Вирок

від 11.04.2014 по справі 462/2280/14-к

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/2280/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2014 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12014140060000217 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Червоноград Львівської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, неодруженої, має на утриманні малолітню дитину, 2005 року народження, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає по АДРЕСА_2 , раніше не судимої

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 22.01.2014 року, попередньо отримавши від невстановленої слідством особи завідомо підроблену довідку про доходи на своє ім`я № 4 від 15.01.2014 року, в котрій містилися неправдиві відомості про нараховану і отриману нею в ТОВ «Адепт-буд» (ЄДРПОУ-34428141; м.Київ, вул.Світлицького, 35) заробітну плату за період з липня по грудень 2013 року на посаді менеджера з продажу товарів, фактично знаючи, що зміст такого документу не відповідає дійсності, оскільки вона у вказаний період в ТОВ «Адепт-буд» не працювала та заробітна плата їй не нараховувалась, діючи умисно, з метою підтвердження своєї платоспроможності та отримання кредитних коштів, використала її у відділенні № 375 Львівської регіональної дирекції ПАТ «Імексбанк», що за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 174.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинила використання завідомо підробленого документу, тобто злочин, передбачений ч.4 ст.358 КК України.

31.03.2014 року між старшим прокурором прокуратури Залізничного району м.Львова ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України.

Згідно з укладеною угодою, підозрювана ОСОБА_5 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваної за ч.4 ст.358 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке має понести ОСОБА_5 у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена із ОСОБА_5 , оскільки така угода відповідає вимогам КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник підтримали угоду про визнання винуватості, при цьому, обвинувачена повністю визнала свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України та пояснила, що вона повністю розуміє свої права, надані їй законом, наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винною, вид покарання, а також наслідки невиконання даної угоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Залізничного району м.Львова ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.1 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України використання завідомо підробленого документу, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості. Обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, визнає повністю.

Судом встановлено, що при укладенні угоди обвинувачена цілком розуміє права визначені ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами, визначена у межах санкції ч.4 ст.358 КК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Залізничного району м.Львова ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 , призначення ОСОБА_5 узгодженого сторонами покарання, яке є достатнім для виправлення останньої, її перевиховання, запобігання вчиненню нею нових злочинів, що відповідає її особі та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 394, 472, 474, 475 КПК України, суд -

засудив:

Затвердити угоду про примирення у кримінальному провадженні № 12014140060000217, укладену 31 березня 2014 року між старшим прокурором прокуратури Залізничного району м.Львова ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м.Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: ОСОБА_1