Рішення

від 09.04.2014 по справі 629/4273/13-ц

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/4273/13-ц

Номер провадження 2/629/1327/13

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням судді - Жмуд Н. М., за участю секретаря судових засідань - Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за уточненою позовною заявою Смирнівського Споживчого товариства до ОСОБА_2, третя особа: Смирнівська сільська рада Лозівського району, Харківської області про про усунення перешкод в користуванні майном ,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача посилаючись на те, що позивачу на праві господарського відання, на земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_1, належить магазин. Поряд з даним магазином та земельною ділянкою, знаходиться будівля бару-магазину, яка належить відповідачу, за адресою АДРЕСА_2. Між будівлями позивача та відповідача, встановлено металеву огорожу, яка є власністю поживача і перебуває в нього на балансі. У вересні 2013 року, відповідач, самовільно повісила замок на вказану огорожу, що по-перше, позбавило позивача права користування належною йому земельною ділянкою, так як відсутня можливість проїзду та проходу до допоміжного входу в приміщення магазину, а по-друге, обмежено доступ позивача до допоміжного входу в магазин, чим поставила під загрозу пожежну безпеку магазину і по-третє, перешкоджає позивачу провести необхідні підготовчі дії в даному магазині до осінньо-зимового періоду. Позивач зазнача, що оскільки відповідач у добровільному порядку не бажає вирішити даний спір, то позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом та прохати захистити його порушене право шляхом зобов"язання відповідача усунути перешкоди, в користуванні позивачем земельною ділянкою, і демонтувати замок на металевій огорожі.

Станом на 24.12.2013 року, позивачем подано уточнену позовну заяву за якою, заявлено про зобов"язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні Смирнівським споживчим товариством земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу замку з металевої огорожі Смирнівського споживчого товариства; зобов"язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні Смирнівським споживчим товариством нежитловою будівлею, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу замку з металевої огорожі Смирнівського споживчого товариства та про зобов"язаня ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні металевою огорожею Смирнівського споживчого товариства, яка розташована між нежитловими будівлями по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 шляхом демонтажу замка з металевої огорожі Смирнівського споживчого товариства.

У судовому засіданні представник позивача - Чириманова О.В., зазначила, що позовні вимоги, з урахуванням уточнень, вона підтримує в повному обсязі, виходичи з обрунтувань, які викладені у позові та прохає суд, позов задовольнити у повному обсязі, оскільки, відповідач, не маючи будь-яких підстав, свідомо, порушує права позивача і єдиним законним способом поновлення порушених прав позивача, є - саме судовий захист. Представник позивача, також зазначила, що Договір оренди земльної ділянки, на який посилається відповідач, укладений з порушенням вимог закону, так як в ньому не вказано дату, коли його було укладено. А по-друге, відповідач оформила право оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_2 лише після того, як позивач подав позов до суду. А до цього часу, користувалася нею, не законно. Представник позивача зазначила, що вони на законних підставах користуються нежитловою будівлено по АДРЕСА_1. На це є рішення Господарського суду Харківської області, яке є чинним і на підставі якого, в подальшому було оформлено всі необхідні документи, як на будівлю так і на земельну ділянку. Крім того, представник позивач вказала, що з боку відповідача чиняться різного роду перешкоди позивачу у здійсненні його діяльності. Так як остання постійно звертається із скаргами до різних контролючих органів, з проханням перевірити діяльность Смирнівського споживчого товариства. При цьому, сама відповідач, у судовому засіданні неодноразово, підтвердила той факт, що вона самовільно повісила замок на металеву огорожу. Однак, не знімає його, так як ввжає, що документи, за якими дана металева огорожа, перебуває на балансі Споживчого товариства, є підробними. Про те, доказів до суду про це не надала, хоча суд роз"яснив їй обов"язок по подоказуванню заперечень на позов.

