Постанова

від 10.03.2014 по справі 804/2043/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2014 р. Справа № 804/2043/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши в скороченому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Фірма «Укрмпромтрейд» про стягнення 19307 грн. 68 коп., -

ВСТАНОВИВ :

31 січня 2014 року Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Приватного підприємства «Фірма «Укрмпромтрейд» та просить стягнути з останнього на користь державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість 19307 грн. 68 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача та станом на час звернення до суду має податкову заборгованість з ПДВ у розмірі 19307грн. 58 коп., яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначеного відповідачем грошового зобов'язання згідно декларацій з ПДВ, а саме: декларація з ПДВ від 20.03.2013 року №9014582242 (сума грошового зобов'язання - 21711,00 грн.) та декларація з ПДВ від 22.04.2013 року № 9022905819 (сума грошового зобов'язання - 13140, 00 грн.) та з урахуванням часткової сплати відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ податковий борг останнього станом на 30.10.2013 року складає 19307грн. 68 коп. На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивачем було сформовано податкову вимогу від 25.07.2013 року № 123-11 та у зв'язку з тим, що сума податкового боргу відповідача не погашена і не сплачена, позивач просить стягнути з відповідача вищевказану суму податкового боргу з ПДВ.

Ухвалою суду від 03.02.2014 р. відкрито скорочене провадження у справі, відповідачу було запропоновано у строк до 18.02.2014р. надати до суду письмові заперечення на позов або заяву про визнання позову; документи, що посвідчують статус підприємства (а.с. 1).

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та її розгляд у скороченому провадженні повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.21).

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав, приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Фірма «Укрмпромтрейд» зареєстроване 16.11.2006 року за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул.Глинки, буд 7 та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується копією Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.02.2014 року та іншими доказами, наявними в матеріалах справи (а.с 7, 16-18).

19.03.2013 року відповідачем було подано до ДПІ у Бабушкінському районі податкову декларацію з ПДВ за лютий 2013 року, згідно якої було визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 21711,00 грн. та 22.04.2013 року податкову декларацію з ПДВ за березень 2013 року, згідно якої визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 13140,00 грн. (а.с.8-11).

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити суми самостійно нарахованого грошового зобов'язання з ПДВ по декларації за лютий 2013 року до 30.03.2013 року, за березень 2013 року - до 30.04.2014 року.

Однак, згідно даних облікової картки позивача та довідки з урахуванням часткової сплати відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ податковий борг останнього з ПДВ станом на 30.10.2013 року становить у розмірі 19307грн. 68 коп. (а.с. 6,7).

Отже, податковий борг за вказаними деклараціями з ПДВ виник у відповідача відповідно з 31.03.2013 року та з 03.05.2013 року.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує суму узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Так, податковим органом, у відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, була сформована податкова вимога № 123-11 від 25.07.2013 року на суму 19307 грн. 68 коп, яка була вручена відповідачеві 12.09.2013 року у відповідності до вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, що підтверджується копіями податкової вимоги та поштового конверту (12, 13).

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.

Статтею 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не надав суду доказів погашення узгодженого податкового боргу з ПДВ у розмірі 19307, 68 грн. у встановлені строки згідно вимог п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 19307, 68 грн. є обґрунтованими, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 71, 86, 94, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Фірма «Укрмпромтрейд» про стягнення 19307 грн. 68 коп. - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Фірма «Укрмпромтрейд» (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул.Глинки, буд 7, код ЄДРПОУ 34734302) на користь держави (р/р 31118029700004св ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 14010100) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 19307 грн. 68 коп. (дев'ятнадцять тисяч триста сім гривень 68 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва