Рішення

від 11.04.2014 по справі 923/176/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2014 р. Справа № 923/176/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі Довгань О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Бериславського району Херсонської області в інтересах держави

до : відповідача - 1: Бериславської районної державної адміністрації м. Берислав, Херсонської області

відповідача-2: селянського фермерського господарства «Южна Еліта» с. Таврійське Бериславського р-ну, Херсонської області, код ЄДРПОУ 19233178

про визнання незаконним (недійсним) розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації № 554 від 12.07.201р., визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки

за участю представників сторін:

Ахременко О.Д. посв. № 019816 від 19.08.13 року - прокуратура м. Херсона

Відповідача-1 - Кожем'яки М.Ю. довю№ 09/01-22-85/14 від 17.01.14р.

Відповідача-2 - Ставроста Р.Ю.дов.б/н від 27.02.14р.

в с т а н о в и в:

Відповідно до ч.3 ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання.

Прокурор Бериславського району Херсонської області звернувся до суду з позовом до відповідача -1: Бериславської районної державної адміністрації м. Берислав, Херсонської області, відповідача-2: селянського ( фермерського) господарства " Южна Еліта" с. Таврійське, Бериславського району, Херсонської області про визнання незаконним (недійсним) розпорядження голови Бериславської адміністрації від 12.07.2011р. № 554, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Ухвалою від 20.02.2014р. суд прийняв позов до розгляду та порушив провадження у справі. Попередніми ухвалами суду розгляд справи було відкладено для надання представниками сторін додаткових документів.

Ухвалою суду від 28.03.2014р. суд залучив до участі у даній справі Державну інспекцію сільського господарства у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, ухвала про призначення засідання направлена сторонам рекомендованою поштою.

У призначене судове засідання прибули усі учасники провадження.

У судове засідання надійшли додаткові документи :

- від позивача надійшли додаткові обґрунтування звернення до суду з позовом без зазначення в чиїх інтересах він виступає;

- від представника СФГ «Южна Еліта» відзив на позов;

- від Державної інспекції сільського господарства у Херсонській області положення про державну інспекцію сільського господарства.

Суд заслуховує пояснення представника позивача, в яких позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у позовній заяві. Крім того, представником прокуратури надано додаткові пояснення звернення до суду з відповідним позовом. Позивач зазначає, що відповідно ст. 6 Закону України «Про державний контроль за охороною та використанням земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Пунктом першим положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 № 770, встановлено, що Державна інспекція сільського господарства в автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі- Держсільгоспінспекція) є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України та їй підпорядковується.

Згідно даного положення Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за:

- дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами;

- дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення;

- дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Відповідно до ст.29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, вказує в позовній заяві орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № З-рп/99 у справі про офіційне тлумачення положень ст.2 ГПК України (п.2 резолютивної частини), під поняттям «орган уповноважений здійснювати функції у спірних правовідносинах», треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом представлені повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з абз.абз.2, 3 п. 1.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2012 № 6, реалізуючі відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності. Таким чином, справи у спорах за участю державних органів і органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору ст.1 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що Державна інспекція сільського господарства у Херсонській області є органом контролю у сфері земельних правовідносин, однак не наділена повноваженнями щодо звернення із позовними заявами до суду щодо визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, прокурор вважає за можливим звернення до суду з відповідним позовом.

У судовому засіданні представник Державної інспекції сільського господарства у Херсонській області підтримав доводи прокурора та підтвердив, що інспекція не наділена правом звернення до суду з відповідним позовом, що підтверджується Положенням про державну інспекцію сільського господарства в Херсонській області, затвердженим наказом Державної інспекції сільського господарства України від 28.02.2012р. № 119.

Від Бериславської райдержадміністрації надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу у задоволені позову. Вважає, що при винесені даних розпоряджень та укладені договору оренди землі державна райдержадміністрація діяла у відповідності до вимог чинного законодавства.

У своїх доводах представник Бериславської райдержадміністрації посилається на те, що на момент передачі земельної ділянки в користування, порядок проведення аукціонів нормативно врегульований не був, заборони на передачу в користування за розпорядженням органу виконавчої влади в законодавстві не містилося.

Крім того, на думку відповідача-1 прокурором не доведено факту невідповідності спірних розпоряджень Бериславської райдержадміністрації та договору оренди землі законодавству та факту ущемлення цими актами прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Також представник Бериславської райдержадміністрації зазначає, що спірна земельна ділянка передавалась у користування громадянину ОСОБА_4, незважаючи на те, що орендарем у спірних договорах визначена юридична особа СФГ «Южна Еліта», членом якого перебуває громадянин ОСОБА_4

Представник відповідача-1 додатково повідомляє , що дане підприємство є належним платником орендної плати та земельного податку. До відзиву додано довідку Бериславського відділення Новокаховської ОДПІ стосовно внесення орендарем орендної плати.

Відповідач - 2 позовні вимоги не визнає, проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов. Відповідно до яких вважає, що прокурор у позовній заяві не вказав у чому саме порушені інтереси держави та обставини, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів. Також просить суду відмовити у задоволені позивних вимог з посиланням на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного розпорядження (12.07.2011 року №554), земельні торги проводяться у порядку, встановленому законом.

Порядок проведення земельних торгів у формі аукціону був прийнятий Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону" від 05.07.2012 року №5077-VI, який набрав чинності 19.08.2012 року.

На думку представника відповідача-2, у 2011 році, коли Бериславською районною державною адміністрацією була передана земельна ділянка в оренду СФГ "Южна Еліта" порядок проведення земельних торгів не існував, а тому відповідачі законодавство не порушували.

Крім того, відповідач-2 зазначає , що на переданій земельній ділянці перебувало майно, що є власністю фермерського господарства, а тому передача земельної ділянки в оренду здійснювалась не на конкурентних засадах, це прямо указано в п. 2 оскаржуваного розпорядження голови РДА від 12.07.2011 року №554, з таким формулюванням: "під господарськими будівлями і дворами".

Також представник СФГ « Южна Еліта» зазначає, що процедура передачі земельної ділянки в оренду між відповідачами почалася коли СФГ "Южна Еліта" звернулося у 2010 році до Бериславської районної державної адміністрації з клопотанням надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, а Бериславська РДА 11.10.2010 року прийняла розпорядження №786 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди землі для ведення фермерського господарства, та технічної документації із землеустрою по обстеженню угідь із розробкою рекомендацій по їх використанню".

Відповідно до п. 2.24. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", слід враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

У судовому засіданні відповідач-2 зазначив, що оскільки з моменту прийняття Бериславською районною державною адміністрацією розпорядження від 11.10.2010 року №786 про надання дозволу СФГ "Южна Еліта" на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду, без якого прийняття оскаржуваного розпорядження від 12.07.2011 року і укладання самого договору є неможливим, минуло значно більше ніж три роки, і прокурор достовірно знав про наявність такого розпорядження, тому просить відмовити прокурору Бериславського району у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги i заперечення поданими суду доказами; господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи i правильного застосування законодавства.

Згідно ч.1 ст.4-7 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення ycix обставин справи, а за ст.43 ГПК України суд повинен оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному i об'єктивному розгляді в судовому процесі всіхобставин справи в їх сукупності, керуючись Законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст.121 Конституції України на прокуратуру покладено обов'язок представляти інтереси держави в суді. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовні заяві, в чому полягає порушення інтересів держави або в чому існує загроза їх порушення, тобто, прокуратура набула права визначити наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Згідно ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Офіційним тлумаченням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року визначено, що під органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до пункту 4 рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 інтереси держави можуть повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Тобто, зазначений пункт рішення Конституційного Суду України визначив, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави.

Згідно ст. 14 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Необхідність захисту інтересів держави та громадян покладає на прокуратуру обов'язок представництва її інтересів в суді.

У відповідності до ст. 13 Конституції України, земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності народу України. Від імені українського народу право власника здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, а також прийнятими у відповідності з нею нормативно - правовими актами.

Відповідно до пунктів 1.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 6 від 17.05.2011 року (із змінами, внесеними згідно з Постановами Вищого господарського суду № 14 (у0014600-П) від 26.12.2011 та № 10 (у00 10600-12) від 17.10.2012) «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» виходячи з положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької-діяльності. Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Суд заслухав пояснення представника державної інспекції сільського господарства , дослідив положення про Державну інспекцію сільського господарства України та зазначає, що інспекція дійсно не наділена повноваженнями безпосередньо звертатись до суду з позовними заявами. Отже, прокурор на законних підставах звернувся до суду з позовною заявою. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та Положення про Держсільгоспінспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №459/2011, Державна інспекція сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади, до повноважень якої згідно зі ст. 6 цього Закону належить здійснення контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Оскільки органи Державної інспекції сільського господарства України не наділені повноваженнями щодо звернення з позовами до суду, з даним позовом звертається прокурор, який набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається прокурорам, їх першим заступникам і заступникам.

За приписами ст. 2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон) при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Крім того, статтею 36-1 названого Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене прокурор Бериславського району звертається з даним позовом до суду з вимогою про визнання незаконним (недійсним) розпорядженням голови Бериславської районної державної адміністрації від 12.07.2011 № 554 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства та надання дозволу на розробку технічної документації із нормативної грошової оцінки землі», визнання недійсним договору оренди землі від 12 липня 2011р. та повернення земельної ділянки з наведених вище підстав, яким грубо порушено встановлений законом порядок надання земельних ділянок у користування. Саме у цьому полягає суть порушення інтересів держави та мета їх захисту прокурором, це і є предметом позову.

Обґрунтовуючи позовні вимог, прокурор посилається на ст..ст.13,14,121,144 Конституції України, ст. 3 Земельного кодексу України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 188 Господарського кодексу України, ст..ст.12,13,15, 20-22, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст..ст.1,21 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Крім того, частиною 7 ст. 123 ЗК України встановлено, що погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.

Зі змісту пунктів 1, 2 ст. 124 ЗК України вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до частин 1, 2 ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Водночас, частиною 1 розділу X Перехідних положень ЗК України встановлено, що рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийнятих відповідними органами, але не виконаних на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно абз. 2 розділу X Перехідних положень ЗК України, у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Проведеною прокуратурою Бериславського району перевіркою встановлено, що розпорядженням голови Бериславської районної державної адміністрації від 12.07.2011 № 554 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства та надання дозволу на розробку технічної документації із нормативної грошової оцінки землі» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду загальною площею 17,3000 га фермерському господарству «Южна Еліта» для ведення фермерського господарства із земель запасу державної власності на території Високівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, розроблену приватним підприємством «Південний Азимут».

Згідно інформації відділу Держземагентства України у Бериславському районі земельна ділянка площею 17,3000 га в контурі №22, яка надається в оренду фермерському господарству «Южна Еліта», обліковується як землі запасу державної власності Високівської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

На виконання вищезазначеного розпорядження, 12.07.2011р. між Бериславського районною державною адміністрацією в особі голови Бериславської районної державної адміністрації Павлівського Я.М. (орендодавець) та селянським фермерським господарством «Южна Еліта» в особі голови Атаманюка В.О. (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 17,3000 із земель запасу державної власності Високівської сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення фермерського господарства.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права ЕАМ №161598 (індексний номер витягу 11416972) Реєстраційною службою Бериславського районного управління юстиції Херсонської області 10.10.2013 за номером запису про інше речове право №3018563 зареєстровано договір оренди земельної ділянки.

Пунктом 2 договору оренди передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 17,3000 га, в тому числі рілля - 2,95 га, пасовища 14,35га із земель запасу державної власності Високівської сільської ради.

Відповідно до п. 5 договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 111525,28 грн. Пунктом 8 договору оренди зазначено, що договір укладений строком на 49 років.

Відповідно до пункту 9-11 вищезазначеного договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Високівської сільської ради, код 24103704, код платежу 13050200, МФО 852010 в розмірі 3% від нормативно грошової оцінки на рік, та на момент укладення договору становить 3345,76 гривень на рік.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за \ у результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Водночас частиною 2 ст. 134 ЗК України випадків надання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства юридичним особам без проведення земельних торгів не передбачено.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД №260849 ФГ «Южна Еліта» (код 19233178, дата реєстрації юридичної особи - 28.02.1995 року) є юридичною особою.

Необхідною передумовою для отримання юридичною особою в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства є проведення земельних торгів, в порядку встановленому положеннями глави 21 Земельного кодексу України. Вказані умови під час укладення договору оренди землі від виконано не було.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість сторонам надати додаткові докази своїх вимог та заперечень, проте відповідачі - 1 та -2 не надали суду доказів своїх тверджень, що земельні ділянки надавались в оренду особисто голові селянського фермерського господарства «Южна Еліта», тому могли передаватись в оренду без проведення аукціону.

Також відповідачі не довели фактів перебування на спірній земельній ділянці будь-якого нерухомого майна, зокрема, такого, яке б належало відповідачу-2 або голові селянського фермерського господарства «Южна Еліта» особисто. Жодного правовстановлюючого документу суду не надавалось.

Більш того, пунктом 3 (4) спірного договору оренди землі від 12.07.2011р. визначено, що на земельній ділянці об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури відсутні (а.с.14). Отже, заперечення відповідачів проти позову в цій частині судом не приймаються.

Відповідно до ч. І ст.203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного Кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Виходячи з того, що розпорядженням голови Бериславської районної державної адміністрації від 12.07.2011 № 554 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства та надання дозволу на розробку технічної документації із нормативної грошової оцінки землі», на підставі якого укладено договір оренди земельної ділянки між Бериславською районною державною адміністрацією в особі голови Бориславської районної державної адміністрації Павлівського Я.М. (орендодавець) та фермерським господарством «Южна Еліта» в особі керівника Атаманюк В.О. (орендар), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 17,3000 га із земель запасу державної власності Високівської сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення фермерського господарства, прийнято з порушенням вимог ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, вбачаються підстави для визнання судом вищезазначеного розпорядження незаконним (недійсним) та договору оренди недійсним.

Суд не приймає заперечення відповідачів проти позову в тій частині, що договір оренди землі від 12.07.2011р. правомірно укладений без проведення земельних торгів, оскільки порядок проведення земельних торгів у формі аукціону був визначений лише після прийняття Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону» від 05.07.2012р. №5077-VI ( набрав чинності 19.08.2012 року).

Обов'язковість проведення земельних торгів у разі передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, встановлена частиною 2 ст. 124 Земельного кодексу України. При цьому суд зазначає, що зміст цієї частини є чинним в редакції Закону України від 16.09.2008р. N 509-VI. Отже, передача в оренду відповідачу-2 земельної ділянки комунальної власності ( п.2 договору оренди від 12.07.2011р. а.с.14 землі запасу Високівської сільради) мала відбуватись лише за результатами земельних торгів. Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону» від 05.07.2012р. №5077-VI, який набрав чинності 19.08.2012 року, лише уточнено форму проведення земельних торгів.

Крім того, відповідно до абзацу 3 пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 01 січня 2008року, передача в оренду таких ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Цей абзац включено до пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України згідно із Законом України № 509-VI від 16.09.2008р. ( оприлюдненого 14 .10.2008р. у газеті «Голос України», з наступними змінами, внесеними Законом України № 2367-VI від 29.06.2010р.), проте він діяв лише протягом двох років з дня набрання чинності, а саме до 15.10.2010р.

Тобто, законодавець надавав можливість усім особам, стосовно яких відповідними органами до 01 січня 2008р. були вже прийняті рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, завершити процедуру укладення договору оренди землі до 15.10.2010р. без проведення земельних торгів.

