Постанова

від 27.03.2014 по справі 826/2858/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2014 року 12:28 № 826/2858/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АДІ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2013 р. № 0030401502,

за участю представників сторін:

від позивача: Грапенюк С.С.

від відповідача: Ісаєв С.П.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АДІ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2013 р. № 0030401502.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту камеральної перевірки від 29.11.2013 р. № 1223/26-50-15-02-113/31751058 прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 р. № 0030401502, яким позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 4 080,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідач не правильно визначив суму грошового зобов'язання, порушивши при цьому вимоги чинного законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Згідно наданих письмових заперечень зазначив, що в КОР платника обліковується штрафна санкція за порушення термінів подання звітності. Отже, оскаржуване рішення прийнято відповідачем правомірно.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток.

Перевіркою встановлено порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2011 р., І квартал 2012 р., І півріччя 2012 р., 9 місяців 2012 р.

За результатами перевірки складно акт від 29.11.2013 р. № 1223/26-50-15-02-113/31751058 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 р. № 0030401502, яким позивачу за порушення пп. 49.18.2, п. 49.19 ст. 49 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 4 080,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 11.02.2014 р. № 1396/10/26-15-10-07-15, яким податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 р. № 0030401502 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.18 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, визначальною ознакою для визначення суми штрафних санкцій, відповідно до абз.2 п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, є повторність дій платника податків за неподання звітності після того, як його уже було притягнуто до відповідальності за неподання звітності.

Водночас, абз. 2 п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, в якому визначено, що ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, потрібно тлумачити таким чином, що до платника податку застосовується штраф за неподання податкової декларації лише в тому випадку, коли було винесено податкове повідомлення-рішення про притягнення особи до відповідальності та після цього протягом одного року такий платник знову порушив вимоги податкового законодавства, не подавши своєчасно податкової декларації. Лише в такому випадку існує повторність.

Матеріалами справи встановлено, що податкові декларації з податку на прибуток підприємства, а саме: за 1 квартал 2011 року, 1 квартал 2012 року, 1 півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року, подані ТОВ «АДІ» в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС 13.09.2013 року, що підтверджується відмітками державної податкової інспекції на цих деклараціях, тобто з порушенням термінів їх подання.

Судом також встановлено, що 31.01.2013 року настав граничний строк подання ТОВ «АДІ» податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Дана декларація була подана позивачем 08.02.2013 року, тобто з порушенням строків.

Незважаючи на те, що порушення строків подання податкової звітності з податку на прибуток відбулося раніше, 12.09.2013 року ДПІ у Голосіївському районі провела перевірку саме розрахунку суми податку на нерухоме майно, а не податку на прибуток.

За результатами перевірки було складено акт № 000029/26-50-17-06/31751058, в якому зазначається про несвоєчасне подання позивачем податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

12.09.2013 року ДПІ у Голосіївському районі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0015111706 про нарахування ТОВ «АДІ» штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

29.11.2013 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва провела другу камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «АДІ» з податку на прибуток.

Отже, перше притягнення ТОВ «АДІ» до відповідальності за несвоєчасне подання податкової декларації мало місце 12.09.2013 року.

Так, податкові декларації були несвоєчасно подані ТОВ «АДІ» за минулі періоди, а саме: за 1 квартал 2011 року, 1 квартал 2012 року, 1 півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року.

Позивач вперше притягнений до відповідальності за неподання податкової декларації з податку на нерухоме майно 12 вересня 2013 р. Після вказаної дати податкова дисципліна підприємством не порушувалась та своєчасно подавалась податкова звітність.

Як вбачається з матеріалів справи, за 1 квартал 2011 року, 1 квартал 2012 року, 1 півріччя 2012 року та 9 місяців 2012 року підприємство до відповідальності не притягалось, однак, незважаючи на вищезазначене, ТОВ «АДІ» було притягнено до відповідальності як за повторне порушення.

Натомість відповідач, розраховуючи суму штрафу, виходив з того, що 12.09.2013 р. було винесено ТОВ «АДІ» податкове повідомлення-рішення № 0015111706 про нарахування суми штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів) на підставі п. 120.1 ст. 120 розділу ІІ Податкового кодексу України. Таким чином, відповідач виходив з того, що до позивача протягом року було застосовано штраф за таке порушення, а тому потрібно керуватися абзацом 2, а не першим п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Суд вважає помилковими висновки відповідача, що визначальним фактором для визначення суми штрафних санкцій є повторення дій інспекції щодо притягнення особи до відповідальності, оскільки в розумінні п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України визначальним фактором є повторність дій платника податків щодо неподання звітності після того як його уже було притягнено до відповідальності за неподання звітності.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві неправильно визначив суму грошового зобов'язання, порушивши при цьому вимоги чинного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржуване повідомлення-рішення від 29.11.2013 р. № 0030401502 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АДІ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2013 р. № 0030401502 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163,167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДІ» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.11.2013 р. № 0030401502.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДІ» (вул. Горького, 23, кв.1, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 31751058) понесені судові витрати в сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок, за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (вул. Жилянська, 23, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 38745056).

4. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути решту суми судового збору у розмірі 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007, отримувач платежу УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, МФО 820019, банк одержувача ГУ ДКСУ у місті Києві, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу «судовий збір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДІ», Окружний адміністративний суд м. Києва, із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (вул. Жилянська, 23, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 38745056).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст постанови складено 01.04.2014 р.