Представник позивача - Пішта Н.О., діюча на підставі довіреності зазначила, що повністю підтримує позовні вимоги свого довірителя, і знаходить позовм таким, що підлягає задоволенню, так як відповідач у добровільному порядку, не бажає зняти вказаний замок з металевої огорожі, навіть не дивлячись на те, що у сільській раді, за заявою позивача, було створено відповідну комісію, члени якої виходили на місце, для врегулювання даного конфлікту.

Відповідач заперчувала як проти первинних позовних вимог так і проти уточнених позовних вимог позивача. 27.11.2013 року, відповідачем подано письмові заперечення на позовну заяву, в яких вона зазначає, що позивач не подав жодного доказу в підтвердження того, що саме він є власником вказаної земельної діляки, на якій розташована металева огорожа, оскільки нежиитлова будівля магазину по АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності саме ОСОБА_5, а договір оренди земельної ділянки від 31.07.2006 року, на який посилається позивач, укладений з порушенням вимог діючого законодавства. Крім тото, вона - ОСОБА_6, не вчиняє будь-яких дій, які свідчать про свідоме або опосердковане порушення прав позивача на володіння та користування даною земельною ділянкою. Крім того, відповідач зазначає, що прохає звернути увагу суду на те, що позивач посилається на те, що металева огорожа належить саме їм, тоді як на справді, вона належить Смирнівській сільській раді. Тобто, позивачем не подано жодного доказу в підтвердження свого позову, тому в задоволенні позову, необхідно відмовити. У своїх усних поясненнях у судових засіданнях, відповідач пояснила, що вважає позов позивача безпідставним. Так, дійсно, вона користуючись своїм баром-магазином по АДРЕСА_2, межує на земельній ділянці із будівлею магазину, яким користується позивач. Вона дійсно у вересні місяці 2013 року, самовільно встановила замок на вказаній металевій огорожі, так як вважає, що користується земельною ділянкою на законних підставах. І немає значення для розгляду справи, коли вона оформила відповідний договіри оренди землі, до цього, чи вже після розгляду справи в суді. На її думку, головне, що вони в неї є. А позивач незаконно користується земельною ділянкою по АДРЕСА_1, так як договір 2007 року, на її думку, був оформлений з порушенням закону. Про те, доказів в підтвердження цього, вона надати суду не має можливості, так як не зверталася про його визнання незаконним чи не дійсним. Крім того, на її думку, це взагалі буде безрезультатним, так як позивач, скрізь має впливові зв"язки. Вони навіть власність на магазин, визнали за собою за рішенням господарського суду. Тому, вони вважають, що їм дозволено все. Відповідач також зазначила, що, вона не визнає довідку, яку надано ОСОБА_3 до суду, в підтвердежння того, що вказана металева огорожа, перебуває саме на балансі Смирнівського споживчого товариства. Підставою такого невизнання є те, що представник позивача - ОСОБА_3- є головою даного Смирнівського споживчого товариства. Саме вона надає будь-які документи до суду за своїм підписом і сама ж завіряє печаткою Смирнівського споживчого товариства. Тобто, вона може написати все, що буде вигідним для неї. На думку відповідача, вказана металева огорожа належить Смирнівській сільській раді Лозівського району Харківської області. Крім того, відповідач зазначила, що вона вважає, що це Смирнівське споживче товариство взагалі, створено незаконно і діє з порушеннями вимог закону; користується безліччю будівель, однак, орендну плату за це не сплачує. Тоді як вона, особисто - ОСОБА_2, постійно платила земельний податок. Відповідач вказала, що вважає, що вона законно користується як земельною ділянкою так і металевою огорожею, про яку вказує позивач. Позивач може скористатися і іншим в"їздом на територію своєї земельної ділянки, і для цього є всі умови, однак, останні не бажають цього робити, а вимагають, щоб вона зняла замок із металевої огорожі з центрального заїзду. На думку відповідача - це не справедливо з боку позивача, адже, коли на вказаній території були кучі сміття та іншого непотрібу, який вона своїми силами та за допомогою сторонніх осіб, про те, за власний кошт, все прибирала та наводила лад, позивач, не мав ніяких намірів використовувати цю територію. А коли там вона навела лад, так зразу з"явилися бажаючи, заявити про свої права. Тому, у позові позивачу треба відмовити.

Представник третьої особи Смирніської сільської ради Лозівського району Харківської області - Бумаченко О.Ф., яка діє на підставі довіренності, зазначила, що знаходить позивача таким, що підлягає частковому задоволенню - шляхом зобов"язання відповідача зняти замок із металевої огорожі. При цьому представник пояснила, що їй, у зв"язку із занятою посадою, відомо про конфлікт, який виник між позивачем та відповідачем. Дійсно, до сільради було звернення Смирнівського споживчого товариства, про те, що збоку ОСОБА_2, чиняться перешкоди у користуванні належним позивачу майном. Було створено відповідну комісію, яка вийшла місце розташування двох земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 Там була присутня і відповідач. Сільський голова, оглягувши договір на який посилалася ОСОБА_2, не виявила належність саме їй вказаної металевої огорожі. І запропонувала відповідачу забезпечити Смирнівському споживчому товаристу вільний доступ до їх земельної ділянки. Крім того, сільський голова Кривогуз А.В.. роз"яснила, відповідачу, що договір оренди на земельну діляну, на яку вона посилалася, до проведення його законної реєстрації, не може обмежувати право позивача на вільний доступ до будівлі Смирнівського споживчого товариства. Однак, ОСОБА_2 категорично відмовилася це робити так як не дозволяє ні заходити ні заїзджати до своєї території. Інших даних, вона суду немає можливості надати, так як ними не володіє. Єдине, що може доповнити до вищесказаного, це те, що при укладенні договору оренди земельної ділянки від 31.07.2006 року позивачем було надано до сільської ради копію рішення Господарського суду Харківської області від 08.04.2003 року, про визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1. Тому договір і було укладено. Однак, чи скасоване дане рішення чи чинне, вона не знає. Про те, у зв"язку з тим, що до Смирнівської сільскої ради надійшла інформація про те, що нежитлова будівля по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8, від 18.07.2003 року, то голова сільради, після того, як почала розглядатися дана цивільна справа, звернулася 01.11.2013 року, з відповідною заявою до прокуратури, за якою, перевірка ще триває.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Судом з"ясовано, що 22.02.1999 року, внесено відомості до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій на Споживче товариство Смирнівське, про що свідчить Довідка АБ №717363, видана Управлінням статистики у Лозівському районі Харківської області (а.с.№) та внесено відомості до ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить відповідна Виписка (а.с.№89). Дане товариство діє на підставі Статуту від 10.03.2004 року (а.с.№90-101). Згідно до Протоколу загальних зборів пайовиків Смирнівського споживчого товариства від 27.12.2012 року - головою правління обрано ОСОБА_3 (а.с.№23).

Із Договору оренди земельної ділянки від 31.07.2006 року (а.с.№7-8), судом вбачається, що між Смирнівською сільською радою Лозівського району Харківської області, в особі сільського голови Кривогуз А.В., з одного боку та Смирнівським споживчим товариством, в особі голови правління ОСОБА_3, з другої сторони, укладено даний договір про те, що Смирнівська сільська рада, згідно рішення 16 сесії 4 скликання від 28 квітня 2005 року, передає, а Смирнівське споживче товариство, приймає в строкове платне користування, земельну ділянку для здійснення роздрібної торгівлі та надання комерційних послуг, за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6323986501:00:002:0009) згідно з планом земельної ділянки, яка є невід"ємною частиною договору, площею 0,0355 га, строком на 49 років (далі за текстом Договір). Даний Договір було укладено з поданням Смирнівським споживчим товариством Рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2003 року, згідно до якого за Смирнівським споживчим товариством визнано право власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 (а.с.№29). За умовами Договору (а.с.№7-8) п.6.1. зазначено, що на орендовану земельну ділянку обмежень, обтяжень та інших прав третіх осіб не встановлено. А за п.11.1. Договору визначено, що орендодавень - Смирнівська сільська рада свідчить та гарантує, що зазначена земльна ділянка, до цього часу, нікому іншому у користування не передана, не продана, не заставлена, в спорі та під забороною не перебуває.

01 серпня 2006 року, про передачу та прийняття вказаної земельної ділянки, сторонами складено Акт прийому-передачі до Договору оренди земельної діляки від 31.07.2006 року (а.с.№10). Судом оглягуто і подану позивачем Експлікацію земельних угідь згідно до форми №6-зем. - схему розташування земельної ділянки, яка передається позивачу в оренду за кадастровим номером 6323986501:00:002:0009 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.№9).

Відповідно до ст.124 та 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку та право користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації даних прав. Оренда земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно до витягу із Книги по обіку основних засобів від 2012 та 2013 років (а.с.№5, 132-133), судом з"ясовано, що за адресою: АДРЕСА_1 - огожа металева (ворота) перебуває на балансі Смирнівського споживчого товариства. Із Довідки Смирнівського споживчого товариства №8 від 11.02.2014 року (а.с.№131) балансова вартість огорожі металевої (книга основних засобів Смирнівського споживчого товариства сторінка 14) станом на 01.01.2014 року становить 1481,57 грн..

Позивачем, в обгрунтування заявлених позовних вимог, подано Розпорядження №12/02-02 від 26.09.2013 року Смирнівської сільської ради Лозівського району Харківської області про створення комісії по вирішенню питання щодо заяви голови правління Смирнівського споживчого товариства ОСОБА_3 від 24.09.2013 року щодо вирішення питання до ФОП ОСОБА_2, по питанні перешкоджання доступу до будівлі Смирнівського споживчого товариства та використання її в повному обсязі, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с№11).

30 вересня 2013 року, на виконання вищевказаного Розпорядження (а.с.№11), комісією Смирнівської сільської ради складено Акт (а.с.№12). Комісією було зазначено, що здійснено повторну перевірку за адресою по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 Де ОСОБА_2, відкрила ворота, показала подвір"я, закрила ворота і відмовилася зняти замок або віддати представникам другий екземляр ключа від воріт. На момент перевірки у ОСОБА_6 були відсутні будь-які правоустановчі документи на земельну ділянку. Документів на вказані ворота, в неї також не було.

Сільський голова запропонувала відповідачу забезпечити Смирніському споживчому товаристу вільний доступ до їх земельної ділянки. Крім того, сільський голова Кривогуз А.В., роз"яснила, відповідачу, що договір оренди на земельну діляну, на яку вона посилалася, до проведення його законної реєстрації, не може обмежувати право позивача на вільний доступ до будівлі Смирнівського споживчого товариства. Однак, ОСОБА_2, категорично відмовилася це робити так як не дозволяє ні заходити ні заїзджати до своєї території. Від підпису в даному Акті ОСОБА_2, відмовилася, що засвідчено підписами членів комісії (а.с.№12-13).

