від 05.12.2012 року № 05122012, предметом якого є здійснення підрядником на користь замовника робіт по монтажу чілера для кондиціонування лінії Турбо4 на території головного підприємства ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на об'єкті за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 /Т.І, а.с.109-110;

- договір від 19.11.2012 року № 19112012, предметом якого є здійснення підрядником на користь замовника робіт по встановленню лінії Лайн на території головного підприємства ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на об'єкті за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 /Т.І, а.с.136-137/;

- договір від 20.11.2012 року № 20112012, предметом якого є здійснення підрядником на користь замовника робіт по встановленню лінії Купольні на території головного підприємства ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на об'єкті за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 /Т.І, а.с.148-149/;

- договір від 28.11.2012 року № 28112012, предметом якого є здійснення підрядником на користь замовника пусконалагоджувальних робіт по встановленню лінії Лайн на території головного підприємства ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на об'єкті за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 /Т.І, а.с.160-161/;

- договір від 12.11.2012 року № 12112012, предметом якого є здійснення підрядником на користь замовника робіт по монтажу системи кондиціонування лінії Купольні на території головного підприємства ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на об'єкті за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 /Т.І, а.с.164-165/;

- договір від 03.12.2012 року № 03122012, предметом якого є здійснення підрядником на користь замовника робіт по монтажу чілера для кондиціонера лінії Турбо4 на території головного підприємства ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на об'єкті за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 /Т.І, а.с.189-190/;

- договір від 03.12.2012 року № 03122012, предметом якого є здійснення підрядником на користь замовника робіт по налагодженню та регулюванню системи кондиціонування лінії Праліне на території головного підприємства ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на об'єкті за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 /Т.І, а.с.194-195/;

- договір від 05.12.2012 року № 05122012, предметом якого є здійснення підрядником на користь замовника робіт по налагодженню та регулюванню системи вентиляції та програмування системи автоматики на кухні Праліне, Лайн на території головного підприємства ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на об'єкті за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 /Т.І, а.с.198-199/;

- договір від 06.12.2012 року № 06122012, предметом якого є здійснення підрядником на користь замовника робіт по налагодженню температурних режимів системи кондицірнування лінії Купольні на території головного підприємства ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на об'єкті за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 /Т.І, а.с.203-204/;

- договір від 11.12.2012 року № 11122012, предметом якого є здійснення підрядником на користь замовника монтажу систем вентиляції на кухні СГА на території головного підприємства ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на об'єкті за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 /Т.І, а.с.209-210/;

- договір від 12.12.2012 року № 12122012, предметом якого є здійснення підрядником на користь замовника робіт по монтажу систем кондиціонування лінії Купольні на території головного підприємства ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на об'єкті за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 /Т.І, а.с.220-221/;

- договір від 14.12.2012 року № 14122012, предметом якого є здійснення підрядником на користь замовника пусконалагоджувальних робіт системи вентиляції на кухні СГА на території головного підприємства ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на об'єкті за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 / Т.І, а.с.233-234/;

- договір від 17.12.2012 року № 17122012, предметом якого є здійснення підрядником на користь замовника пусконалагоджувальних робіт системи кондиціонування лінії Турбо 4 на території головного підприємства ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» на об'єкті за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 /Т.І, а.с.237-238/.

Виконання вищезазначених договірних зобов'язань підтверджено наступними документами долученими до матеріалів справи:

- копіями актів виконаних робіт /Т.І, а.с.47, 58, 70, 83, 95, 106, 132-133, 162, 184.191, 192, 196, 200, 201, 205, 206, 217, 230, 235/;

- копіями довідок про вартість виконаних робіт /Т.І, а.с.59, 71, 84, 96, 107, 134, 144, 145, 156, 157, 185, 186, 218, 231, /;

- копіями договірних цін та локальних кошторисів /Т.І, а.с.51-52, 53-54, 63-64, 65-69, 75-76, 77-79, 88-89, 90-91, 100-101, 102-103, 111-112, 113-124, 138-139, 140141, 150-151, 152-153, 166-167, 168-178, 211-212, 213-216, 222-223, 224-226/;

- копіями підсумкових відомостей ресурсів /Т.І, а.с.55-57, 80-82, 92-94.104-105, 125-131, 142-143, 154-155, 179-183, 227-229/

- копіями податкових накладних /Т.І, а.с.48, 60, 72, 85, 97, 108, 135, 146, 147, 158, 159, 163, 187, 188, 193, 197, 202, 207, 208, 219, 232, 236, 240, Т.ІІІ, а.с.49, 50/.

