Рішення
від 02.04.2014 по справі 910/23221/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23221/13 02.04.14 За позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Павіоком"

Про стягнення 27 132,82 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Кравченко Л.С. дов. №157/7 від 02.01.2014р.

Від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павіоком" про стягнення з останнього заборгованості за договором на базування та зберігання повітряних суден №08/09 від 16.04.2009р. у розмірі 27 132,82 грн., з яких 24 030,00 грн. - основного боргу, 1 174,34 грн. - пені, 246,38 - 3% річних, 1 682,10 грн. - 7% штрафу, крім того просив судові витрати у розмірі 1 720, 50 грн. також покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання відповідно до договору №08/09 на базування та зберігання повітряних суден від 16.04.2009, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 27 132,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 порушено провадження у справі №910/23221/13 та призначено розгляд справи на 23.12.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 розгляд справи відкладався на 22.01.2014, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 22.01.2014 справу №910/23221/13 було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2014 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/23221/13 до свого провадження та призначила судове засідання на 12.02.2014.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 справу №910/23221/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/23221/13 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2014 розгляд справи відкладався на 26.02.2014, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

26.02.2014 через загальний відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва, від позивача, надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2014 розгляд справи відкладався на 12.03.2014, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. у відпустці, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 справу було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/23221/13 до свого провадження та призначила судове засідання на 02.04.2014.

У зв'язку з поверненням судді Митрохіної А.В. з відпустки, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 справу №910/23221/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/23221/13 до свого провадження.

Представник позивача у судове засідання 02.04.2014 з'явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання 02.04.2014 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97 року N02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/23221/13.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Павіоком" (далі - Замовник, Відповідач) та Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (далі - Авіакомпанія, Позивач) було укладено договір №08/09 про базування та зберігання суден (далі - Договір).

Відповідно до п. 7.1 Договору сторонами погоджено термін дії Договору до 31.12.2009 і набуває чинності з моменту підписання сторонами.

Згідно п.7.2 Договору встановлено, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення дії даного договору не заявить про намір його розірвати, то він вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

Відповідно до п.1.1. Замовник замовляє, а Авіокомпанія здійснює комплекс послуг, пов'язаних з розміщенням та зберіганням ВС Як-40 UR-CLA.

Відповідно до п. 3.1. Договору Замовник до 5 числа поточного місяця, здійснює передоплату в розмірі вартості послуг за базування ВС, вказаних в додатку №1 до цього договору. Остаточний розрахунок з надання Авіакомпаній послуг проводиться на підставі реєстру, до 5 числа місяця, наступного за звітним. Підставою для оплати, є рахунок, виставлений Авіакомпаній (п. 3.2 Договору).

Однак, Відповідач в порушення умов договору, не виконав основного обов'язку за Договором, плату за надані послуги не вніс, в результаті чого виникла заборгованість яка, за розрахунками Позивача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог №157/5 від 08.01.2014, та неоспореними Відповідачем, складає 32 920,34 грн., що підтверджується виставленими платіжними вимогами-дорученнями в період з лютого 2013 по грудень 2013 (копії яких містяться в матеріалах справи).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач не виконав свої зобов'язання перед Позивачем, про що свідчить розрахунок боргу та рахунки:

№13 від 28.02.2013 на загальну суму 2 670,00 грн.;

№23 від 29.03.2013 на загальну суму 2 670,00 грн.;

№35 від 26.04.2013 на загальну суму 2 670,00 грн.;

№41 від 31.05.2013 на загальну суму 2 670,00 грн.;

№50 від 30.06.2013 на загальну суму 2 670,00 грн.;

№58 від 31.07.2013 на загальну суму 2 670,00 грн.;

№68 від 31.08.2013 на загальну суму 2 670,00 грн.;

№77 від 30.09.2013 на загальну суму 2 670,00 грн.;

№88 від 31.10.2013 на загальну суму 2 670,00 грн.;

№97 від 30.11.2013 на загальну суму 2 670,00 грн.;

№102 від 25.12.2013 на загальну суму 2 670,00 грн.

(належним чином засвідчені копії міститься в матеріалах справи).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі №910/23221/13 відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі №910/23221/13 контррозрахунку заявлених до стягнення сум Відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку Відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, Відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу за договором №08/09 про базування та зберігання суден від 16.04.2009 в сумі 29 370,00 грн.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за період з лютого 2013 по грудень 2013 у розмірі 29 370,00 грн. Відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за договором в сумі 29 370,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до п. 3.2 Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 29 370,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, за невиконання договірних зобов'язань за Договором Позивач просить суд стягнути з Відповідача 1 234,24 грн. - пені, 260,20 грн. - 3% річних, 2 055,90 грн. - штрафу 7%.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 1 234,24 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення, відповідно до п. 4.1 Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 1 234,24 грн. у відповідності до п. 4.1 Договору, оскільки судом встановлено порушення Відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 4.1 Договору, при перевірці якого судом встановлено, що Позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.06.2005 № 216-р, Державне підприємство "Виробниче об"єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" відноситься до переліку підприємств державного сектору економіки. Таким чином Відповідачу нараховано штраф у розмірі 7 % - 2 055,90 грн.

Крім того, Позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 260,20 грн. 3 % річних.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованої на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих Позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Павіоком" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33, кв. 15; код ЄДРПОУ 34619937) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1; код ЄДРПОУ 14308368) заборгованості за договором на базування та зберігання повітряних суден №08/09 від 16.04.2009р. у розмірі 32 920,34 грн., з яких 29 370,00 грн. - основного боргу, 1 234,24 грн. - пені, 260,20 - 3% річних, 2 055,90 грн. - 7% штрафу

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Павіоком" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33, кв. 15; код ЄДРПОУ 34619937) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1; код ЄДРПОУ 14308368) 1 827,00 грн. -судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного рішення 07.04.2014р.

Суддя А.В. Митрохіна

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення02.04.2014
Оприлюднено11.04.2014
Номер документу38173360
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/23221/13

Рішення від 02.04.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Митрохіна А.В.

Ухвала від 02.12.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Митрохіна А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні