Рішення

від 31.03.2014 по справі 910/3902/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3902/14 31.03.14

За позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Закритого акціонерного товариства "Криз"

про стягнення 2000,00 грн. штрафу та 2000,00 грн. пені

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Якусевич А.М. за довіреністю № 488 від 13.01.2014 р.

від відповідача: Зюзюкін О.І. за довіреністю № 11/03 від 27.03.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Криз" (відповідача) про стягнення з останнього 2000,00 грн. штрафу та 2000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу за період з 27.08.2013 р. по 06.03.2014 р.

Обгрунтовуючи заявлені на підставі ст.ст. 17, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позовні вимоги про стягнення штрафу та пені, позивач послався на рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.06.2013 року № 30/04-П у справі № 70-03/07.12 "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", згідно якого на Закрите акціонерне товариство "Криз" накладено штраф у розмірі 2000,00 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2014 р. порушено провадження у справі № 910/3902/14 та призначено розгляд справи на 31.03.2014 р. о 10:40 год.

28.03.2014 р. через відділ діловодства суду представник позивача подав супровідний лист № 26-06/960 від 27.03.2014 р., яким на виконання вимог ухвали суду від 13.03.2014 р. позивач підтвердив, що крім даної справи у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарські спори, відсутні справи між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а також відсутні рішення цих органів з такого спору. Відповідно до наведеного супровідного листа позивач надав для залучення до матеріалів справи наступні документи: Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивача (серія А01 № 452903) та копію довідки АБ № 693871 з ЄДРПОУ стосовно позивача.

28.03.2014 р. через відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання, яке за своїм змістом фактично є запереченням відповідача проти позову про стягнення 2000,00 грн. штрафу та 2000,00 грн. відповідно до рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.06.2013 року № 30/04-П.

В судове засідання, призначене на 31.03.2014 р., з'явились представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 31.03.2014 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.03.2014 р. заперечував проти заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні 31.03.2014 р. здійснювався розгляд справи по суті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 31.03.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.06.2013 року № 30/04-П у справі № 70-03/07.12 "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК) визнано дії Закритого акціонерного товариства "Криз", які полягали у поданні інформації в неповному обсязі на вимогу голови територіального відділення від 20.04.2012 № 26-04/1944 у встановлені головою територіального відділення строки, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; за вказане порушення відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на Закрите акціонерне товариство "Криз" штраф у розмірі 2000,00 грн.

В Рішенні АМК було зазначено, що згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення, відповідно до ч. 8 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України документ, що підтверджує сплату штрафу. Також в Рішенні АМК було зазначено, що воно може бути оскаржене до Господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання.

Супровідним листом № 26-04/2296 від 17.06.2013 р. "Про направлення копії рішення" Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) направило копію Рішення АМК Закритому акціонерному товариству "Криз" (відповідачу).

Вищезазначений лист та копія Рішення АМК були отримані відповідачем 25.06.2013 р., що підтверджується доданою до позовної заяви копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 003040 0642185 6.

Відповідно до частин 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як зазначає позивач, строк сплати штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, закінчився 26.08.2013 р.

Позивач також зазначив, що в установлений строк відповідач не сплатив штраф, накладений Рішенням АМК, документів, що підтверджують сплату штрафу до територіального відділення Антимонопольного комітету України не надіслав.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2000,00 грн., накладеного рішенням АМК, а також про стягнення пені за прострочення сплати відповідачем штрафу за період з 27.08.2013 р. по 06.03.2014 р. (192 дні) в розмірі 2000,00 грн., враховуючи при цьому обмеження щодо розміру пені, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15) вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції". Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу .

Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу .

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.

Згідно з частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.06.2013 року № 30/04-П у справі № 70-03/07.12 "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на відповідача накладено штраф у розмірі 2000,00 грн. за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Зазначене рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України було отримано відповідачем 25.06.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 003040 0642185 6, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу було 26.08.2013 р., оскільки 25.08.2013 р. припадало на вихідний день.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як встановлено судом, станом на час розгляду спору по суті рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.06.2013 року № 30/04-П у справі № 70-03/07.12 "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Крім того, станом на час розгляду спору по суті матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем штрафу в розмірі 2000,00 грн., накладеного на нього Рішенням АМК.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2000,00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

З урахуванням положень частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач просить стягнути з відповідача 2000,00 грн. пені за період з 27.08.2013 р. по 06.03.2014 р. (192 дні) за наступним розрахунком:

Сума штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, становить 2000,00 грн.

Розмір пені за один день прострочення штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" складає 30,00 грн. (2000,00 грн. : 100 х 1,5 = 30,00 грн.).

Позивач вважає, що за період з з 27.08.2013 р. по 06.03.2014 р. відповідачем прострочено 192 дні сплати штрафу, а сума пені за прострочення сплати штрафу за цей період складає 5760,00 грн.

При цьому, позивачем було враховано обмеження, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно яких розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного Рішенням АМК, у зв'язку з чим позивач визначив розмір пені за період з 27.08.2013 р. по 06.03.2014 р. в сумі 2000,00 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 2000,00 грн. за з 27.08.2013 р. по 06.03.2014 р. підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Ціна позову становить 4000,00 грн. (2000,00 грн. + 2000,00 грн.), отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 1827,00 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

Враховуючи наведені норми, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 1827,00 грн.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Криз" (03040, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 90/2; ідентифікаційний код 24724470), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) штрафу та 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) пені за прострочення сплати штрафу, зарахувавши вказані суми в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100, на р/рахунок 31115106700002, МФО 820019, код за ЄДРПОУ 38039757 в УДКС у Голосіївському районі міста Києва.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Криз" (03040, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 90/2; ідентифікаційний код 24724470), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, судовий збір в розмірі 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.), який підлягає зарахуванню за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.04.2014 р.

Суддя Гумега О.В.