Тобто, виходячи з вищевикладеного, враховуючи пояснення сторін, судом з"ясовано, що на момент виникнення між сторонами даного спору, і розгляду його в суді, всі вищевказані правові документи (рішення Господарського суду Харківської області від 08.042006 року та Договір оренди земельної діляки від 31.07.2006 року), на підставі яких Смирнівське споживче товариство користується як нежитловою будівлено так і земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, є чинними та дійсними, так як будь-яких документів на підтвердження зворотнього, жоден з учасників процесу до суду не подав.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. А відповідно до ст.204 ЦК України - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Що стосується посилань відповідача про законність користування нею земельною ділянкою та нежитловою будівлею і прибудовами до неї, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, судом було вивчено надані ОСОБА_2, документи. Так, судом з"ясовано, що згідно до Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 01.03.2011 року (а.с.№53), ОСОБА_2, придбала у громадянина ОСОБА_13, у власність нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_2. У п.2 даного Договору (а.с.№53) вказано перелік всіх будівель та споруд, які переходять у право власності до ОСОБА_2 Однак, даний перелік не містить відомостей про перехід до відповідача металевої огорожі за вказаною адресою. Що стосується самого Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Смирнівською сільською радою та ОСОБА_2, на підставі Рішення 60 сесії 4 скликання Смирнівської сільської ради від 18.10.2013 року (а.с.№51-52) за адресою: АДРЕСА_2, розміром 0, 1447 га, кадастровий номер 6323986501:00:002:0068, наданих відповідачем до суду, то суд зазначає, що даний договір не мість відомостей про дату його укладання. Такі ж відомості відсутні і в Акті прийому-передачі земельної ділянки до Договору (а.с.№52), хоча кожен з цих документів наявний у відповідача в оригіналі і містить підписи сторін за договором та мокру печатку Смирнівської сільської ради. В підтвердження того, що відповідач володіє даною земельною ділянкою, вона надала до суду Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права станом на 11.11.2013 рік (а.с.№50).

Судом було також з"ясовано у відповідача наявність інших доказів по справі в підтвердження її запечень на позовні вимоги позивача, на що остання зазначила, що інших доказів по справі вона немає. Відсутні в неї також і будь-які клопотання по справі. Відповідч зазначила, що все що необхідно для відмови позивачу в задоволенні позову, вона подала до суду як докази.

З приводу викладеного, суд знаходить за необхідне зазначити, відповідно до ч.3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У судовому засіданні, судом було роз"яснено сторонам їх права та обов"язки і наслідки вчинення або не вчинення ними відповідних процесуальних дій.

У судовому засіданні, судом було з"ясовано у учасників процесу про відсутність заяв та клопотань по справі.

Отже, з приводу вищевикладеного, суд знаходить за необхідне зазначити про те, що кожна сторона, на протязі розгляду даної цивільної справи, на власний розсуд, розпорядилася наданими їй законом правами та покладеними на неї за законом, обов"язками. Тому, суд розглянув дану справу відповідно до положень ст. 11 ЦПК України. А саме: суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За положеннями ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У відповідності до положень ст. 10 ЦПК України суд сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснював сторонам їхні права та обов'язки, вживав заходи для надання можливості скористатися належними сторонам правами, з'ясовував наявність клопотань до суду.

При цьому судом у порядку ч.4 ст.10 ЦПК України було роз'яснено сторонам їх права та обов'язки, положення статей 57, 60 ЦПК України, щодо обов"язків доказування і подання доказів, сторони попереджувались про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і відповідне право на забезпечення доказів, яким позивач не скористався.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст.ст.10,11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень, саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.

Отже, дослідивши матеріали справи, заслухваши пояснення сторін, суд зназходить позовні вимоги позивача такими що підлягають задоволенню.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З боку позивача заявлено про не проведення стягення з відповідача судового збору.

Положенням ч. 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичний осіб, поданих відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ст.ст.7, 10, 11, 15, 27, 44, 57-60, 61, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України; Законом України "Про судовий збір", суд,-

ухвалив:

Уточнені позовні вимоги Смирнівського Споживчого товариства до ОСОБА_2, третя особа: Смирнівська сільська рада Лозівського району, Харківської області про усунення перешкод в користуванні майном - задовольнити.

Зобов"язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні Смирнівським споживчим товариством земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу замку з металевої огорожі Смирнівського споживчого товариства.

Зобов"язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні Смирнівським споживчим товариством нежитловою будівлею, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу замку з металевої огорожі Смирнівського споживчого товариства.

Зобов"язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні металевою огорожею Смирнівського споживчого товариства, яка розташована між нежитловими будівлями по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 шляхом демонтажу замка з металевої огорожі Смирнівського споживчого товариства.

Судовий збір з ОСОБА_2 на користь Смирнівського споживчого товариства - не стягувати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлений 11 квітня 2014 року.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд