Рішення

від 10.04.2014 по справі 927/333/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

10 квітня 2014 року справа № 927/333/14

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп",

вул. Каштанова, 10, м. Харків, 61124

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігів Торгопт",

місцезнаходження: вул. Квітнева, 15, м. Чернігів, 14026;

адреса для листування: вул. М.-Коцюбинське шосе, 1, м. Чернігів, 14000

про стягнення 57865,92 грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: Александрова Т.В. - (довіреність №Д/41 від 07 жовтня 2013 року),

відповідача: не з'явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Торгопт" про стягнення 57865,92 грн. заборгованості, в тому числі 48915,87грн. основної заборгованості, 7296,00 грн. пені та 1654,05грн. 3 % річних згідно договору поставки № с/32 від 03 червня 2013 року.

У судовому засіданні 02 квітня 2014 року суд оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Ухвалою суду від 02 квітня 2014 року розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 10 квітня 2014 року представник позивача заявив клопотання про залучення до матеріалів справи письмового пояснення з документами. Суд задовольнив клопотання представника позивача, залучив документи до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заяв та клопотань від відповідача не надходило. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 17 березня 2014 року, направлена за адресою місцезнаходження та адресою для листування, повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відмітками "організація не знайдена" та "адресат вибув" відповідно. Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 02 квітня 2014 року, направлена за адресою місцезнаходження, повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "організація не знайдена". Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Торгопт": вул. Квітнева, 15, м. Чернігів, 14026. Отже, згідно вимог ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

У судовому засіданні 10 квітня 2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Зважаючи на те, що відповідач мав можливість, але не скористався правом надати суду письмовий відзив на позов, зважаючи на дотримання розумного строку вирішення господарського спору, господарський суд доходить висновку про можливість у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

03 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігів Торгопт" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп" (постачальник) було укладено договір поставки № С/32 (далі - договір) (а.с. 23-26).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору постачальник зобов'язався в порядки та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупця товар в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі. Кількість і асортимент кожної партії товару, що поставляється, вказуються в накладній, складеній на підставі замовлення покупця, яка є невід'ємною частиною цього договору. Накладні оформляються на кожну партію товару і мають силу специфікацій до цього договору.

Згідно п.3.1 договору ціна на поставлений за цим договором товар є договірною і вказується в накладних на кожну партію товару.

Відповідно до п. 3.3 договору покупець проводить оплату через 30 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Згідно п.10.1 договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2013 року. Даний договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншій про припинення дії договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором, поставив відповідачу товар на загальну суму 122502,05грн., що підтверджується видатковою накладною № ХфОл0020992 від 05 червня 2013 року (а.с. 27).

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково.

26 липня 2013 року відповідач перерахував позивачу 5000,00грн., про що свідчить платіжне доручення №173718369 (а.с. 28); 11 вересня 2013 року відповідач здійснив часткове повернення товару на суму 15336,18грн., що підтверджується накладною на повернення товару №Хф000008753 (а.с. 29); 19 вересня 2013 року відповідач перерахував позивачу 2000,00грн., про що свідчить платіжне доручення №176215721 (а.с. 28).

Станом на 01 жовтня 2013 року заборгованість відповідача становила 100165,87грн.

03 жовтня 2013 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №756/11 з вимогою у термін до 01 листопада 2013 року погасити заборгованість в розмірі 100165,87грн. (а.с. 31-33).

24 жовтня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №2410-2013, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити продукти харчування, а позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити таку продукцію (а.с. 60).

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача від 10 квітня 2014 року, позивач передав з його боку підписані два примірники договору для підписання відповідачу, однак відповідачем не був повернутий позивачу його примірник, підписаний з обох сторін. Доказом того, що даний договір був укладений з відповідачем є фактичне виконання ним умов цього договору.

24 жовтня 2013 року відповідач поставив на користь позивача продукцію на загальну суму 13750,00грн., про що свідчить видаткова накладна № РН-0000026 від 24 жовтня 2013 року (а.с. 34).

30 жовтня 2013 року позивач та відповідач уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог №1, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами від 03 червня 2013 року та від 24 жовтня 2013 року на загальну суму 13750,00грн. (а.с. 35).

Після зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість відповідача становила 86415,87грн.

22 листопада 2013 року відповідач поставив на користь позивача продукцію на загальну суму 37500,00грн., про що свідчить видаткова накладна № б/н від 22 листопада 2013 року (а.с. 36).

25 листопада 2013 року позивач та відповідач уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог №2, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами від 03 червня 2013 року та від 24 жовтня 2013 року на загальну суму 37500,00грн. (а.с. 38).

Після зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість відповідача становила 48915,87грн.

06 лютого 2014 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №91 з вимогою у термін до 06 березня 2014 року погасити заборгованість в розмірі 48915,87грн. (а.с. 39-42).

Відповідач заборгованість на день прийняття судом рішення не погасив.

Відповідно до частин 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч приписам ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач проти позову не заперечив, доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем, не надав.

Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 48915,87грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині стягнення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Позивачем також заявлено до стягнення 7296,00 грн. пені та 1654,05грн. 3 % річних за період з 06 липня 2013 року по 27 лютого 2014 року.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.546,549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару.

Перевіривши розрахунки здійснені позивачем, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 7296,00 грн. пені та 1654,05грн. 3 % є обґрунтовані і підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1827,00грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Торгопт" (вул. Квітнева, 15, м. Чернігів, 14026, код ЄДРПОУ 38423676, р/р 26003000205715 в ПУАТ "Фідобанк" м. Чернігів, МФО 300175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" (вул. Каштанова, 10, м. Харків, 61124; код ЄДРПОУ 30035671, р/р 26000001363481 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528) 48915,87грн. основного боргу, 7296,00грн. пені, 1654,05грн. 3% річних та 1827,00грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Моцьор