Вирок

від 30.12.2013 по справі 425/4490/13-к

РУБІЖАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2013 1-кп/425/330/13

425/4490/13-к

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Томко В.В.

при секретарі Брудницькій О.В.

за участю прокурора Леженко О.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 205 ч. 1, 27 ч. 5 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, посягаючи на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, порядок державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності, порядок оподаткування підприємств і право власності, діючи в порушення: ст. 3 Господарського кодексу України, згідно з якою підприємство - це господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів з метою отримання прибутку; ст. 218 зазначеного Кодексу, якою передбачено, що учасник господарсько-правових відносин відповідає за невиконання господарського зобов`язання або порушення правил здійснення господарської діяльності, а також в порушення інших норм законодавства України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, скоїв умисний злочин - фіктивне підприємництво, а саме придбання суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконних операцій з ухилення від сплати податків за наступних обставин.

Приблизно у березні 2011 року, ОСОБА_1, перебуваючи у м. Рубіжне Луганської області, вступив у злочинну змову з невстановленою особою, яка, маючи злочинний намір, спрямований на здійснення фіктивного підприємництва з метою прикриття своєї злочинної діяльності, спрямованої на надання послуг легальним платникам податків з ухилення від сплати податків, запропонувала йому придбати (перереєструвати) на своє ім`я суб`єкт підприємницької діяльності в організаційно-правовій формі ПП «Промхім» (код 31767691), в якому ОСОБА_1 необхідно стати засновком і директором господарюючого суб`єкта. При цьому вказана невстановлена особа роз`яснила ОСОБА_1, що неодмінною умовою після перереєстрації на його ім`я ПП «Промім» буде те, що сам ОСОБА_1 до фінансово-господарської діяльності підприємства відношення мати не буде, у зв`язку з чим повинен буде передати печатку і штамп підприємства, а також всі установчі документи іншій особі для фактичного управління діяльністю підприємства.

На пропозицію невстановленої особи ОСОБА_1, керуючись корисливим мотивом, не маючи наміру здійснювати підприємницьку діяльність, нехтуючи приписами ст. 42 Господарського кодексу України, якою визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на свій ризик діяльність, яка здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, усвідомлюючи, що діє з метою прикриття незаконної діяльності невстановленої особи, яка фактично після реєстрації ОСОБА_1 підприємства мала намір незаконно здійснювати діяльність ПП «Промхім» з невстановленими особами, дав свою згоду на перереєстрацію на своє ім`я суб`єкта підприємницької діяльності ПП «Промхім», таким чином вступивши з нею в єдину злочинну змову з метою вчинення злочину.

Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які складаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження.

Статтею 80 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа є організацією, створеною та зареєстрованою у встановленому законом порядку. При цьому юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю і може бути позивачем і відповідачем у суді.

ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, прибув разом з нею в юридичну фірму, розташовану по вул. Менделєєва м. Рубіжне Луганської області, де ОСОБА_1, видаючи себе за особу, яка в дійсності бажає придбати суб`єкт підприємницької діяльності і займатися підприємницькою діяльністю, замовили підготовку установчих документів та статуту ПП «Промхім», в яких необхідно було внести відомості про ОСОБА_1 як про власника і директора ПП «Промхім».

Працівниками вказаної юридичної фірми був виготовлений статут ПП «Хімпром», в якому було зазначено, що власником підприємства є ОСОБА_1, а також зазначені відомості про види діяльності підприємства. Крім того, працівниками цієї юридичної фірми було підготовлено рішення власника ОСОБА_1, згідно з яким останній призначив себе на посаду директора ПП «Промхім». Вищевказані документи були підписані ОСОБА_1 У співробітників вказаної фірми ОСОБА_1, видаючи себе за особу, яка в дійсності бажає займатися підприємницькою діяльністю і перереєструвати на своє ім`я підприємство з цією метою, підписав пакет документів на придбання ПП «Промхім».

У той же день ОСОБА_1 разом з невстановленою особою відкрив розрахунковий рахунок підприємства ПП «Промхім» в банківській установі ПАТ «Укркомунбанк» та оформив в Рубіжанський об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області та у державного реєстратора м. Рубіжне усі необхідні документи щодо перереєстрації ПП «Промхім».

ОСОБА_1, діючи відповідно до відведеної йому ролі, вчинив дії, які порушують публічний порядок придбання та державної реєстрації суб`єктів господарювання та зайняття підприємницькою діяльністю, передбачений законодавством України, при цьому він реально

усвідомлював, що надає невстановленим особам, які не мають до його підприємства жодного відношення, можливість фактичного управління підприємством від його імені, оскільки спочатку не збирався займатися фінансово-господарською діяльністю та перереєстрував ПП «Промхім» виключно на прохання невстановленої особи. При цьому ОСОБА_1 робив все від нього залежне, щоб ніхто з посадових осіб державних органів, що здійснювали державну реєстрацію підприємства, не звинуватили його у фіктивному підприємництві та не завадили у доведенні злочинного наміру до кінця.

В результаті цього ПП «Промхім» незаконно набуло цивільних прав і обов`язків юридичної особи, оскільки в порушення порядку його створення фактично стало фіктивним суб`єктом підприємницької діяльності і не мало здійснювати свою діяльність через керівні органи.

ОСОБА_1 продовжував залишатися директором ПП «Промхім», при цьому ніякого реального відношення до діяльності підприємства він не мав, оскільки первісно зареєстрував підприємство з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, які при невстановлених обставинах організували складання первинної документації ПП «Промхім», на підставі якої закладалася податкова звітність підприємства і подавалася в електронному вигляді до податкового органу, а ОСОБА_1 продовжував своїми діями створювати видимість законної діяльності підприємства, не маючи відношення до фактичної його діяльності, оскільки був номінальним директором.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.ст. 205 ч. 1, 27 ч. 5 КК України, як пособництво фіктивному підприємництву, а саме пособництво у придбанні суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

29 листопада 2013 року під час досудового розслідування в м. Луганську між прокурором відділу прокуратури Луганської області Леженко О.А. та підозрюваним ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 468-470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості, що скріплена підписами сторін, відповідно до якої: підозрюваний ОСОБА_1 беззастережно визнав свою провину у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення; сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за ст.ст. 205 ч. 1, 27 ч. 5 КК України у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи ті обставини, що під час досудового розслідування ОСОБА_1 та прокурор відділу прокуратури Луганської області Леженко О.А. уклали угоду про визнання винуватості, при цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, досягнута домовленість про призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до положень ст.ст. 473 ч. 2, ст. 474 ч. 4 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205 ч. 1 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Під час підготовчого судового засідання судом з'ясовано в обвинуваченого ОСОБА_1, що він повністю розуміє: права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він беззастережно визнає себе винним; вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди судом; наслідки невиконання угоди.

Суд переконався у підготовчому судовому засіданні, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості може бути затверджена судом, оскільки умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи та інтереси сторін, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, очевидна можливість виконання ним взятих на себе за угодою зобов'язань.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, витрати на залучення експертів відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд

ВИРІШИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 листопада 2013 року в місті Луганську між прокурором відділу прокуратури Луганської області Леженко О.А. та підозрюваним ОСОБА_1.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 205 ч. 1, 27 ч. 5 КК України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, обраний стосовно ОСОБА_1 - залишити до набрання вироком законної сили.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення в порядку, передбаченому ст. 394 ч. 4 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Томко