Спірний договір оренди землі укладений лише 12 липня 2011р., отже, дія абзацу 3 пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України щодо можливості його укладення без земельних торгів на зазначені спірні правовідносини не розповсюджується.

Отже, на час ухвалення Відповідачем -1 свого рішення № 554 від 12.07.2011р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства та надання дозволу на розробку технічної документації з нормативної грошової оцінки землі», норми Земельного кодексу України (у тому числі - ст. 124), були уже чинними, тоді як і відсутність порядку проведення аукціону не може скасовувати визначеної законом власне процедури надання в оренду земельних ділянок державної та комунальної власності (шляхом проведення земельних торгів).

Також суд не приймає до уваги заперечення відповідачів щодо необхідності визнання недійсним і розпорядження Бериславської РДА від 11.10.2010р. № 786 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складення договору оренди землі для ведення фермерського господарства, та технічної документації із землеустрою по обстеженню угідь із розробкою рекомендацій по їх використанню» та застосування судом у зв'язку з цим позовної давності до спірних правовідносин.

Розпорядження Бориславської РДА від 11.10.2010р. № 786 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складення договору оренди землі для ведення фермерського господарства, та технічної документації із землеустрою по обстеженню угідь із розробкою рекомендацій по їх використанню» прийняте в межах повноважень, наданих законом, було виконане та не мало безпосереднім наслідком укладення договору оренди земельної ділянки.

Саме на підставі розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 12.07.2011 № 554 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства та надання дозволу на розробку технічної документації із нормативної грошової оцінки землі» укладено спірний договір оренди землі від 12.07.2011р., тому прокурор правомірно заявив вимогу про визнання незаконним (недійсним) розпорядження голови Бериславської адміністрації від 12.07.2011р. № 554 та визнання недійсним договорів оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

За таких обставин заявлений позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача. Згідно з правовою позицією викладеною у п 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 201; року № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження у якіх порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорцій задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідної суми судового збору здійснюється в доход державного бюджету України

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 13,14,19, 121,144 Конституції України, ст. 3, 124 Земельного кодексу України, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 12, 13, 15, 54-57, 20-22, 44 - 49, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 20, 203, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 21 Закону України «Про оренду землі», ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним (недійсним) розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 12.07.2011 № 554 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства та надання дозволу на розробку технічної документації із нормативної грошової оцінки землі»

3. Визнати недійсним укладений між Бериславською районною державною адміністрацією в особі голови Бериславської районної державної адміністрації Павлівського Я.М. (орендодавець) та селянським фермерським господарством «Южна Еліта» в особі голови Атаманюка В.О. (орендар) договір оренди землі від 12 липня 2011р. ( речне право № 3018563 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

4.Зобов'язати селянське фермерське господарство «Южна еліта » (74323, с.Таврійське, Бериславського району Херсонської області, код ЄДРПОУ 19233178) повернути земельну ділянку загальною площею 17,300 га в контурі № 22, вартістю 111 525,28 грн. до земель запасу Високівської сільської ради Бориславського району Херсонської області.

5.Стягнути з

- Бериславської районної державної адміністрації (74300, м.Берислав, код ЄДРПОУ 04059987 Херсонської області, пл.Перемоги,2) в доход спеціального фонду Державного бюджету на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, призначення платежу - судовий збір, код 03500045 - 1218 ( Одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. судового збору щодо позовної вимоги про визнання рішення недійсним, 609 (шістсот дев'ть) грн. - 50% судового збору щодо позовної вимоги про визнання договору недійсним .

- з селянського фермерського господарства «Южна Еліта » (74323, с. Таврійське, Бериславського району Херсонської області, код ЄДРПОУ 19233178) 609 (шістсот дев'ять) грн. - 50% судового збору щодо позовної вимоги про визнання договору недійсним, та - 1218 ( Одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. судового збору щодо позовної вимоги про повернення земельної ділянки.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.04.2014р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна