Рішення

від 10.04.2014 по справі 907/141/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.04.2014 Справа № 907/141/14

за позовом прокурора міста Ужгорода в інтересах держави в особі Українського державного фонду державної підтримки фермерських господарств, м. Київ та його структурного підрозділу Закарпатського відділення Українського державного фонду державної підтримки фермерських господарств, м. Ужгород

до відповідача Фермерського господарства "Кольчинське", с. Кленовець Мукачівського району

про стягнення 108 679,87 грн.

Суддя Бобрик Г.Й.

За участю представників сторін:

Від позивача - Коцур Т. В. - представник

Від відповідача - не з'явився

Прокурор м. Ужгорода - Домніцький Ю. В., посвідчення в„– 024486 від 04.02.20014 року

Суть спору: прокурор міста Ужгорода в інтересах держави в особі Українського державного фонду державної підтримки фермерських господарств, м. Київ та його структурного підрозділу Закарпатського відділення Українського державного фонду державної підтримки фермерських господарств, м. Ужгород звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "Кольчинське", с. Кленовець Мукачівського району 108 679,87 грн. (в т. ч. 100 000,00 основний борг, 5 457,87 пеня та 3 222,00 інфляційні витрати).

Відповідно до ст. 77 ГПК України, за згодою учасників процесу, суд оголошував перерву до 10.04.2014 року до 14:50.

Представник позивача, присутня в судовому засіданні, просить задоволити позов, покликаючись на законність та обґрунтованість вимог матеріалам справи та додатково поданими поясненнями.

Прокурор підтримує заявлений до суду позов в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, письмових пояснень по суті спору з підтверджуючими матеріалами суду не подав.

Відповідно до витягу з ЄДРЮОФОП, наданого на запит прокуратури м. Ужгорода, відповідач зареєстрований за адресою: с. Кленовець Мукачіського району, вул. Садова, 8 і зміни до адреси не вносились.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Сторони у справі - Український державний фонд державної підтримки фермерських господарств, м. Київ, в особі директора Закарпатського відділення та Фермерське господарство "Кольчинське" 16.12.2008 року уклали Договір про надання фінансової підтримки фермерських господарств № 35 за умовами якого позивач зобов'язувався надати фінансову підтримку на поворотній основі відповідачу в сумі 100 000 грн., а Фермерське господарство "Кольчинське" зобов'язувалося використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений Договором строк.

Метою надання фінансової підтримки, відповідно до п.2 Договору, є надання фінансової підтримки для виробництва і переробки сільськогосподарської продукції.

За умовами п. 3.4.3 Договору відповідач зобов'язався повернути кошти фінансової підтримки до Закарпатського відділення Укрдержфонду, згідно з встановленим графіком:

- до 16 грудня 2009 року в сумі 10 000 грн.;

- до 16 грудня 2010 року в сумі 17 000 грн.;

- до 16 грудня 20111 року в сумі 22 000 грн.;

- до 16 грудня 2012 року в сумі 25 000 грн.

- до 16 грудня 2013 року в сумі 26 000 грн.

Отже, фінансова підтримка надана фермерському господарству з кінцевим терміном повернення до 16 грудня 2013 року.

Закарпатське відділення Українського державного фонду державної підтримки фермерських господарств взяті на себе зобов'язання відповідно до п. 3.2 Договору виконало в повному обсязі, перерахувавши платіжним дорученням від 22.12.2008 року № 59 суму 100 000,00 грн. фінансової підтримки на поворотній основі на поточний рахунок Фермерського господарства "Кольчинське".

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання, щодо повернення отриманих коштів фінансової підтримки згідно погодженого у п. 3.4.3 графіку, не виконав. Кошти фінансової підтримки станом на лютий місяць 2014 року не повернуто, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 100 000,00 грн. про стягнення якої прокурор звернувся з позовом до суду.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно пункту 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п. п. 5.1; 5.2 Договору № 35 від 16.12.2008 року сторони передбачили відповідальність за прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки у вигляді сплати інфляції за весь час прострочення та пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені до дати повного повернення коштів фінансової підтримки.

За розрахунками позивача сума пені складає 5 457,87 грн., інфляційні витрати складають суму 3 222,00 грн. Подані позивачем розрахунки суми пені та інфляційних витрат судом перевірені та визнані обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене та, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів повернення відповідачем коштів фінансової підтримки, заперечень проти позову, відповіді на претензію, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення 100 000 грн. основного боргу, 5 457,87 грн. пені та 3 222,00 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 530, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Кольчинське" (89637, Закарпатська область, с. Кленовець, вул. Садова, 8; код ЄДРПОУ 34305777) на користь Українського державного фонду державної підтримки фермерських господарств, м. Київ та його структурного підрозділу Закарпатського відділення Українського державного фонду державної підтримки фермерських господарств (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, 8; к. 107, 108; код ЄДРПОУ 38015610) суму 108 679,87 грн. (з яких 100 000 основний борг, 5 457,87 грн. пеня та 3 222,00 грн. інфляційних витрат).

3. Стягнути з Фермерського господарства "Кольчинське" (89637, Закарпатська область, с. Кленовець, вул. Садова, 8; код ЄДРПОУ 34305777) в доход Державного бюджету (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610, банк отримувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО)- 812016, рахунок отримувача- № 31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, найменування суду - господарський суд Закарпатської області) суму 2 173,60 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішення складено 10.04.2014 року.

Суддя Бобрик Г. Й.