Рішення

від 10.04.2014 по справі 914/248/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2014 р. Справа № 914/248/14

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Клин", м.Львів.

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ", м.Львів.

Про: стягнення 14 834,22 грн.

За зустрічним позовом : Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ", м.Львів.

До Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Клин", м.Львів.

Про визнання договору оренди залізобетонних аеродромних плит 6,0Х2,0Х0,18 від 25.01.2011р. таким, що припинився з 23.09.2013р.

За участю представників:

Від позивача: Шеремета Е.К. - директор;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Клин" звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ" про стягнення 14 834,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25.01.2011 року між сторонами було укладено договір оренди залізобетонних аеродромних плит строком на 12 місяців. За умовами договору відповідач отримав в оренду 13 плит з місячною орендною платою в сумі 1560,00 грн. Оскільки після закінчення строку дії договору відповідач продовжував користуватися майном, а позивач проти такого користування не заперечував, договір було продовжено до 26.01.2013 року та в подальшому до 26.01.2014 року. Всупереч умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання в повному обсязі та заборгував орендну плату за період січень, квітень-листопад 2013 року в сумі 14 040,00 грн.

За неналежне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 794,22 грн.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 28.01.2014 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 11.02.2014року.

В судовому засіданні 11.02.2014 року розгляд справи відкладався до 25.02.2014 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.

25.02.2014 року відповідач подав зустрічний позов в якому просить суд визнати договір оренди залізобетонних аеродромних плит від 25.01.2011 року таким що припинився з 23.09.2013 року.

В судове засідання 25.02.2014 року з'явилися представники сторін надали пояснення по суті предмету спору.

Представник позивача пояснив, що 25.01.2011 року між сторонами було укладено договір оренди залізобетонних аеродромних плит строком на 12 місяців. За умовами договору відповідач отримав в оренду 13 плит з місячною орендною платою в сумі 1560,00 грн. Оскільки після закінчення строку дії договору відповідач продовжував користуватися майном, а позивач проти такого користування не заперечував, договір було продовжено до 26.01.2013 року та в подальшому до 26.01.2014 року. Всупереч умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання в повному обсязі та заборгував орендну плату за період січень, квітень-листопад 2013 року в сумі 14 040,00 грн.

За неналежне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 794,22 грн.

Представник відповідача первісні позовні вимоги заперечив, підтримав зустрічний позов просив суд визнати договір оренди залізобетонних аеродромних плит від 25.01.2011р. таким, що припинився з 23.09.2013р. Вважає, що строк спірного договору почергово закінчувався 25.01.2012 року, 18.11.2012 року та 12.09.2013 року. Також відповідач стверджує, що 23.09.2013р. він направив позивачу за первісним позовом заяву про припинення договору, яку останній залишив поза увагою та продовжував незаконно вимагати сплати орендної плати.

Ухвалою від 25.02.2014 року суд прийняв зустрічну позовну заяву до розгляду з первісним позовом та відклав розгляд справи на 11.03.2014 року.

В судовому засіданні 11.03.2014 року розгляд справи було відкладено на 25.03.2014 року у зв'язку з неявкою представника відповідача та подачею ним клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати докази в обґрунтування зустрічного позову.

В судове засідання з'явилися представники сторін. Позивач надав суду рахунки № 14 від 28.02.2011р. та №27 від 31.03.2011р. та виписки по операціях за лютий та березень 2011 року на підтвердження факту використання об'єктів оренди.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості сторонам врегулювати спір мирним шляхом.

В судовому засіданні 25.03.2014 року було оголошено перерву до 01.04.2014 року. Також ухвалою від 25.03.2014 року суд продовжив строк розгляду справи у відповідності до ст. 69 ГПК України на 15 днів з 28.03.2014 року.

В судове засідання 01.04.2014 року з'явилися представники сторін, надали суду акт звірки взаєморозрахунків в якому сторони підтвердили факт здійснення відповідачем платежів по договору на загальну суму 39 000,00 грн.

В судових засіданнях 01.04.2014 року та 08.04.2014 року оголошувалась перерва для надання сторонам можливості подати додаткові докази по справі.

В судове засідання 10.04.2014 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

25.01.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю виробнича фірма «Клин» (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ» (орендар) було укладено договір оренди залізобетонних аеродромних плит 6,0х2,0х0,18. За умовами договору орендодавець передав а орендар прийняв в тимчасове користування 13 залізобетонних аеродромних плит 6,0х2,0х0,18.

Відповідно до п. 4 договору сторони погодили, що термін оренди становить 12 місяців та може бути продовжений за згодою сторін.

Відповідач заперечуючи первісний позов та обґрунтовуючи зустрічний позов стверджує, що договір оренди припинив свою дію 23.09.2013 року на підставі його листа від 23.09.2013 року №370 в якому він стверджує, що договір є припиненим та просить позивача вивезти плити.

Згідно з ч.4. ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Оскільки спірний договір було укладено 25.01.2011 року і відповідно до п.11.2 він набув чинності з моменту його підписання, строк його дії повинен був закінчитись 25.01.2012 р.

Однак після 25.01.2012 р. відповідач продовжував користуватись об'єктом оренди, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (а.с.19-27), а позивач, як орендодавець не заперечував проти такого користування, виходячи з наведених положень законодавства спірний договір було пролонговано на строк з 26.01.2012року до 26.01.2013 року на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки після 26.01.2013 року відповідач надалі користувався об'єктом оренди, що підтверджується актами виконаних робіт за січень-червень 2013 року (а.с. 28-32), а позивач як орендодавець знову ж таки не заперечував проти такого користування, договір було автоматично пролонговано на такий самий строк і на тих самих умовах, тобто до 27.01.2014 року.

Щодо посилань позивача на його лист від 23.09.2013 року №370, як на заперечення щодо пролонгації строку дії договору, то такі твердження є безпідставними та спростовуються наступним.

Наведені вище норми чинного законодавства надають право будь-якій з сторін договору протягом одного місяця після закінчення строку договору подати заяву про припинення договору та заперечення щодо його пролонгації.

Ні позивачем, ні відповідачем не надано суду доказів того що в період з 27.01.2013 року по 27.02.2013 року така заява була подана.

Лист від 23.09.2013 року №370 на який посилається відповідач не може бути підставою для припинення дії договору, оскільки він був поданий після того як строк дії договору фактично вже було пролонговано згідно норм чинного законодавства.

Таким чином суд прийшов до висновку, що договір оренди залізобетонних аеродромних плит 6,0х2,0х0,18 від 25.01.2011 року було пролонговано сторонами у відповідності до чинного законодавства до 27.01.2014 року а відтак зустрічний позов є безпідставним та до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що відповідач отримав в оренду 13 залізобетонних аеродромних плит 6,0х2,0х0,18 та використовував їх протягом 2011-2013 років, що підтверджується відповідними актами (а.с.12-32 ).

Відповідно до п.8.2 договору повернення майна відбувається за актом приймання-передачі протягом 3-х днів з моменту закінчення терміну оренди. Доказів повернення орендованого майна станом на день розгляду справи, відповідач суду не надав.

Відповідно до п. 5 договору орендна плата була встановлена в розмірі 100,00 грн. за одну штуку в місяць, та повинна сплачуватись щомісячно по закінченню звітного місяця до 15 числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахунку на рахунок орендодавця.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 14040,00 грн. за період січень, квітень - листопад 2013 року.

Суд дослідивши наданий сторонами акт перевірки розрахунків від 27.03.2014 року встановив, що рахунок від 31.01.2013 року на суму 1560,00 грн. по орендній платі за січень 2013 року був оплачений відповідачем 04.04.2013 року а відтак заборгованість відповідача по орендній платі за січень 2013 року відсутня.

З даного акту перевірки розрахунків також вбачається, що за період з квітня по листопад 2013 року розмір нарахованої орендної плати становив 12480,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України .

Зважаючи на те, що строк дії договору оренди залізобетонних аеродромних плит було пролонговано до 27.01.2014 року а відповідач продовжував користуватись орендованим майном протягом всього 2013 року, він зобов'язаний був сплатити позивачу орендну плату за період з квітня по листопад 2013 року в сумі 12480,00 грн.

Однак орендна плата за вказаний період сплачена не була, що відповідачем не заперечується та підтверджується даними викладеними в акті перевірки розрахунків від 27.03.2014 року.

Відповідно до п. 9.1 договору у випадку протермінування орендних платежів орендар за вимогою орендодавця сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день протермінування, але не більше подвійної облікової ставки НБУ станом на цей період.

За неналежне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню за період з 15.02.2013 року по 10.01.2014 року в сумі 794,22 грн.

Однак позивач при нарахуванні було допущено певні порушення. Зокрема позивач не врахував положення ст.232 ГК України якими передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано. Окрім того, при нарахуванні пені на суму орендної плати за січень 2013 року позивач не врахував той факт, що заборгованість за січень 2013 року була погашена відповідачем 04.04.2013 року.

Пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначив, що приписами частини шостої статті 232 ГК України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня,наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п.2.5 постанови).

Суд провівши перерахунок встановив, що до стягнення підлягає пеня в сумі 588,44 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги по первісному позові підлягають до задоволення частково в сумі 13068,44 грн., з яких: 12480,00 грн. основного боргу та 588,44 грн. пені. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд первісного позову у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1515,70 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 764 ЦК України, 193, 232, 284 ГК України, ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задоволити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "ЕКО-ДІМ" (79056, м.Львів, вул..Бескидська,44, код ЄДРПОУ 05393518, поточний рахунок №2600405109001 у банку «Київська Русь» м.Львова) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Клин" (79035, м.Львів, вул.. Січинського,4, код ЄДРПОУ 13841066, поточний рахунок №260030060647 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м.Львів) - 12480,00 грн. основного боргу, 588,44 грн. пені та 1515,70 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

5. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

6. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.04.2014р.

Суддя Запотічняк О.Д.