Постанова

від 07.04.2014 по справі 812/1714/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1714/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

за участю:

представників позивача: Чижової О.В., Мяло А.І., Сіротіної О.М.,

представника відповідача: Басакіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Регенерат» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.02.2014 №0000292200 та №0000282200, -

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Регенерат» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.02.2014 №0000292200 та №0000282200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08 лютого 2014 року Приватне акціонерне товариство «Регенерат» (надалі - Позивач) отримало Акт від 08.02.2014 р. №24/12-09-22/13373004 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Регенерат» (код за ЄДРПОУ 13373004) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» (код за ЄДРПОУ 37377252), ТОВ «Вістол» (код за ЄДРПОУ 32926534) та ТОВ «ТЕНКО» (код за ЄДРПОУ 37718791) за період з 01.10.2010р. по 30.09.2013р.» (надалі - Акт) Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області (надалі - Відповідач), згідно з яким у ході проведення перевірки встановлено порушення п.198.1, -п.198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) (надалі - Податковий кодекс України), в результаті чого за період з 01.10.10 р. по 30.09.13 р. занижено податок на додану вартість у сумі 113353 грн., у тому числі за березень 2013р. у сумі 26304 грн., за квітень 2013 р. - 60157 грн., за травень 2013 р. - 24782 грн., за червень 2013 р. - 2110 грн.; завищено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню за період з 01.10.10 р. по 30.09.13 р. всього у сумі 54103 грн., у тому числі серпні 2012 р. у сумі 28331 грн., у лютому 2013р. - 25772 грн.

Листом №182 від 13.02.14 р. Відповідачеві надані заперечення до Акту, які листом № 1346/12-09-22 від 20.02.14 р. були відхилені.

25.02.2014 р. позивачем отримані податкове повідомлення-рішення від 25.02.14 р. №00002922000, яким нараховано (збільшено) грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 113353 грн. та згідно з п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу штрафні санкції розмірі 25% суми нарахованого податкового зобов'язання в сумі 28338,25 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25.02.14 р. №0000282200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 54103,00 грн. та згідно з п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу штрафні санкції в розмірі 25% неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування в сумі 13525,75 грн.

Причинами заниження зобов'язання з податку на додану вартість та завищення податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню Відповідачем названо неможливість встановити реальність здійснення господарських операцій щодо придбання у ТОВ «ТЕНКО» мазуту марки М100 у кількості 153,61тн та одержання представниками ПРАТ «Регенерат» зазначеної сировини із-за ненадання відомостей про повідомлення ТОВ «ТЕНКО» про зразок печатки, якою засвідчено підпис уповноваженої особи в супровідних документах, ненадання доказів узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу відповідними підрозділами Державтоінспекції МВС України та неможливістю підтвердження того, що виробником отриманого мазуту є саме ТОВ «ТЕХПРОМСЕРВІС-ОЙЛ» (код за ЄДРПОУ 34377459); щодо придбання у ТОВ «ВЕКТРА 3000» автошин зношених та комплекту офісних меблів - ненадання товарно-транспортних накладних, журналу обліку в'їзду та виїзду автотранспортних засобів на території ПРАТ «Регенерат», відсутність ліцензії у ТОВ «ВЕКТРА 3000» на здійснення діяльності, пов'язаної із збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробленням, перевезенням, реалізацією і постачанням відходів переробним підприємствам на утилізацію, правові дефекти у статусі ТОВ «ВЕКТРА 3000».

З вищенаведеними обґрунтуваннями нереальності здійснення господарських операцій Позивач погодитися не може оскільки законодавством не передбачені можливості зменшення суми бюджетного відшкодування у випадку несплати сум податку на додану вартість в бюджет контрагентами платника податків, який має право на бюджетне відшкодування.

Позивач вважає, що Акт від 08.02.2014 р. №24/12-09-22/13373004 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Регенерат» (код за ЄДРПОУ 13373004) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» (код за ЄДРПОУ 37377252), ТОВ «Вістол» (код за ЄДРПОУ 32926534) та ТОВ «ТЕНКО» (код за ЄДРПОУ 37718791) за період з 01.10.2010р. по 30.09.2013р.» Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області та податкові повідомлення-рішення від 25.02.14 р. №0000292200 та від 25.02.14 р. №0000282200 винесено незаконно і необґрунтовано, а тому вказані Акт та Податкові повідомлення-рішення мають бути скасовані.

На підставі викладеного вище, позивач просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.14 р. №0000292200, яким нараховано (збільшено) грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 113353 грн. та штрафні санкції в сумі 28338,25 грн.; визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.02.14 р. №0000282200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 54103,00 грн. та штрафні санкції в сумі 13525,75грн.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові, просили позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, надав суду письмові заперечення на позов (том ІІ арк. справи 24-26) у яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на позов серед іншого відповідач зазначає, що податковий орган не заперечує того, що відповідно до ст. 201 Податкового Кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яку отримує покупець від продавця.

В той же час, ДПІ у Лисичанську звертає увагу на те, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Аналіз зазначеного положення цього Кодексу свідчить про те, що до податкового кредиту відносяться лише ті суми податку на додану вартість, які сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів, робіт (послуг), що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари у власній господарській діяльності.

Виходячи з наведеного, податковий орган звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 201 Податкового Кодексу складання податкової накладної пов'язано тільки з повним або частковим постачанням товарів/робіт (послуг).

Виходячи з цього, поставка товару, виконання робіт, яка відбуваються фактично, є необхідною передумовою правомірності формування податкового кредиту, а в подальшому отримання відшкодування податку на додану вартість.

Тобто, головною умовою формування податкового кредиту за господарськими операціями з придбання товарів, робіт (послуг) є лише їх фактичне отримання, підтверджене належним чином оформленими відповідними первинними документами.

Наявність лише видаткових та податкових накладних не є достатнім свідченням дійсного виконання поставок товару позивачеві, а за відсутності фактичного отримання товару, робіт (послуг), що оформлено належними первинними документами, зазначені первинні документи є лише підтвердженням документообігу, а не фактичного отримання товару.

Податковий орган також звертає увагу на те, що у випадку здійснення перевезень автомобільним транспортом, тільки товаро-транспорта накладна, а не видаткова накладна є відповідно до Наказу № 363, єдиний для усіх учасників транспортного процесу юридичний документ на підставі якого здійснюється списання товаро-матеріальних цінностей, обліку та шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевожу вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, наявність видаткових накладних наданих до перевірки, а також серед документів, доданих до позову - не може виступати доказом оприбуткування отриманих товарів позивачем.

Крім того, згідно Постанови КМУ від 25.02.09 № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом внутрішнього сполучення» товаро-транспортна накладна на автомобільному транспорті є обов'язковим документом, коли вантажні перевезення здійснюються на договірних відносинах.

Оскільки, поставка товару відбувалася на підставі укладеної угоди, то відповідно до вимог вищевказаної постанови КМУ позивач, як вантажоотримувач, повинен мати товаро-транспортні накладні, оскільки вони є підставою для бухгалтерського обліку згідно Наказу № 363.

Крім того, відповідно до ст. 306 Господарського Кодексу України суб'єктами відносин перевезень вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

З огляду на вказане, податковий орган звертає увагу на те, що позивач, як вантажоотримувач зобов'язаний мати певні первинні документи бухгалтерського обліку щодо транспортування та отримання товару з метою підтвердження формування або понесених валових витрат або формування податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Таким чином, ДПІ у м. Лисичанську, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки, у даних правовідносинах діяв в межах компетенції, наданої діючим податковим законодавством.

Заслухавши пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу на підставі заявленого позову та з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на слідуюче.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.п. 78.1.11. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно із підпунктами 78.4, 78.5, 78.6, 78.7, 78.8 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - Приватне акціонерне товариство «Регенерат», ідентифікаційний код юридичної особи 13373004, зареєстроване 27.04.2000 року виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 381 105 0013 000465 на підтвердження чого видане свідоцтво серії А00 №190862 (том І арк. справи 20).

Позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області з 12.05.1997 року за № 7-109, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 13.05.2011 №52 (том І арк. справи 22) .

Відповідно до свідоцтва №100338643 серії НБ №338496 позивач є платником податку на додану вартість та зареєстрований ДПІ у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області 03.09.1997 року (том І арк. справи 23).

