Рішення

від 08.04.2014 по справі 913/661/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

08 квітня 2014 року Справа № 913/661/14

Провадження № 11пн/913/661/14

За позовом Луганської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, м. Луганськ

до Калинівської селищної ради, смт. Калинове Попаснянського району Луганської області

про визнання права власності

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Морозова С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Осипчук М.В., довіренгість № 1а від 03.01.2014,

від відповідача - Ковальов Ю.М., довіреність № 95 від 13.03.2014;

відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.03.2014 оголошено перерву до 08.04.2014 до 11 год. 00 хв. Після перерви в судове засідання 08.04.2014 представник відповідача не прибув, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено його особистою розпискою (а.с. 76).

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання за ним на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України права власності на нерухоме майно, а саме комплекс виробничих будівель та споруд № 7 загальною площею 0,01 га, що складається з риболовної бази літера А-2, тамбура літера а, гаражу літера Б, навісів літери В.Д.Е, сараю літера Г, огорожі літера № 1-2, розташованого за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Калинівська сільська рада.

В судовому засіданні 27.03.2014 позивачем суду надано «уточнену позовну заяву», у якій викладено вимогу про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомості - комплекс виробничих будівель та споруд № 7 загальною площею 0,01 га, що складається з земельної ділянки загальною площею 0,01 га, на якій розташовані будівлі риболовної бази літера А-2, тамбура літера а, гаражу літера Б, навісів літери В.Д.Е, сараю літера Г, огорожі літера № 1-2, розташованого за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Калинівська сільська рада.

В судовому засіданні 08.04.2014 позивачем суду надано письмову заяву, у якій позивач конкретизував позовні вимоги та просить суд визнати за ним право власності на об'єкт нерухомості - комплекс виробничих будівель та споруд № 7, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,01 га та складається з риболовної бази літера А-2 площею 47,6 кв. м, тамбура літера а площею 3,4 кв. м, гаражу літера Б площею 32,1 кв. м, навісу 1 площею 7,7 кв. м літера В, навісу 2 площею 11, 9 кв. м літера Д, навісу 3 площею 8,0 кв. м літера Е, сараю літера Г площею 9,4 кв. м, огорожі літера № 1-2, розташований за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Калинівська сільська рада.

Заява відповідача від 08.04.2014 відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та приймається судом до розгляду.

Письмовими запереченнями від 27.03.2014 № 119 на позов (а.с. 73) відповідач повідомив, що Калинівська селищна рада не заперечує проти позову, проте документи, що підтверджують право власності позивача на спірне майно, виготовлялися в період існування СРСР та не відповідають вимогам теперішнього законодавства.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутніх в судовому засіданні повноважних представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

Рішенням виконавчого комітету Кадіівської міської ради депутатів від 20.03.1975 № 162 (а.с. 8) Кадіївській районній раді Українського товариства мисливців та рибалок відведено земельну ділянку площею 0,01 га , розташований у південно-західній частині міста у районі Холодного ставка, для будівництва Будинку рибалки . Кадіївську міську раду зобов'язано здійснити благоустрій відведеної земельної ділянки.

20.04.1976 між Кадіївською районною радою Українського товариства мисливців та рибалок як Замовником та Ремонтно-будівельне управління як Підрядник уклали підрядний договір (а.с. 10) з капітального ремонту будівлі Будинку рибалки.

Відповідно до Акту від 30.08.1976 приймання в експлуатацію Державною приймальною комісією закінченого будівництвом реконструкцією об'єкту - Спортивно-риболовної бази, вказаний об'єкт прийнято в експлуатацію (а.с. 11-14).

Як зазначено в Акті, будівництво Будинку рибалки здійснене на підставі рішення Президії Обласної ради УССР з риболовства від 22.05.1975, протокол № 5 (а.с. 13).

Додатком до вказаного Акту є План будівлі спортивно-риболовної бази Кадіївської райради УРСР (а.с. 15).

Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 15.02.1978 № 109 місто Кадіівка перейменоване у місто Стаханов.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 30.12.1977 № 2882-ІХ місто Попасну Первомайської міської ради передано до складу Лисичанського району Ворошиловградської області.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Українського товариства мисливців і рибалок Українське Товариство мисливців і рибалок (далі за текстом - УТМР), затвердженого ХІІ з'їздом Українського товариства мисливців і рибалок 07.05.1991, з подальшими змінами, УТМР є добровільною Всеукраїнською громадською організацією, яка об'єднує мисливців і рибалок з метою сприяння активному розвитку любительського мисливського, стендового і рибальського спорту, охорони, відтворення, збереження, раціонального використання тваринного світу та захист спільних інтересів. УТМР є юридичною особою і суб'єктом права приватної власності на належне йому майно та грошові кошти. Товариство є неприбутковою громадською організацією.

Єдину систему Товариства складають Кримська республіканська, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська обласні, Київська міська, Севастопольська регіональна, районні, міжрайонні, міські, первинні організації УТМР (п. 1.2 Статуту).

Для виконання статутних завдань Товариства юридичними особами можуть бути районні, міжрайонні, міські організації, які діють за єдиним Статутом УТМР, реєстрація яких здійснюється на підставі рішення ради Кримської республіканської, обласної, Київської міської та Севастопольської регіональної організації, цього Статуту, у відповідності до чинного законодавства України (п. 1.3 Статуту).

Стахановська міська організація УМТР входить у єдину систему УМТР та знаходиться у підпорядкуванні Луганської обласної організації УМТР - позивача у справі.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки від 26.11.2012 № 161 (а.с. 23) будівля риболовної бази Стахановської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок знаходиться на балансі Луганської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, інв. номер 112.

Рішенням виконавчого комітету Калинівської селищної ради від 24.07.2013 № 19 (а.с. 29) об'єкту нерухомого майна - Спортивно-риболовній базі, що знаходиться за межами населеного пункту смт. Калинове, присвоєно адресу: Луганська область, Попаснянський район, Калинівська селищна рада, Комплекс виробничих будівель та споруд.

Відповідно до технічного паспорту № 1657 на спірне майно, виготовленого 18.06.2013 Попаснянським РБТІ, земельна ділянка під Будинком рибалки у межах ставка «Холодний» знаходиться на території Калинівської районної ради Попаснянського району Луганської області.

Майно, що є предметом позову - комплекс виробничих будівель та споруд № 7, складається з риболовної бази літера А-2 площею 47,6 кв. м, тамбура літера а площею 3,4 кв. м, гаражу літера Б площею 32,1 кв. м, навісу 1 площею 7,7 кв. м літера В, навісу 2 площею 11, 9 кв. м літера Д, навісу 3 площею 8,0 кв. м літера Е, сараю літера Г площею 9,4 кв. м, огорожі літера № 1-2.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, вважаючи порушеним своє право власності на спірне майно, оскільки на даний час з незалежних від нього причин право власності на вказане майно у порядку, встановленому Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5, не зареєстроване. Також відсутня можливість такої реєстрації відповідно до Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказ Міністерства юстиції України 14.12.2012 № 1844/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2102/22414.

Відповідач у справі має право розпорядження землями Попаснянського району в межах своєї компетенції, тому позивачем позовні вимоги заявлені саме до Калинівської селищної ради.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів ст. 318 Цивільного кодексу України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 Цивільного кодексу України.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу положень ст. 376 Цивільного кодексу України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Як встановлено судом під час розгляду справи, земельна ділянка площею 0,01 га, на якій збудоване майно, що є предметом позову, виділена рішенням виконавчого комітету Кадіівської міської ради депутатів від 20.03.1975 № 162 Кадіївській районній раді Українського товариства мисливців та рибалок, правонаступником якого є позивач у справі. Вказану земельну ділянку відведено у вставленому законом порядку саме для будівництва Будинку рибалки .

Відповідно до Акту від 30.08.1976 приймання в експлуатацію Державною приймальною комісією закінченого будівництвом реконструкцією об'єкту - Спортивно-риболовної бази, вказаний об'єкт прийнято в експлуатацію (а.с. 11-14).

Таким чином, матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що будівництво Будинку рибалки здійснено на відведеній у встановленому законом порядку для цієї мети земельній ділянці, вказаний об'єкт введено в експлуатацію у порядку, встановленому законом на час закінчення будівництва (капітального ремонту).

Відповідно до п. 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва та інших відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Відповідно до пунктів 3,4 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Станом на час вводу спірного майна в експлуатацію (1975 рік) законодавством не було передбачено державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а також не було встановлено порядок видачі відповідних декларацій про готовність об'єктів до експлуатації.

Фактично спірне майно є власністю позивача у справі, проте останній позбавлений права розпорядження вказаним майном внаслідок прийняття після здійснення будівництва низки нормативних актів, які змінюють вимоги до документів, необхідних для державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Як визначено ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як правило, належним відповідачем у справі про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, збудовані за часів СРСР, є відповідна (сільська, селищна, міська) рада, до компетенції якої належить вирішення питань щодо розпорядження землями відповідних територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності (статті 8 - 12 Земельного кодексу України); вирішення питання вибору, вилучення (викупу) земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування; вирішення питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій (ст. 12 Закону України "Про планування і забудову територій").

Положеннями ст. 392 Цивільного кодексу України передбачено захист прав власника майна, право власності якого не визнається або оспорюється іншою особою, тоді ж як позивач у спорі про визнання права власності на збудоване відповідно до вимог закону нерухоме майно, право власності на яке не оформлене належним чином, звертається до суду з метою набуття права власності на вказане нерухоме майно. Відповідно, позивач у спорі про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не повинен доводити факту порушення або невизнання його права власності.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові судової колегії Вищого господарського суду України від 21.06.2011 у справі № 10/18пн.

З урахуванням фактичних обставин справи, приписів чинного законодавства, що регулює питання, пов'язані з визнанням права власності на нерухоме майно, суд доходить висновку про те, що визнання за позивачем права власності на спірне майно є передбаченим законом способом захисту законних прав та інтересів позивача у справі та не порушує будь-яких охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача у справі. Під час розподілу судових витрат у справі судом враховується те, що судовий спір виник внаслідок несвоєчасного оформлення позивачем правовстановлюючих документів на спірне майно.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати за Луганською обласною організацією Українського товариства мисливців і рибалок, м. Луганськ, вул. Октябрьська, буд. 16, код 03928276, право власності на об'єкт нерухомості - комплекс виробничих будівель та споруд № 7, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,01 га та складається з риболовної бази літера А-2 площею 47,6 кв. м, тамбура літера а площею 3,4 кв. м, гаражу літера Б площею 32,1 кв. м, навісу 1 площею 7,7 кв. м літера В, навісу 2 площею 11, 9 кв. м літера Д, навісу 3 площею 8,0 кв. м літера Е, сараю літера Г площею 9,4 кв. м, огорожі літера № 1-2, розташований за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Калинівська селищна рада.

3. Судові витрати покласти на позивача.

В судовому засіданні 08.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 11.04.2014.

Суддя М.О. Москаленко