Усі вище перелічені документи були надані позивачем до перевірки податковому органу, однак, не були взятими до уваги при складенні висновків. Жодних пояснень вищевказаного представник відповідача надати не міг.

Крім того, представник позивача зазначив, що доставка матеріалів за договорами між ПП «ГалТеплоСервіс» та ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «БК «Адена», ТзОВ «Конді 50» входила у вартість матеріалів, здійснювалася за домовленістю сторін за адресою: м. Львів, вул.. Ткацька, 16 та завозилася на територію ЛКФ «Світоч» приватним автотранспортом працівників ПП «ГалТеплоСервіс» або переносилася вручну /Т.V, а.с.59,60/.

Відповідно до підп. 14.1.178 п. 14.1. ст.14 ПК України податков на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПК України.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; виключено; виключено; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п. 186.1. ст. 186 ПК України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з Договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відтак, необхідною умовою для віднесення платником податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду сум податку на додану вартість, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника.

На виконання вимог п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі.

Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до цього Кодексу пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів(якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Слід зазначити, що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 85.4. ст. 85 ПК України).

Виходячи з вимог Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 966-ХІV) обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У ст. 2 Закону № 966-ХІV визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 Закону № 966-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Також, наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання», передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підп. 1.2 п. 1, підп. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704.

Згідно з підп. 1.2 п. 1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (підп. 2.1 п. 2 Положення).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону № 966-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 Закону № 966-ХІV).

Частиною 5 ст. 8 Закону № 966-ХІV передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх економічному призначенню.

З урахуванням вищенаведеного та встановлених фактичних обставин справи, твердження відповідача щодо недоведеності господарських операцій позивача з ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «Укрміксі» та ТзОВ «БК «Адена» щодо придбання товарів і послуг, якщо витрати на їх придбання підтверджені первинними документами, у матеріалах справи є докази використання їх у власній господарській діяльності, договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними і немає інших відомостей, які б свідчили про завищення позивачем в цьому випадку податкового кредиту, є безпідставними.

Висновки акта перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту не ґрунтуються на нормах закону та не містять посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що б підтверджували наявність факту порушення податкового законодавства саме позивачем.

Згідно п. 198.3.ст.198 Податкового Кодексу України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Судом на підставі зібраних у справі доказів встановлено дійсність господарських операція позивача з ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «БК «Адена».

Отримані позивачем від контрагентів податкові накладні містять всі необхідні реквізити вказані у п.201.1 ст. 201 ПК України та включені до реєстрів податкових накладних /Т.ІІІ, а.с.13-15, 20-22, 27-29, 34-37/.

Податковим кодексом України передбачено лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Як встановлено судом та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, між позивачем та ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «БК «Адена», ТзОВ «Конді 50» укладено господарські договори, факт виконання яких підтверджується належними та допустимими доказами, відтак позивач правомірно відобразив податкові накладні у податковому обліку і правомірно сформував податковий кредит. Також до матеріалів адміністративної справи представлені акти звірок взаєморозрахунків між позивачем та його контрагентами /Т.ІІІ, а.с.45-46, 47, 48/.

Крім того факт використання позивачем у своїй господарській діяльності отриманих від контрагентів товарів/робіт/послуг підтверджується первинною документацією складеною між ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» та позивачем, долученою до матеріалів адміністративної справи: договірними цінами /Т.ІІІ, а.с.67-68, 79-80, 96-97, 117-118, 135-136, 165-166, 188-189, 198-199; Т.IV, а.с.3-4, 12-13, 21-22, 31-32/, локальними кошторисами та підсумковими відомостями ресурсів /Т.ІІІ, а.с.69-72, 73-76, 81-87, 88-93, 98-107, 108-114, 119-127, 128-132, 137-154, 155-162, 167-178, 179-185, 190-192, 193-195, 200-201, 202-204; Т.ІV, а.с.5-6, 7-9, 14-15, 16-18, 23-25, 26-28, 33-35, 36-39, 48-52, 59-62, 72-78, 90-96, 102-104, 109-111, 117-119, 137-141, 146-147, 153-155, 161-163, 169-172, 177-179, 191-197/, довідками про вартість виконаних робіт /Т. ІV, а.с.40, 53, 63, 78, 97, 105, 112, 120, 128, 142, 148, 157, 164, 173, 180/, актами приймання виконаних будівельних робіт /Т.ІV, а.с.41-47, 54-58, 64-71, 79-89, 98-101, 106-108, 113-116, 121-127, 129-136, 143-145, 149-152, 157-160, 165-168, 174-176, 181-190/, а також податковими накладними /Т.ІV, а.с.198-212/, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 631 по контрагентах /Т.V, а.с.75, 76-77, 78/.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Слід зазначити, що відповідач не звертався до суду із позовом про визнання недійсними договорів укладених позивачем з ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «БК «Адена», і в Акті перевірки не зазначено, чи винесено обвинувальний вирок щодо будь-якої з осіб та чи притягнуто будь-яку з їх посадових осіб до кримінальної відповідальності за злочини передбачені ст. 205 та ст. 212 Кримінального кодексу України щодо створення та господарської діяльності контрагентів.

