Рішення

від 11.04.2014 по справі 218/1558/13-ц

АМВРОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 218/1558/13-ц

№ провадження 2/218/11/14

РІШЕННЯ

іменем України

"11" квітня 2014 р. Амвросіївський районний суд Донецької області

в складі: головуючого-судді: Пічкур С.Д.

при секретарі: Зелінській А.В.,

за участю прокурорів: Жогової Л.Г., Крайнц О.М.

адвоката: ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши цивільну справу за позовом Прокурора Амвросіївського району Донецької області в інтересах Білоярівської сільської ради Амвросіївського району Донецької області до ОСОБА_2 про стягнення шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням в сумі 57 984 грн. 96 коп., в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення збитків заподіяних самовільним захватом земельної ділянки в сумі 57 984 грн. 96 коп.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що вироком Амвросіївського районного суду Донецької області від 28 березня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 197, ч. 1 ст. 364-1 КК України. Згідно вказаного вироку ОСОБА_2 в червні 2012 року в порушення вимог ст.ст. 116, 125, 126 ЗК України самовільно без законних підстав зайняв та почав використовувати, а саме засіяв сільськогосподарськими культурами земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 54, 4 га., розташовану на території Білоярівської сільської ради Амвросіївського району Донецької області. Згідно розрахунку розмір заподіяної шкоди становить 57 984 грн. 96 коп., який не відшкодований, а тому підлягає стягненню з відповідача.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник Білоярівської сільської ради в судовому засіданні пояснила, що дійсно ОСОБА_2 визнаний винним за самозахват земельної ділянки, але зараз договір заключив та платить орендну плату, але збитки не відшкодував, тому від позову не відмовляється, хоча спочатку заявляла, що не вважає, що діями ОСОБА_2 заподіяно шкоди.

Відповідач та його представник позов не визнали в повному обсязі та суду пояснили, що прокурором не доведено ні факт, ні розмір заподіяння шкоди, а у вироку по кримінальній справі вказано, що збитки відшкодовані. ОСОБА_2 винним себе не вважає, і вказує що жодних збитків не заподіював, а в тому що тривалий час виготовляли проектну документацію для укладення договору оренди він не винен.

Вислухавши пояснення сторін, свідка, думку прокурора, вивчивши матеріали справи та оглянувши матеріали кримінальної справи № 0502/3819/2012 відносно ОСОБА_2 суд, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини виходить з наступного.

Вироком Амвросіївського районного суду Донецької області від 28 березня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 197, ч. 1 ст. 364-1 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 8500 грн.

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 будучи головою СФГ «Степне» в червні 2012 року в порушення вимог ст.ст. 116, 125, 126 ЗК України самовільно без законних підстав зайняв та почав використовувати, а саме засіяв сільськогосподарськими культурами земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 54, 4 га., розташовану на території Білоярівської сільської ради Амвросіївського району Донецької області. В результаті незаконної діяльності ОСОБА_2, Білоярівській сільській раді заподіяно шкоду в сумі 57 984 грн. 96 коп.

Згідно актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09 серпня 2008 року, складених державним інспектором Держсільгоспінспекції в Донецькій області ОСОБА_3 встановлено, що на території Білоярівської сільської ради Амвросіївського району Донецької області самовільно зайнята та використовується земельна ділянка площею 40 га. із земель запасу (рілля), посіяний сояшник. Згідно плану схеми до акту площа земельної ділянки теж становить 40 га. Також самовільно зайнята та використовується земельна ділянка площею 14,4 га. із земель запасу (рілля), посіяний сояшник, але в плані схемі вказано площу земельної ділянки 10,4 га. Таким чином встановлено, що на момент перевірки самовільно використовуються земельні ділянки загальною площею 50,4 га.

Допитаний свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він працює інспектором Держсільгоспінспекції в Донецькій області. В 2012 році по листу СБУ щодо перевірки дотримання земельного законодавства, він приїхав в с. Білоярівку та спільно з сільським головою та секретарем сільської ради було виявлено самовільно зайняті земельні ділянки, так як документів на право їх використання не було. Було складено акти перевірки та плани схеми і на підставі актів проведено нарахування збитків і матеріали перевірки були передані до прокуратури. Спочатку не було відомо хто самовільно зайняв земельні ділянки та засіяв сояшник, а потім стало відомо. Розрахунок збитків проводив на підставі затвердженої методики.

Відповідно до ст. 57, 64 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встанолює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встанолюються на підставі пояснень сторі, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

За положеннями ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст. 373 ЦК України, ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням і охороною земель визначені Законом України від 16.06.2003 року з подальшими змінами „Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Відповідно до Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року, інспекція організовує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, Держсільгоспінспекція України діє відповідно до покладених на неї завдань.

Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов"язкові для виконання приписи(розпорядження), а також подавати у встановленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Відповідно до ст. 1 Закону „Про державний контроль за використанням та охороною земель" будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, вважаються самовільним зайняттям земельної ділянки.

Статтями 125, 126 ЗК України в редакції чинної на час спірних правовідносин, передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі( на місцевості), без одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно п."б„ ч.1 ст. 211 ЗК України за порушення у виді самовільного зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Амвросіївського районного суду Донецької області від 28 березня 2013 року, що набрав законної сили, встановлено, що саме ОСОБА_2 самовільно зайняв земельні ділянки, що як наслідок є заподіяння шкоди їх власнику.

В порушення вимог ст. 10, 60 ЦПК України відповідач не надав суду жодного доказу того, що заподіяна шкода внаслідок самовільного захвату земельних ділянок ОСОБА_2 відшкодована. Відсутні такі докази і в матеріалах кримінальної справи № 0502/3819/2012 відносно ОСОБА_2, а навпаки довідкою сільської ради від 10.06.2013 року №132 підтверджується, що кошти не надходили.

Відповідно до матеріалів справи, прокурор у позовній заяві просить відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розмір якої визначений та розрахований відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963,

Суд оцінює матеріли перевірки, а саме акти перевірки дотримання вимог земельного законодавств з додатками та розрахунки розміру шкоди (а.с. 16, 75) як належні і допустимі докази. Проте, в матеріалах перевірки мається розбіжність в площах земельної ділянки. Зокрема в акті перевірки від 09.08.2012 року №000574 з виправленнями вказано площу 14,4 га., а в схемі вказано площу 10,4 га. В подальшому саме таку ж площу земельної ділянки було надано відповідачу в оренду. Таким чином, розрахунок збитків необхідно провести за площу не 14,4 га., а виходячи з площі 10,4 га. Згідно формули визначеною вказаною Методикою, розмір шкоди становить 11 085 грн. 36 коп. (10,4 -площа х 850 - середньорічний дохід х 1- коефіцієнт функ.використ. х1,254 - коефіцієнт індексації = 11085 грн. 36 коп. )

Розрахунок збитків внаслідок самозахвату земельної ділянки площею 40 га. зроблено вірно. Таким чином, в цілому по обох ділянках розмір збитків становить 53721 грн. 36 коп. (42636 + 11085,36).

З огляду на викладене, заявлений прокурором позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати у вигляді судового збору з відповідача не стягуються, оскільки він як інвалід другої групи звільнений від сплати судового збору. Підстав для скасування заходів забезпечення позову немає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 125, 126, 211 ЗК України, ст.ст. 10, 54, 57, 58, 60, 64, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги Прокурора Амвросіївського району Донецької області в інтересах Білоярівської сільської ради Амвросіївського району Донецької області до ОСОБА_2 про стягнення шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням в сумі 57 984 грн. 96 коп. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ДРФО НОМЕР_1, на користь Білоярівської сільської ради код ЄДРПОУ 04341152, заподіяну шкоду внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок в розмірі 53 721 (П'ятдесят три тисячі сімсот двадцять одна) грн. 36 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

СуддяС.Д. Пічкур