Рішення

від 27.03.2014 по справі 910/2942/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2942/14 27.03.14

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 До Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікінг» Простягнення 851 485, 75 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 - за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 827 778, 15 грн. суми основного боргу, 20 396, 45 грн. трьох відсотків річних від простроченої суми, 3 311, 15 грн. інфляційної суми за договором оренди №03 нежитлового приміщення, укладеного між Позивачем та Відповідачем 01.07.2007 р.

27.03.2014р. Відповідач надав заяву про визнання позову, в якій повністю визнав позовні вимоги та просив розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2007 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №03 оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п.2.1 Договору, термін дії оренди встановлений з 01.07.2007р. по 30.06.2010р.

Згідно п. 2.5. Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.

Виходячи з того, що пропозицій щодо припинення дії Договору від сторін одне одній не поступало, Договір є чинним й на сьогоднішній день.

Користуючись своїм правом відповідно до умов Договору, а саме п. 5.2. Договору, яким передбачена можливість здійснення ремонту, перепланування, реконструкції, технічного переозброєння орендованого приміщення без згоди Відповідача, Позивачем було здійснено капітальний ремонт приміщення.

З цією метою Позивачем з ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» було укладено договір №09/07 від 07.08.2007р. на виконання ремонтних робіт.

Згідно довідок (форма №КБ-3) про вартість виконаних будівельних робіт у вересні, жовтні та листопаді 2007р. та актів (форма №КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за аналогічний період за договором №09/07 від 07.08.2007р., ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» були виконані роботи, а Позивачем оплачені останні у повному обсязі, про що свідчать прибуткові касові ордери:

- №21 від 30.09.2007р. на суму 58 763, 02 грн.;

- №34 від 31.10.2007р. на суму 587 381, 56 грн.;

- №52 від 30.11.2007р. на суму 181 633, 57 грн., а всього на загальну суму 827 778, 15 грн.

Відповідно до Додаткової угоди №3, укладеної від 03.04.2009р. між Позивачем та Відповідачем, останній зобов'язався компенсувати Позивачу витрати пов'язані зі здійсненням Позивачем капітального ремонту та переобладнання предмета оренди у сумі 827 778, 15 грн. шляхом перерахування на рахунок Позивача у строк до 03.04.2013р.

Станом на сьогоднішній день, жодної оплати Відповідачем на користь Позивача не здійснено, борг не погашено.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір №03 оренди нежитлового приміщення від 01.07.2007 р. та Додаткова угода №3 від 03.04.2009 р. до Договору є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріалами справи підтверджується факт виконання ремонтних робіт в орендованому приміщенні Позивачем та взяття Відповідачем на себе зобов'язань щодо оплати ремонтних робіт на користь Позивача.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 Додаткової угоди №3 від 03.04.2009р. до Договору №03 оренди нежитлового приміщення від 01.07.2007р. встановлено, що Відповідач зобов'язується відшкодувати вартість будівельних робіт шляхом перерахування на рахунок Позивача 827 778, 15 грн. у строк до 03.04.2013р.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 2 вище вказаної Додаткової угоди до Договору Відповідач повинен був сплатити вартість будівельних робіт у строк до 03.04.2013р.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі сплати будівельних робіт належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача склала 827 778, 15 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем в сумі 827 778, 15 грн. за виконані будівельні роботи Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 20 396, 45 грн. 3% річних та 3 311,15 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Питання про розстрочку виконання рішення зазначене Відповідачем в заяві про визнання позову не розглядалося в судовому засіданні 27.03.2014р. при прийнятті рішення, оскільки заявлено в порушення ст. 121 ГПК України.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за своєю ініціативою Господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікінг» (01032, м. Київ. вул. Жилянська, 124; Код ЄДРПОУ: 19018818) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3; Код: НОМЕР_1) 827 778, 15 грн. (вісімсот двадцять сім тисяч сімсот сімдесят вісім грн. 15 коп.) суми основного боргу, 20 396, 45 грн. (двадцять тисяч триста дев'яносто шість грн. 45 коп.) 3% річних від простроченої суми, 3 311, 15 грн. (три тисячі триста одинадцять грн. 15 коп.) індексу інфляції та 17 029, 73 грн. (сімнадцять тисяч двадцять дев'ять грн. 73 коп.) судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.04.2014р.

Суддя І.І.Борисенко