Рішення

від 08.04.2014 по справі 922/791/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р.Справа № 922/791/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Майстерня приводних технологій", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: Дружиніна О.О. (дов. б/н від 24.02.2014 року);

від відповідача: Стасєва Т.М. (дов. б/н від 20.03.2014 року).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК «Майстерня приводних технологій" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс" (відповідач) про стягнення коштів у розмірі - 24 120 грн. 76 коп. з яких: сума основного боргу у розмірі - 19 260 грн. 00 коп.; 3% річних у розмірі - 911 грн. 79 коп.; пені у розмірі - 3 949 грн. 00 коп. та судові витрати у розмірі - 1 827 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № К-3795 від 04.05.2012 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.03.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.03.2014 року.

20.03.2014 року відповідач через канцелярію суду надав клопотання у якому просить перенести слухання справи та документи для долучення до матеріалів справи.

25.03.2014 року представник позивача у судовому засіданні надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

08.04.2014 року представник позивача надав уточнення до позовної заяви про стягнення з відповідача:

- суму основного боргу у розмірі - 19 260 грн. 00 коп.;

- 3% річних у розмірі - 895 грн. 96 коп. також до стягнення заявлені судові витрати.

Пунктом 3.11. Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Судом у судовому засіданні 08.04.2014 року прийнято заяву позивача, як заяву про зменшення позовних вимог.

08.04.2014 року представник відповідача надав через канцелярію суду заперечення до позовної заяви б/н від 07.04.2014 року в якому зазначає, що заперечує проти нарахування пені та визнає повністю суму боргу у розмірі - 19 260 грн. 00 коп. та 3% річних.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.04.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

04.05.2012 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК «Майстерня приводних технологій" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транссервіс" (покупець) було укладено договір поставки № К-3795 (далі-Договір)(а.с.9).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник за цим Договором зобов'язується передати у власність Покупцю товар, номенклатура, кількість та ціна якого визначаються у накладних, рахунках-фактура, які є невід'ємною частиною цього Договору. Покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар (пункт 1.2. Договору).

Згідно із пунктом 10.1 Договору, він набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2012 року, в частині розрахунків до повного виконання сторонами взятих обов'язків. Якщо жодна із сторін за 20 днів до дати закінчення дії Договору не заявить про своє бажання розірвати Договір, він пролонгується без додаткової згоди сторін на кожний майбутній календарний рік (пункт 10.2. Договору).

Положенням пункту 3.2. Договору сторони узгодили, що оплата здійснюється прямим банківським переказом коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах оплати з відстрочкою платежу на протязі 10-ти календарних днів з моменту поставки товару покупцю.

На виконання умов договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату товару (а.с. 11, 45) :

- № 33 від 05.07.2012 року на суму 19 260 грн. 00 коп.;

- № 62 від 15.04.2013 року на суму 16 992 грн. 00 коп.

Відповідач отримав товар на загальну суму 36 252 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними (а.с.12,46):

- № 21 від 16.07.2012 року на суму 19 260 грн. 00 коп.;

- № 39 від 15.05.2013 року на суму 16 992 грн. 00 коп.

Товар по вищевказаним видатковим накладним отриманий відповідачем на підставі довіреностей (а.с.13, 47):

- № 3904 від 13.07.2012 року;

- № 2188 від 13.05.2013 року.

Відповідач оплатив поставлений товар за видатковою накладною № 39 у сумі 16 922 грн. 00 коп., а саме: 09.07.2013 року суму у розмірі - 6 922 грн. 00 коп.; 24.09.2013 року суму у розмірі - 5 000 грн. 00 коп.; 29.11.2013 року суму у розмірі - 5 000 грн. 00 коп. (а.с.31-33).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар є по видатковій накладній № 21 від 16.07.2012 року у розмірі - 19 260 грн. 00 коп., що підтверджується обігово-сальдовою відомостю, згідно якої сальдо на користь позивача становить - 19 260 грн. 00 коп. (а.с.30).

Відповідач суму заборгованості перед позивачем за поставлений товар не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлює, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до статей 627, 628, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Зі змісту вищезазначеного договору вбачається, що останній по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі статті 712 Цивільного кодексу України до нього застосовуються загальні положення про купівлю - продаж.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статті 509 Цивільного Кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (статті 530 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, враховуючи, що товар передано та сума заборгованості підтверджується зібраними у справі матеріалами, то за відсутності доказів оплати відповідачем товару, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 19 260 грн. 00 коп. судом визнаються обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивачем нараховано 3% річних у розмірі 895 грн. 96 коп. за період з 16.07.2013 року по 12.02.2014 року (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що сума 3 % річних яка підлягає задоволенню становить 895 грн. 96 коп. за період з 27.07.2012 року по 12.02.2014 року.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2014 року становить 1 218 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 827 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог судовий збір підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс" (вул. Маршала Батицького, буд. 4, м. Харків, 61038, ЄДРПОУ 30428944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК «Майстерня приводних технологій" (вул. Салтівське шосе 43, оф.605, м. Харків, 61038, ЄДРПОУ 37997725) - 19 260 (дев'ятнадцять тисяч двісті шістдесят) грн. 00 коп. - суму основного боргу, 895 (вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 96 коп. - 3 % річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі - 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 11.04.2014 року.

Суддя О.О. Ємельянова