У період з 28.01.2014 року по 03.02.2014 року відповідачем на підставі направлень від 28.01.2014 №5, від 28.01.2014 року, згідно із п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу №47 від 27.01.2014 року, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Регенерат» (код за ЄДРПОУ 13373004) з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Вектра 3000» (код за ЄДРПОУ 37377252), ТОВ «Вістол» (код за ЄДРПОУ 32926534) та ТОВ «ТЕНКО» (код за ЄДРПОУ 37718791) за період з 01.10.2010р. по 30.09.2013р.», за результатами якої складено Акт від 08.02.2014 року №24/12-09-22/13373004 (том І арк. справи 24-44).

Перевіркою встановлені порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) (надалі - Податковий кодекс України), в результаті чого за період з 01.10.10 по 30.09.13 занижено податок на додану вартість у сумі 113353 грн., у тому числі за березень 2013 р. у сумі 26304 грн., за квітень 2013 р. - 60157 грн., за травень 2013 р. - 24782 грн., за червень 2013 р. - 2110 грн.; завищено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню за період з 01.10.10 по 30.09.13 всього у сумі 54103 грн., у тому числі серпні 2012 р. у сумі 28331 грн., у лютому 2013р. - 25772 грн.

Позивач не погодився з висновками Акту перевірки від 08.02.2014 року №24/12-09-22/13373004 та надіслав до відповідача заперечення від 13.02.2014 року №182 (том І арк. справи 71-73).

Вказані заперечення були розглянуті податковим органом, залишенні без задоволення та про результати розгляду повідомлено позивачу листом від 20.02.2014 року №1346/12.09.22 (том І арк. справи 74-75).

На підставі акту перевірки від 08.02.2014 року №24/12-09-22/13373004 Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 25.02.2014 року №0000292200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 141691,25 грн. ( том І арк. справи 16) та форми «В1» від 25.02.2014 року №0000282200 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодовування з ПДВ га суму 54103,00 грн. (том І арк. справи 18).

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, пункту 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (в редакції, чинній на момент прийняття податкових повідомлень-рішень) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку.

Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, прийнято обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або прийнято рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, з аналізу наведених норм законодавства, слідує, що матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, прийнятим судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

До того ж, ДПС України листом від 31.07.2012р. №20727/7/10-0217/2986 надала роз'яснення щодо права органів ДПС приймати податкові повідомлення-рішення за результатами проведених перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, де зокрема зазначила: «Враховуючи, що диспозиція п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 та п.86.9 ст.86 ПК України не здійснює розмежування вказаних постанов по об'єктивному та суб'єктивному складу, у органів ДПС відсутні, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, законодавчі підстави для винесення податкових повідомлень-рішень за результатами таких перевірок. У разі ж прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами проведених перевірок, призначених на підставі постанови органу дізнання, слідчого, прокурора до винесення відповідного рішення суду в межах КПК України, останнє згідно з позицією ВАСУ буде скасовано».

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи , перевірка позивача за результатами якої встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства та винесено податкові повідомлення-рішення від 25.02.2014 №0000292200 та №0000282200 була проведена на підставі постанови старшого слідчого Управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Луганській області старшого лейтенанта податкової міліції Даніч Є.О. від 15.11.2013 року (том ІІІ арк. справи 44) та у відповідності до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, акт перевірки від 08.02.2014 року №24/12-09-22/13373004 було надіслано старшому слідчого Управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Луганській області старшого лейтенанта податкової міліції Данічу Є.О., що підтверджено листом від 25.02.2014 року №1481/12.09.22 (том ІІІ арк. справи 80).

Постанова, на підставі якої було призначено перевірку, була прийнята слідчим в рамках слідства по кримінальній справі. Виходячи з цього, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акта перевірки, призначеної відповідно постанови старшого слідчого Управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Луганській області старшого лейтенанта податкової міліції Даніч Є.О. від 15.11.2013 року та відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України.

З огляду на те, що перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 07 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 11 квітня 2014 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Регенерат» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.02.2014 №0000292200 та №0000282200 - задовольнити повністю.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0000292200 винесене Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області 25.02.2014 року.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «В1» №0000282200 винесене Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області 25.02.2014 року.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Регенерат» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 11 квітня 2014 року.

Суддя О.П. Островська