ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62
проспект Миру, 20
Іменем України
РІШЕННЯ
"10" квітня 2014 року справа № 927/271/14
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім", юридична адреса: вул. Сумська, 3, м. Київ, 03138; поштова адреса: пр-т Возз'єднання, 15, м. Київ, 02160
Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тростянське", вул. Горького 8, смт. Варва, Чернігівська область, 17600
про стягнення заборгованості в сумі 2159,56 грн.
Суддя Бобров Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: Макаренко В.А., довіреність № 7 від 18.04.2013
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тростянське" про стягнення заборгованості в сумі 2159,56 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач у позовній заяві посилається, зокрема, на те, що відповідач, в порушення умов договору про надання послуг б/н від 20.05.2012р., укладеного між сторонами, свої зобов'язання не виконав, своєчасно та в повному обсязі оплату наданих позивачем послуг по посіву кукурудзи посівним агрегатом не здійснив, в зв'язку з чим у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість в сумі 1800,00 грн. Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 1800,00 грн. основного боргу, 318,60 грн. пені, 21,16 грн. 3 % річних та 19,80 грн. інфляційних втрат.
Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, у призначене судове засідання повноважного представника не направив. Про дату, час та місце судового засідання відповідача було повідомлено належним чином. На адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, було направлено копію ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.03.2014р., яка була отримана уповноваженою відповідачем особою 04.03.2014р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
На день прийняття рішення, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
За таких обставин, суд вважає, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 20 травня 2012 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Тростянське" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агродім" (Виконавець) укладено договір про надання послуг б/н (далі - Договір) (а.с. 9).
Згідно п. 1.1 Договору Виконавець зобов'язався надати послуги по посіву кукурудзи посівним агрегатом: трактором John Deere 8420, реєстраційний номер 04100 СВ (свідоцтво про реєстрацію машини серія АБ № 506076) та сівалкою Kinze на площі Замовника вартістю 200,00 грн., в т.ч. ПДВ, за 1 га.
Кінцева вартість послуг, що надаються Виконавцем Замовнику, фіксується сторонами у актах приймання-передачі наданих послуг на основі даних GPS навігаційних пристроїв, які встановлені Замовником на техніці Виконавця, що виконує роботи по даному Договору (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору здача-приймання наданих послуг оформляється відповідним актом.
Згідно п.п. 4.2.3 п. 4 Договору Замовник зобов'язався прийняти виконаний обсяг роботи та оплатити вартість наданих послуг у строки та у розмірах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 10.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором.
Договір не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.
Як свідчать матеріали, позивач виконав свої зобов'язання за Договором, зокрема, надав відповідачу послуги по посіву кукурудзи посівним агрегатом: трактором John Deere 8420, реєстраційний номер 04100 СВ (свідоцтво про реєстрацію машини серія АБ № 506076) та сівалкою Kinze на площі Замовника на загальну суму , про що свідчить акт приймання-передачі наданих послуг від 25.05.2012р. № 132/1, підписаний сторонами, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 12).
Однак, відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання не виконав, за надані позивачем послуги своєчасно та в повному обсязі не розрахувався.
Залишок заборгованості за Договором станом на липень 2013 р. становив 1800,00 грн.
Оскільки сторони не обумовили в Договорі строк розрахунку Замовника за виконані послуги, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 0204 від 26.07.2013р. з вимогою оплати борг в сумі 1800,00 грн. у місячний строк з дня отримання претензії. Дана претензія була отримана відповідачем 01.08.2013р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 13). Однак, відповідач залишив претензію без відповіді, заборгованість не сплатив.
Таким чином, станом на день прийняття рішення по справі, борг відповідача становить 1800,00 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1800,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 318,60 грн. пені за прострочення платежу за період з 11.08.2013р. по 04.02.2014р.
Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Відповідно до п. 5.3 Договору у випадку порушення термінів розрахунків за виконаний обсяг роботи Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше 2 % вартості послуг.
Позивачем в позовній заяві нараховано 318,60 грн. (1800,00 грн. х 0,1% х 177 днів).
Розглянувши наданий розрахунок, суд вважає, що позивачем невірно нараховано відповідачу пеню виходячи з наступного.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною ставкою Національного банку України, незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені (див. постанову Верховного суду України від 24.10.2011р. та постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2011р. у справі № 25/187).
Крім того, пеня повинна нараховуватися з 02.09.2013р., а не з 11.08.2013р., оскільки в претензії позивачем було надано відповідачу місячний строк з дня отримання претензії для сплати заборгованості, а претензію відповідач отримав 01.08.2013р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 13).
За таких обставин, за розрахунком суду пеня, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 02.09.2013р. по 04.02.2014р., становить 100,01 грн.
Тобто, позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню частково в сумі 100,01 грн.
Також позивачем в позовній заяві заявлена вимога про стягнення з відповідача 19,80 грн. інфляційних втрат за період з 11.08.2013р. по 01.01.2014р. та 21,16 грн. 3 % річних за період з 11.08.2013р. по 04.02.2014р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розглянувши розрахунки позивача, суд вважає, що позивачем невірно вказаний період нарахування інфляційних втрат та 3% річних, а саме не враховано те, що момент виникнення зобов'язання відповідача щодо сплати заборгованості настав лише 02.09.2013р., а не 11.08.2013р., як вказано позивачем у розрахунках.
За розрахунком суду з відповідача підлягає стягненню 19,86 грн. інфляційних втрат за період з 02.09.2013р. по 01.01.2014р. та 23,08 грн. 3 % річних за період з 02.09.2013р. по 04.02.2014р.
Враховуючи, те, що позивачем заявлено до стягнення менший розмір інфляційних втрат та 3 % річних, ніж встановлено судом, то з відповідача підлягає стягненню розмір інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих позивачем.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 19,80 грн. інфляційних втрат та 21,16 грн. 3 % річних.
Отже, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 1940,97 грн., в тому числі основний борг в сумі 1800,00 грн., 100,01 грн. пені, 19,80 грн. інфляційних втрат та 21,16 грн. 3 % річних.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Тростянське" (вул. Горького, 8, смт. Варва, Чернігівська область, 17600, р/р 26005247004 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 03796011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство «Агродім»" (юридична адреса: вул. Сумська, 3, м. Київ, 03138; поштова адреса: пр-т Возз'єднання, 15, м. Київ, 02160; р/р 26004300266457 в ТВБВ № 10026/0533 Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 32659577) 1940,97 грн. (одну тисячу дев'ятсот сорок грн. 97 коп.) заборгованості , в тому числі основний борг в сумі 1800,00 грн., 100,01 грн. пені, 19,80 грн. інфляційних втрат та 21,16 грн. 3 % річних, та 1642,07 грн. (одну тисячу шістсот сорок дві грн. 07 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
В судовому засіданні 10.04.2014р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 11.04.2014р.
Суддя Ю.М. Бобров
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2014 |
Оприлюднено | 15.04.2014 |
Номер документу | 38171052 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Бобров Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні