Постанова

від 08.04.2014 по справі 804/2608/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 р. Справа № 804/2608/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І.В.

при секретарі - Фросіні С.Ю.

за участю:

представників позивача - Кучера І.Є.

Глущенко О.О.

представника відповідача - Мельника С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Парус" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Парус" (далі - ПП "Парус") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська), в якому просить, з урахуванням уточнень до адміністративного позову прийнятих судом:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо визнання нереальності здійснення операцій між ПП "Парус" та його контрагентами-постачальниками: ТОВ «Багатопрофільна Фірма «Продус», ТОВ «Оптима ПМД», ПП «Спейсез ТУ Рент», ТОВ «Фірма Юквар», ТОВ «Вінітекс», ТОВ «Агротрейд Плюс» та ПП «Глобус» та контрагентами-покупцями: ТОВ «Хлібозавод №3», ПрАТ «Павлоградхліб», ТОВ «Кондитерська фабрика «Квітень», ТОВ «Фактор», ВКПП «Комгалком», ПВК Фірма «Агро», ТОВ «Агроветкорм», ПАТ «Кременчуцький хлібокомбінат», ТОВ ВКФ «Марганецький хлібозавод», ПАТ «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод», ТОВ «Зерноторг - 2004», ДП «Націонал плюс» ПП «Націонал», ТОВ «Еквітас», Фермерське господарство «Сокіл», ПАТ «Черкаський хлібокомбінат», ПП «Байкал», ПАТ «Запорізький хлібозавод №5», ТОВ «Каравай», ПП «Аріс-Франзоль», ПП «Полтавський хлібозавод «Південний», ТОВ Фірма «Мушкетер», ТОВ «Агросс», ПАТ «Кіровоградський хлібозавод», СУПП ТЗОВ «Етрус», ПАТ «Богодухівський хлібозавод «Апі-плюс» за період з 01.06.2009 року по 31.07.2011 року та встановлено юридичну дефектність.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що висновок про нереальність здійснення господарських операцій між ПП "Парус" та його контрагентами-постачальниками і контрагентами-покупцями, вказаний в акті перевірки від 22.08.2013 №143/22-02/31576681 надуманий та не відповідає дійсності. Зазначили, що в ході перевірки були повністю проігноровані вимоги чинного законодавства України. Окремо зауважили, що господарські операції ПП "Парус" були направлені на реальне настання правових наслідків та з метою отримання економічних і соціальних результатів. Так позивач здійснював підприємницьку діяльність на власний ризик, в подальшому досяг результатів, які в установленому податковим законодавством порядку були задекларовані, отже вказані правочини є реальними і не суперечать вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а також відповідають моральним засадам суспільства - в результаті вчинення цих правочинів були досягнуті економічні та соціальні результати. В свою чергу нікчемним визначається правочин. Якщо його недійсність встановлена законом, а не актом перевірки, як було зроблено в даному випадку. Окрім того представники позивача зазначили, що фактично перевірка ПП "Парус" проводилась не на підставі первинних та інших документів бухгалтерського обліку позивача, а на підставі пояснень інших платників податків, що є грубим порушенням вимог податкового законодавства України. Також представники позивача посилались на те, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому ПП "Парус" не може нести відповідальність за порушення чинного законодавства третіми особами, якщо вони мали місце. Зауважили, що угоди між ПП "Парус" та контрагентами були реально виконані сторонами, що підтверджується документам бухгалтерського та податкового обліків. На підставі викладеного. Представники позивача вважають, що податковий орган при складанні акту перевірки протиправно вийшов за межі своїх повноважень і самостійно визнав правочини, укладені ПП "Парус" нікчемними та фіктивними, про що зробив висновки в акті перевірки, тоді як у встановленому законом порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними або фіктивними до суду не звертався, рішень суду про визнання правочинів недійсними або фіктивними не мав. Окрім того представники позивача посилались на проведену судово-економічну експертизу, якою було встановлено, що висновки акту перевірки документально не підтверджуються. З огляду на вищевикладене представники позивача в судовому засіданні просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська на підставі постанови слідчого СГ ГСУ МВС України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Парус" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів по взаємовідносинах з зазначеними контрагентами за весь період діяльності, про що складено акт №143/22-02/31576681 від 22.08.2013 року. Відповідно до зазначеного акту перевірки було встановлено нереальність здійснення господарських операцій між ПП "Парус" та його контрагентами-постачальниками і контрагентами-покупцями за період з 01.06.2009 по 31.07.2011 р та встановлено юридичну дефектність. Представник відповідача зазначив, що вважає позовні вимоги безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Представник відповідача зазначив, що при проведенні зазначеної перевірки позивача, та як наслідок встановлення нереальності здійснення господарської операції не було порушено жодних прав ПП "Парус", так як коригування показників підприємства не здійснювалось, грошове зобов'язання не нараховано. По закінченню проведення зазначеної перевірки всі матеріали були направлені до СГ ГСУ МВС України, як того і вимагає податкове законодавство України. З огляду на вищевикладене представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог, регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. №283/97-ВР, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР.

Позивач - Приватне підприємство "Парус" (код ЄДРПОУ 31576681) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

16.04.2013 року слідчим СГ ГСУ МВС України підполковником міліції Брандисом О.В. було винесено постанову про призначення позапланової документальної перевірки (копія міститься в матеріалах справи), якою постановлено провести у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №1201000000000153 позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП "Парус" за весь період взаємовідносин з ТОВ «Оптима ПМД», ПП «Спейсез ТУ Рент», ТОВ «Фірма Юквар», ТОВ «Багатопрофільна Фірма «Продус», ПП «Глобус», ТОВ «Вінітекс», ТОВ «Агротрейд Плюс», яка була направлена до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

На виконання вищевикладених норм керівником ДПІ в Ленінському районі м.Дніпропетровська було видано наказ №93 від 09.08.2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Парус" та повідомлення №41 від 09.08.2013 р., які були отримані під підпис керівником підприємства Кучером І.Є., що підтверджується його підписом на копіях зазначених документів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладені обставини, з 09.08.2013 по 15.08.2013 року посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська на підставі наказу від 09.08.2013 року №93, згідно п.п. 20.1.4, п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.78.1.11, п.78.1 ст. 78, ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Парус" з дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Багатопрофільна Фірма «Продус» з 01.06.2009 по 30.04.2010, ТОВ «Оптима ПМД» з 01.06.2010 по 31.10.2010, ПП «Спейсез ТУ Рент» з 01.10.2010 по 31.10.2010, ТОВ «Фірма Юквар» з 01.10.2010 по 31.10.2011, ТОВ «Вінітекс» з 01.05.2011 по 30.06.2011, ТОВ «Агротрейд Плюс» та ПП «Глобус» з 01.07.2011 по 31.07.2011 року.

За результатами наведеної вище перевірки податковим органом складено акт перевірки від 22.08.2013 №143/22-02/31576681, в якому встановлено: «нереальність здійснення господарських операцій між ПП "Парус" та його контрагентами-постачальниками: ТОВ «Багатопрофільна Фірма «Продус», ТОВ «Оптима ПМД», ПП «Спейсез ТУ Рент», ТОВ «Фірма Юквар», ТОВ «Вінітекс», ТОВ «Агротрейд Плюс» та ПП «Глобус» та контрагентами-покупцями, перелік яких наведено в додатку, за період з 01.06.2009 по 31.07.2011 року та встановлено юридичну дефектність первинних».

Відповідно до п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, а також пояснень представників позивача та відповідача, за результатами висновків зазначеного акту перевірки розрахунок грошового зобов'язання контролюючим органом зроблено не було, податкові повідомлення-рішення не приймались, коригування показників податкової звітності на підставі такого акту не відбувалось.

Представники позивача в судовому засіданні посилались на висновки судово-економічної експертизи, якою встановлено, що висновки акту перевірки документально не підтверджуються. Також зазначали, що висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарської операції ПП «Парус», які інформаційно закріплені в акті перевірки має для підприємства негативні наслідки, як то погіршення ділової репутації, як належного платника податків, відмова контрагентів від подальших господарських відносин з метою уникнення негативних податкових наслідків.

З вищевикладеного вбачається, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки від 22.08.2013 №143/22-02/31576681 та оскаржує дії відповідача, щодо викладення посадовими особами відповідача зазначених висновків в акті перевірки.

Суд не погоджується з позицією позивача з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст.2 КАС України 1) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень 2) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Викладені положення кореспондуються з нормами п.1 ч.2 ст.17 КАС України, відповідно до яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Під нормативно-правовими актами розуміються рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб, і які призначені для неодноразового застосування щодо цього коло осіб.

Під правовими актами індивідуальної дії розуміються рішення, які є актами одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. Конституційним Судом України зазначено, що за своєю природою ненормативні акті, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Зі змісту адміністративного позову, доводів, якими позивач обґрунтовує його вимоги, а також документів, долучених до позову, вбачається, що ним оскаржуються дії податкового органу по викладенню висновків щодо нереальності здійснення операцій між ПП «Парус» та його контрагентами-постачальниками і контрагентами-покупцями.

Відповідно до п.2 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000р. № 02-5/35, не можуть оспорюватися акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, встановлено що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.

Таким чином, дії по викладенню в акті перевірки фактів та висновків не можна розглядати як такі, що породжують для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Висновки акту перевірки є виключно носієм інформації, як зазначено вище, вони не є обов'язковими для виконання та не тягнуть самі по собі для платника податків жодних правових наслідків, тобто не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а відтак не є рішеннями в розумінні п. 1 ст. 17 КАС України.

Отже, оскаржувані дії відповідача щодо визнання нереальності здійснення операцій між ПП «Парус» та його контрагентами-постачальниками і контрагентами-покупцями здійснені шляхом формування відповідних висновків в акті перевірки не створюють для платника податків додаткових обов'язків, жодним чином не впливають на права Приватного підприємства "Парус", як платника податків, не є такими, котрі невідворотно зумовлюють настання для нього певних правових наслідків.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо складання акту перевірки, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження податкового повідомлення - рішення, прийнятого на підставі такого акту або, у разі коригування податкової звітності без винесення податкового повідомлення-рішення, при вирішенні спору щодо дій по проведенню коригування показників податкової звітності на підставі такого акту.

Отже, дії відповідача щодо визнання нереальності здійснення операцій між ПП "Парус" та його контрагентами-постачальниками: ТОВ "Багатопрофільна Фірма "Продус", ТОВ "Оптима ПМД", ПП "Спейсез ТУ Рент", ТОВ "Фірма Юквар", ТОВ "Вінітекс", ТОВ "Агротрейд Плюс" та ПП "Глобус" та контрагентами-покупцями за період з 01.06.2009 по 31.07.2011 року та встановлення юридичної дефектності, які полягають у викладенні в акті перевірки фактів та висновків не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків позивача.

Дана правова позиція також викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 30.11.09 №1619/10/13-09.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Парус" є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведення судових експертиз.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір не підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69,71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову Приватного підприємства "Парус" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання відсутності компетенції, визнання протиправними дій - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2014 року.

Суддя І.В. Юхно