Відтак в матеріалах справи відсутні будь-які докази про визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних договорів чи докази порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до листа ДПА України Щодо підстав для визнання договорів нікчемними» від 29.09.2010 року №20289/7/16-1617, дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 203 ч.5 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, в системному аналізі цих норм для визнання правочину нікчемним повинні бути наступні умови: 1. Наявність самого правочину. 2. Відсутність у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. 3. Наявність умислу на вчинення такого правочину.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсний».

В процесі розгляду справи, зазначені факти встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України, доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року в справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10.

Згідно з ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з ч. 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на норми п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; суд дійшов висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Складений відповідачем акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій) як ознаки нікчемного правочину.

Відповідно до ст. 63 ПК України, облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків.

Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Податковому органу відповідно до ст. 66 ПК України надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Згідно ст. 63.3 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Згідно п.п. 183.1., 183.12, 183.15 ст. 183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає, до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. Центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку. У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого органу державної податкової служби зняття такого платника з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Системний аналіз вказаних норм ПК України дозволяє дійти висновку про право відповідача вносити зміни в облікові дані платника, однак, лише в ті, що не пов'язані із зміною податкового навантаження чи податкового кредиту, оскільки такі зміни за собою несуть податкові зобов'язання, які визначені п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14. ПК України.

Водночас згідно з п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податкові зобов'язання визначаються платником податків на підставі поданих декларацій самостійно чи визначаються контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Крім того, відповідно до п. 4.6 наказу ДПА України від 24.05.2011 року № 306 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість)» у разі якщо згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення про розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, зроблений за результатами перевірки, за формою «Р» згідно з додатком 2 до наказу № 985.

Одночасно, згідно п.п. 6.1 п. 6 (Облік результатів перевірок) вказаного наказу підрозділи обліку та звітності органів державної податкової служби у день надходження інформації, вказаної у пунктах 3.11, розділу 3 (на підтверджену до відшкодування суму ПДВ) та пункті 4.8 розділу 4 (на суму бюджетного відшкодування ПДВ, щодо нарахування якої на дату формування довідки не виявлено фактів порушень законодавства) цих Методичних рекомендацій, здійснюють відповідні облікові операції в картках особових рахунків платників ПДВ.

Отже, зміни в облікові дані операцій по ПДВ здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Відтак внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

У матеріалах справи відсутні винесені на підставі складеного за результатами перевірки акта податкові-повідомлення рішення про визначення позивачеві сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 року № 266 Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

В силу ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідач доводи позивача щодо анулювання показників відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість не спростував та правомірність своїх дій суду не довів, тому позовні вимоги відновити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які ПП «ГалТеплоСервіс» задекларувало за рахунок податкових накладних, виписаних ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «БК «Адена», ТзОВ «Конді 50» на загальну суму 750608, 60 грн. та задекларовані суми податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних ПП «ГалТеплоСервіс» підприємствам-покупцям у розмірі 750608, 60 грн. судом визнаються обґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як свідчать матеріали справи вказані положення відповідачем не дотримані, що зумовило необхідність звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Правомірність дій при проведенні перевірки та оформлення її результатів податковим органом не доведена.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області відновити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту, які ПП "ГалТеплоСервіс" задекларувало за рахунок податкових накладних виписаних ТзОВ "Укрміксі", ТзОВ "Конді 50", ТзОВ "Будівельна компанія "Адена" на загальну суму 750608,60 грн. та задекларовані суми податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних виписаних "ГалТеплоСервіс" підприємствам-покупцям в сумі 750608,60 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ГалТеплоСервіс» (Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Стуса, 68; код ЄДРПОУ 34069814) судові витрати в сумі 68,82 грн.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано о 17.00 год. 09.04.2014 року.

Суддя Кравців О.Р.