Постанова

від 10.07.2013 по справі 804/6025/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 р. Справа № 804/6025/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Семєйко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.13 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2013 р. №0000491702/5242/10/17-230 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 809760,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі - 654642,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі - 155118,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточненої позовної заяви від 05.06.2013 р., позивачем зазначено, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська проведено документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань усунення розбіжностей з контрагентами - постачальниками по податковим деклараціям з податку на додану вартість за квітень 2010 року - січень 2011 року. За результатами перевірки складений Акт № 147/17-2/НОМЕР_1 від 21.01.2013 року на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 11.03.2013 року № 0000491702/5242/10/17-230 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі - 809760,50 грн. Вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки в частині завищення позивачем суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «УТН - Восток», ТОВ «СК «Формула» на суму 654642,00 грн. є неправомірним, оскільки у позивача в наявності необхідні первинні документи, а товар, придбаний у зазначених контрагентів, використаний ним у господарській діяльності. Отже, податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі таких висновків, є незаконними та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав пред'явлений адміністративний позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що винесене податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а встановлені у акті перевірки порушення дійсно мали місце і підтверджені доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 14.01.2013 р. по 18.01.2013 р. на підставі наказу від 10.01.2013 року № 18 ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було проведено документальну невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки фізичної особи платника податків НОМЕР_1) з питань усунення розбіжностей з контрагентами - постачальниками по податковим деклараціям з податку на додану вартість за квітень 2010 р. - січень 2011 р.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем було складено акт № 147/17-2/НОМЕР_1 від 21.01.2013 р. (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення Позивачем:

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 , з урахуванням п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, в частині ненадання до перевірки документів;

- п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, п. 198.6 ст. 198, з урахуванням п. 44.1, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на 654642,00 грн., у т.ч. по періодам: за квітень 2010 р. у сумі 2665,00 грн.; за травень 2010 р. у сумі 8500,00 грн.; за червень 2010 р. у сумі 7360,00 грн.; за серпень 2010 р. у сумі 557049,00 грн.; за вересень 2010 р. у сумі 8131,00 грн.; за жовтень 2010 р. у сумі 5876,00 грн.; за листопад 2010 р. у сумі 18431,00 грн.; за грудень 2010 р. у сумі 12458,00 грн.; за січень 2011 р. у сумі 34172,00 грн. (а.с. 6-15).

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, Відповідачем було прийнято та направлено Позивачу податкове повідомлення - рішення Форми «Р» від 11.03.2013 р. №0000491702/5242/17-230 про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 809760,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 654642,00 грн., за штрафними (фінансовим) санкціями в розмірі 155118,50 грн. (а.с. 17).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення - рішення від 11.03.2013 р. № 0000491702/5242/17-230 слугували висновки контролюючого органу щодо завищення суми податкового кредиту в сумі 654642,00 грн. за період квітень 2010 р. - січень 2011 р. внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які на момент перевірки не підтверджені податковими накладними, касовими чеками по відносинам з ТОВ «УТН - Восток», ТОВ «Масло трейд», ТОВ «Сервісна компанія «Формула», ТОВ «СВ - Днепр», ТОВ «Дата С».

Суд зазначає, що правовідносини з приводу визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість на момент виникнення спірних правовідносин були врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР), а з 01.04.2011 року регулюються Розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI (далі - ПК України).

В ході розгляду справи було встановлено, що позивач - ФОП ОСОБА_3 перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з 24.07.2006 р., являється платником податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ № 56609600 від 07.08.2006 р.).

02.11.2012 року ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська на адресу позивача було направлено запит щодо надання пояснень стосовно взаємовідносин з ТОВ «УТН - Восток» і ТОВ «Сервісна компанія «Формула» та їх документальне підтвердження, який отриманий позивачем 08.11.2012 р. (а.с.56).

Доказів направлення відповіді на запит ДПІ від 02.11.2012 р. протягом встановленого строку, позивачем до суду не надано.

10.01.2013 р. начальником ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було прийнято наказ № 18 про проведення документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань усунення розбіжностей з контрагентами - постачальниками по податковим деклараціям з податку на додану вартість за квітень 2010 р. - січень 2011 р., який разом із повідомленням від 10.01.2013 р. про проведення перевірки № 25 було вручено позивачу 10.01.2013 р., про що свідчить його особистий підпис на розписці (а.с. 30).

16.01.2013 р. позивачем до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська для проведення перевірки були надані копії податкових накладних та розрахунок коригування по взаємовідносинам з ТОВ «УТН - Восток» і ТОВ «Сервісна компанія «Формула» (а.с. 32).

В період з 14.01.2013 р. по 18.01.2013 р. заступником начальника відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Філіною Г.В. було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання усунення розбіжностей з контрагентами - постачальниками по податковим деклараціям з ПДВ за квітень 2010 р. - січень 2011 р. за результатами якого складений акт № 147/17-2/НОМЕР_1 від 21.01.2013 р. (а.с. 6-15).

Як свідчать матеріали перевірки, ФОП ОСОБА_3 за перевіряємий період завищено суму податкового кредиту всього у сумі 654 642 грн., у т.ч. за квітень 2010 року у сумі 2 665 грн., за травень 2010 року у сумі 8 500 н., за червень 2010 року у сумі 7 360 грн., за серпень 2010 року у сумі 557 049 грн., за вересень 2010 року сумі 8 131 грн., за жовтень 2010 року у сумі 5 876 грн., за листопад 2010 року у сумі 18 431 грн., за грудень 2010 року у сумі 12 458 грн., за січень 2011 року у сумі 34 172 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які на момент перевірки не підтверджені податковими накладними, касовими чеками, а саме:

до податкового кредиту квітня 2010 року включено суму ПДВ у розмірі 2 665,15 грн. по постачальнику ОВ «УТН-Восток» (код ЄДРПОУ 32183378), що підтверджено також в додатку 5 до податкової декларації ЛДВ за квітень 2010 року;

до податкового кредиту травня 2010 року включено суму ПДВ у розмірі 8 500,00 грн. у т.ч. по постачальнику ТОВ «УТН-Восток» (код ЄДРПОУ 32183378), що підтверджено також в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року;

до податкового кредиту червеня 2010 року включено суму ПДВ у розмірі 7 360,00 грн., у т.ч.: по постачальнику ТОВ «УТН-Восток» (код ЄДРПОУ 32183378) в сумі 7310,00 грн., по постачальнику ТОВ «Масло трейд» (код ЄДРПОУ 32794258) в сумі 49,74 грн., що підтверджено також в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року;

до податкового кредиту серпня 2010 року включено суму податкового кредиту у розмірі 557 049,08 грн., у т.ч.: по постачальнику ТОВ «УТН-Восток» (код ЄДРПОУ 32183378) в сумі 151400,00 грн., по постачальнику ТОВ «Сервісна компанія «Формула» (код ЄДРПОУ 36958905) в сумі 138000,00 грн., по касовим чекам в сумі 267649,08 грн., що підтверджено також в додатках 5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року, до уточнюючого розрахунка податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010 року;

до податкового кредиту вересня 2010 року включено суму ПДВ у розмірі 8 131,39 грн., у т.ч.: по постачальнику ТОВ «СВ-Днепр» (код ЄДРПОУ 35739448) в сумі 7529,00 грн., по постачальнику ТОВ «Масло трейд» (код ЄДРПОУ 32794258) в сумі 103,40 грн., по постачальнику ТОВ «Дата С» (код ЄДРПОУ -96819) в сумі 498,99 грн., що підтверджено також в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року;

до податкового кредиту жовтня 2010 року включено суму ПДВ у розмірі 5 876,00 грн. по касовим чекам, що підтверджено також в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 року, реєстром отриманих податкових накладних за жовтень 2010 року;

до податкового кредиту листопада 2010 року включено суму ПДВ у розмірі 18 431,00 грн. по касовим чекам, що підтверджено також в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року, реєстром отриманих податкових накладних за листопад 2010 року;

до податкового кредиту грудня 2010 року включено суму ПДВ у розмірі 12 458,00 грн. по касовим чекам, що підтверджено також в додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року, реєстром отриманих податкових накладних за грудень 2010 року;

до податкового кредиту січня 2011 року включено суму ПДВ у розмірі 34 172,00 грн. по постачальнику ТОВ «УТН-Восток» (код ЄДРПОУ 32183378), що підтверджено також в додатку 5 податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року (ст. 9 Акту перевірки).

Суд зазначає, що підпунктом 16.1.5 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів.

Згідно ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового Кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У відповідності до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Суд також зазначає, що за змістом положень пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна. Відповідно до пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) не підлягають включенню до складу податкового кредиту. Податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) (пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону про ПДВ).

Суд зауважує, що аналіз положень Закону про ПДВ, зокрема ст.3, дає підстави для висновку, що податкова накладна має юридичну силу документу, що підтверджує дані податкового обліку та дає право на формування податкового кредиту, якщо вона складена в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не відбулось, складені документи, в тому числі і податкова накладна, не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому і інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні дальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних раціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У пункті 201.11 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена народними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з зазначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник додатку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник датку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума датку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) цивільно-правового договору.

Згідно п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача з означеними контрагентами, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, а саме податковий кредит, суд приймає на підтвердження таких даних лише достовірні первинні документи, тобто ті, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Перевіряючи фактичне здійснення господарських операцій позивача із ТОВ «УТН - Восток», ТОВ «Масло трейд», ТОВ «Сервісна компанія «Формула», ТОВ «СВ - Днепр», ТОВ «Дата С», судом з'ясовано, що ні в ході перевірки ні в ході розгляду справи позивачем не надано документів в підтвердження фактичного здійснення придбання товарів у вказаних контрагентів, як-то: відповідного договору в письмовій формі, акту приймання-передачі, документів в підтвердження транспортування та зберігання товару, а також в підтвердження факту використання придбаних товарів в підприємницькій діяльності, а не в особистих цілях.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 21.01.2013 р., позивачем для здійснення невиїзної перевірки надані лише податкові накладні від постачальника ТОВ «УТН - Восток» від 30.04.2010 р. № 003617; від 31.05.2010 р. № 004238; від 30.06.2010 р. № 004692; від 01.07.2010 р. № 320/004692; від постачальника ТОВ «Сервісна компанія «Формула» від 31.07.2010 р. № 001452; від 31.08.2010 р. № 002453 (ст. 5 Акту перевірки), касові чеки або інші документи, передбачені законодавством до перевірки не надані (а.с. 11).

На вимогу суду позивач не надав чітких та зрозумілих пояснень щодо обставин укладання договорів із ТОВ «УТН - Восток», ТОВ «Масло трейд», ТОВ «Сервісна компанія «Формула», ТОВ «СВ - Днепр», ТОВ «Дата С», копії первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами до суду не надав.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд доходить до висновку про відсутність будь-яких юридичний наслідків за договорами Позивача з ТОВ «УТН - Восток», ТОВ «Масло трейд», ТОВ «Сервісна компанія «Формула», ТОВ «СВ - Днепр», ТОВ «Дата С», в тому числі і в сфері оподаткування. Наявність у позивача виписаних ТОВ «УТН - Восток» і ТОВ «Сервісна компанія «Формула» податкових накладних у спірних правовідносинах не створює права для формування податкового кредиту, оскільки, як вбачається з добутих по справі доказів, об'єкт оподаткування ПДВ за переліченими вище правочинами, яким, з огляду на положення ст. 3 Закону №168, є реально здійснена господарська операція з поставки товару, відсутній. Наведене виключає правомірність віднесення Позивачем оспорюваних сум ПДВ до податкового кредиту, а отже обґрунтовує законність здійсненного відповідачем донарахування податкового зобов'язання за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2013 р. № 0000491702/5242/10/17-230 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 654642,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 155118,50 грн., слід відмовити.

Розподіл судових витрат здійсюється відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000491702/5242/10/17-230 від 11.03.2013 року - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева